Кароль Ольшевський

|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Кароль Станіслав Ольшевський
пол. Karol Stanisław Olszewski
Народився	29 січня 1846(1846-01-29) Бронішув
Помер	24 березня 1915(1915-03-24) (69 років) Краків
Поховання	Раковицький цвинтар
Країна	Австро-Угорщина  Республіка Польща  Російська імперія
Діяльність	фізик, хімік, лікар, професор, математик, викладач університету
Alma mater	Гайдельберзький університет
Галузь	хімія і фізика
Заклад	Краківський університет
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	професор
Членство	Академія знаньd
Відомий завдяки:	спільно із З. Врублевським вперше одержав зріджений кисень, одержав рідкий аргон та деякі інші скраплені гази
Нагороди	Орден Залізної Корони 3 ступеня Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)
Кароль Ольшевський у Вікісховищі

Кароль Станіслав Ольшевський (пол. Karol Stanisław Olszewski; *29 січня 1846(18460129), Бронішув — †24 березня 1915, Краків) — польський фізик і хімік, член Краківської академії наук (з 1888 року). Спільно з фізиком Зигмунтом Врублевським 1883 року вперше одержав рідкий кисень, 1895 року — рідкий аргон. Одержав також деякі інші скраплені гази.

У 1872 році закінчив Гайдельберзький університет, з 1876 року — професор Ягеллонського університету. Окрім скрапленого кисню і аргону одержав також зріджені азот, оксид вуглецю, хлор, етан тощо. Ольшевський досяг зрідження водню, але не зміг зберегти рідину. Він також визначив критичну точку водню.

Помер 24 березня 1915 року у Кракові. Похорон пройшов 27 березня 1915 року за участю представників міської влади та Ягеллонського університету. Похований на Раковицькому цвинтарі у Кракові. 19 жовтня 2018 року його прах було перенесено до Національного пантеону у Кракові.

Нагороди

• Орден Залізної Корони III ступеня (Австро-Угорщина),
• Командорський хрест Ордена Відродження Польщі (посмертно 11 листопада 1936).

Джерела

• Ольшевський (Olszewski) Кароль Станіслав // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — Т. 8. — 1982.