Каскавела
| ?Каскавела | |
|---|---|
 Каскавела | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Підтип: | Черепні (Craniata) |
| Інфратип: | Хребетні (Vertebrata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Підряд: | Змії |
| Родина: | Гадюкові |
| Рід: | Справжній гримучник |
| Вид: | Каскавела |
| Біноміальна назва | |
| Crotalus durissus Linnaeus, 1758 | |
 | |
| Синоніми | |
| Caudisona durissus | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Crotalus durissus |
 Віківиди: | Crotalus durissus |
 EOL: | 1056414 |
 ITIS: | 563936 |
 МСОП: | 178477 |
 NCBI: | 8731 |
Каскавела (Crotalus durissus) — отруйна змія з роду справжніх гримучників родини гадюкові. Має 8 підвидів. Інша назва «страшний гримучник».
Загальна довжина досягає 1,6 м. Голова коротка, затуплена. Тулуб стрункий. На червонувато-бурому тлі чітко виділяються світло-жовті зигзагоподібні лінії, що йдуть з боків і дотичні кутами на хребті. На боках шиї є поздовжні світлі лінії, на голові — красивий малюнок з широких темних та вузьких світлих смуг.
Полюбляє сухі степи, рідколісся, савани, пустельні місцини. Активна у сутінках та вночі. Харчується гризунами.
Це яйцеживородна змія. Самка народжує 10—19 дитинчат завдовжки 30—35 см.
Отрута володіє широким спектром дії: в ній є гемотоксини, нейротоксини. Отруєння супроводжується не тільки місцевими явищами, але й паралічем нервових вузлів, зокрема дихального центру. Смертність від укусів каскавел дуже висока, за деякими даними сягає 70 % (якщо не вжито заходів допомоги). Отруту використовують у медицині. Кожна змія дає при першому взятті 26-45 мг отрути (в сухій вазі), максимально — до 185 мг.
Розповсюджена у східній Мексиці, Гватемалі, Белізі, Гондурасі, Сальвадорі, Нікарагуа, Коста-Риці, Колумбії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Гвіані, Перу, Болівії, західній та південній Бразилії, Уругваї, Парагваї, північній Аргентині.
- Crotalus durissus cumanensis
- Crotalus durissus durissus
- Crotalus durissus marajoensis
- Crotalus durissus pifanorum
- Crotalus durissus ruruima
- Crotalus durissus terrificus
- Crotalus durissus trigonicus
- Crotalus durissus unicolor
- Crotalus durissus vegrandis
- Claessen, H. 2006. De Slangen van de Guyana's. Deel XI. Lacerta 64 (4): 136—146
- Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
- McDiarmid, R.W.; Campbell, J.A. & Touré,T.A. 1999. Snake species of the world. Vol. 1. Herpetologists’ League, 511 pp.