Каспази

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Взаємодія каспаз під час апоптозу. Стрілки — активація, «плашки» — інгібування. Збирання апоптосоми веде до активації каспази 9. З роботи Harrington et al., 2008.

Каспази (англ. caspase; англ. cysteine-dependent aspartate specific protease) — родина цистеїнових протеаз, що розщеплюють білки виключно після аспартату. Каспази відіграють важливу роль у процесах апоптозу, некрозу та запальних процесах.

Каспази поділяють на ініціаторні і ефекторні. Всі каспази спочатку виробляються в неактивній формі, і активуються у міру необхідності ініціаторними каспазами відсіканням невеликої ділянки. Ініціаторні каспази активуються більш складним чином — спеціальними білковими комплексами: апоптосомами[en], PIDD-осомами, DISC[en].

Гени каспаз людини[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Метелик Це незавершена стаття з біології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Каспази&oldid=34999411