Катастрофа на Байконурі (1960)

Вибух ракети Р16 на Байконурі

Катастрофа на космодромі Байконур 24 жовтня 1960 року (в англомовній літературі використовуються назви англ. Nedelin catastrophe,англ. Nedelin Disaster - Недєлінська катастрофа) — велика катастрофа з численними людськими жертвами при підготовці до першого випробувального пуску міжконтинентальної балістичної ракети Р-16.

За 15 хвилин до запланованого пуску стався несанкціонований запуск ракетного двигуна другого ступеня ракети. Відбулося руйнування баків першого ступеня та вибухоподібне займання вискокиплячих (з температурою кипіння вище 0 °C) компонентів ракетного палива. Паливо, що спалахнуло, розтіклося по стартовому майданчику, спалюючи усе у радіусі понад 100 метрів від ракети. У полум'я опинилися десятки цивільних та військових фахівців, що були поруч з ракетою та займалися підготовкою до запуску. Головний конструктор ракети Михайло Янгель теж був на площадці, але залишився живий — перед стартом він ненадовго відійшов покурити. У пожежі, за офіційними даними, загинуло 74 особи. Пізніше від опіків і ран померли ще четверо. За іншими даними загинуло від 92 до 126 осіб.

Катастрофа, що спричинила великі людські жертви, була викликана грубими порушеннями правил техніки безпеки при підготовці до пуску викликаних прагненням встигнути провести запуск не до кінця підготовленої ракети до свята, що наближалося,— річниці Жовтневої революції. Дані про катастрофу були засекречені і перші згадки про неї в радянських засобах масової інформації з'явилися лише за часів Гласності у 1989 році.

На Заході катастрофа 24 жовтня 1960 року відома як «катастрофа Недєліна» по імені головнокомандувача РВСН, Головний маршал артилерії Митрофана Недєліна, загиблого під час вибуху.

Передісторія

Співвідношення ракет Р7 та Р16

До кінця 1950-х років СРСР мав на озброєнні три типи стратегічних ракет — Р-5, Р-12 та Р-7. Територія США для перших двох була недосяжною, оскільки вони мали занадто малу дальність польоту. Перша радянська міжконтинентальна балістична ракета (МБР) Р-7 мала дальність 8000 км і мала можливість досягти США при старті з території Радянського Союзу. Але ця ракета мала суттєві недоліки. Рідинні двигуни (РРД) ракети працювали на кріогенних компонентах палива — як окислювач використовувався рідкий кисень. Підготовка ракети до пуску займала 32 години. Ракета знаходилася в заправленому стані не більше 8 годин. Управління ракетою було комбіноване — інерціальне на початковому етапі активної ділянки траєкторії та радіокомандне на кінцевому. До системи радіокоригування обов'язково мали належати два пункти управління на відстані 276 км від місця старту і тому ракети наводились тільки в обмеженому секторі шириною 40°. Ракета була виконана за пакетною схемою, мала великі габарити і не мала можливості застосовуватися з шахтних пускових установок. Система вийшла дорогою, тому були розгорнуті тільки шість пускових установок. З них території США могли досягти тільки ракети з чотирьох пускових установок, які перебували в Архангельській області на космодромі Плесецьк.

Чорний день космонавтики

Рівно через три роки 24 жовтня 1963 на космодромі Байконур вибухнула ракета МБР Р-9А конструктора Корольова, в результаті чого загинуло 8 людей. Оскільки вибух ракети в цей день став другим за три роки, 24 жовтня вважають «чорним днем космонавтики».

Фільми

• День, когда не стартуют ракеты [Архівовано 22 травня 2014 у Wayback Machine.]. Часть 1, часть 2 [Архівовано 8 липня 2014 у Wayback Machine.]. Телевизионный отдел космического центра «Южный».

Посилання

• Трагедия на Байконуре: горький урок (рос.)
• Воспоминания с болью в сердце (рос.)
• Неделинская катастрофа [Архівовано 1 листопада 2010 у Wayback Machine.] (рос.)