Перейти до вмісту

Катастрофа L-1011 в Ер-Ріяді

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Катастрофа L-1011 в Ер-Ріяді

Комп'ютерне зображення рейсу SVA163 в польоті

Загальні відомості
Дата  19 серпня 1980
Час  19:08 UTC
Характер  Пожежа на борту
Причина  Технічні несправності
Місце  Саудівська Аравія в 625 м в стороні від ЗПС аеропорт імені Короля Халіда, Ер-Ріяд (Саудівська Аравія)
Країна  Саудівська Аравія Саудівська Аравія
Координати  24°42′42″ пн. ш. 46°43′36″ сх. д. / 24.71167° пн. ш. 46.72667° сх. д. / 24.71167; 46.72667
Повітряне судно
Авіакомпанія  Саудівська Аравія Saudi Arabian Airlines
Модель  Lockheed L-1011-385-1-15 TriStar 200
Бортовий номер  HZ-AHK
Серійний номер  1169
Дата випуску  13 липня 1979
Рейс  SVA163
Пункт вильоту  Пакистан Джинна[en], Карачі (Пакистан)
Рейсова зупинка  Саудівська Аравія Ер-Ріяд (Саудівська Аравія)
Пункт призначення  Саудівська Аравія Міжнародний аеропорт імені Короля Абдул-Азіза, Джидда (Саудівська Аравія)
Екіпаж  14
Пасажири  287
Вижило  0
Поранено  0
Загинуло  301 (всі)

Літак після катастрофи

L-1011-385-1-15 TriStar 200 борт HZ-AHK

Місце події на карті
Катастрофа L-1011 в Ер-Ріяді. Карта розташування: Саудівська Аравія
Катастрофа L-1011 в Ер-Ріяді
Мапа
CMNS: Катастрофа L-1011 в Ер-Ріяді у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Катастрофа L-1011 в Ер-Ріяді — велика авіаційна катастрофа, що сталася у вівторок 19 серпня 1980 року. Авіалайнер Lockheed L-1011-385-1-15 TriStar 200 авіакомпанії «Saudi Arabian Airlines» виконував плановий рейс SVA163 за маршрутом Карачі — Ер-Ріяд — Джидда, але за кілька хвилин після вильоту з Ер-Ріяда на його борту розпочалася пожежа. Екіпаж зумів здійснити вимушену посадку в аеропорту Ер-Ріяда, проте аварійні служби аеропорту відкрили двері в пасажирський салон лише за 23 хвилини після приземлення літака. У результаті затримки евакуації лайнер вигорів повністю, загинули всі, хто перебував на його борту: 301 особа — 287 пасажирів і 14 членів екіпажу[1][2].

Борт HZ-AHK зсередини після пожежі

На 2020 рік авіакатастрофа залишається найбільшою в історії Саудівської Аравії. Також це восьма з 10 найбільших авіакатастроф в історії (за кількістю загиблих) і друга в історії авіакомпанії «Saudi Arabian Airlines» (після катастрофи рейсу SVA763, 312 загиблих).

Рейс

[ред. | ред. код]

Літак

[ред. | ред. код]

«Lockheed L-1011-381-1-15 TriStar 200» (реєстраційний номер HZ-AHK, серійний 1169) був випущений в 1979 році (перший політ здійснив 13 липня). 21 серпня того ж року був переданий авіакомпанії «Saudi Arabian Airlines». Оснащений трьома турбореактивними двигунами Rolls-Royce RB211-524B2-02. На день катастрофи здійснив 1718 циклів «зліт-посадка» і налітав 2948 годин[3].

Екіпаж та пасажири

[ред. | ред. код]

Літаком керував досвідчений екіпаж, склад якого був таким:

  • Командир повітряного судна (КПС) — 38-річний Мухаммед Алі Ховітер (англ. Mohammed Ali Khowyter). Досвідчений пілот, пропрацював в авіакомпанії «Saudi Arabian Airlines» 14 років і 10 місяців (з жовтня 1965 року). Керував літаками DC-3, DC-4, McDonnell Douglas DC-9, Boeing 707 і Boeing 737. На посаді командира Lockheed L-1011 TriStar — з 31 січня 1980 року. Налітав 7674 години, 388 з них на L-1011.
  • Другий пілот — 26-річний Самі Абдулла М. Хасанейн (англ. Sami Abdullah M. Hasanain). Досвідчений пілот, пропрацював в авіакомпанії «Saudi Arabian Airlines» 2 роки і 11 місяців (з вересня 1977 року). Як другий пілот керував літаком Boeing 737. На посаді другого пілота L-1011 — з 7 серпня 1980 року. Налітав 1 615 годин, 125 з них на L-1011.
  • Бортінженер — 42-річний Бредлі Кертіс (англ. Bradley Curtis). Пропрацював в авіакомпанії «Saudi Arabian Airlines» 6 років (з серпня 1974 року). Керував літаками DC-3 (КВС), Boeing 737 (другим пілотом) і Boeing 707 (бортінженером). На посаді бортінженера L-1011 — з 2 травня 1980 року. Налітав 650 годин, 157 з них на L-1011.

У салоні літака працювали 11 бортпровідників:

  • Фатіма Суппіало Френсіс (англ. Fatima Suppialo Francis), 26 років — старший бортпровідник.
  • Абден Шафер Аль Рахман (англ. Abden Jafer Al Rahman), 27 років.
  • Зорайда Хернандес (англ. Zorayda Hernandes), 24 роки.
  • Фауція Сайфуддін (англ. Fauzia Saifuddin), 24 роки.
  • Еллен Баутіста (англ. Ellen Bautista), 23 роки.
  • Рита Зулуета (англ. Rita Zulueta), 26 років.
  • Маргарита Сармиенто (англ. Margarita Sarmiento), 23 роки.
  • Лорна Баутіста (англ. Lorna Bautista), 22 роки.
  • Еліс Манало (англ. Alice Manalo), 23 роки.
  • Андаліб Масуд (англ. Anndaleeb Masood), 20 років.
  • Луїза Хендерсон (англ. Louise Henderson), 21 рік.
Громадянство людей на борту
Громадянство Пасажири Екіпаж Всього
Саудівська Аравія Саудівська Аравія 151 3 154
Пакистан Пакистан 82 3 85
Іран Іран 32 0 32
Філіппіни Філіппіни 0 6 6
Південна Корея Південна Корея 4 0 4
Велика Британія Велика Британія 3 1 4
США США 2 1 3
Таїланд Таїланд 2 0 2
Бельгія Бельгія 2 0 2
Єгипет Єгипет 1 0 1
Бангладеш Бангладеш 1 0 1
Канада Канада 1 0 1
Франція Франція 1 0 1
Німеччина Німеччина 1 0 1
Італія Італія 1 0 1
Судан Судан 1 0 1
Алжир Алжир 1 0 1
Фінляндія Фінляндія 1 0 1
Ірландія Ірландія 1 0 1
Нідерланди Нідерланди 1 0 1
Японія Японія 1 0 1
Всього 287 14 301

Культурні аспекти

[ред. | ред. код]

Катастрофа рейсу 163 Saudi Arabian Airlines показана в 24 сезоні канадського документального телесеріалу «Розслідування авіакатастроф» в серії «У вогні».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Saudi Arabian Airlines fligh 163 description. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 12 березня 2020.
  2. ↑ Special Report: Saudi Arabian Airlines Flight 163. Архів оригіналу за 11 травня 2013. Процитовано 12 березня 2020.
  3. ↑ Saudia HZ-AHK (Lockheed L-1011 TriStar - MSN 1169). Архів оригіналу за 12 лютого 2006. Процитовано 12 березня 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Катастрофа_L-1011_в_Ер-Ріяді&oldid=44231339