Катрін Корсіні
| Катрін Корсіні | |
|---|---|
| фр. Catherine Corsini | |
 Катрін Корсні на кінофестивалі в Кабурі, 2014 р. | |
| президент La Fémisd | |
| Дата народження | 18 травня 1956 (67 років) |
| Місце народження | Дре, Ер і Луар, Франція |
| Громадянство |
 Франція |
| Професія | акторка, кінорежисерка, сценаристка |
| Роки активності | 1982 — наш час |
| Член у | Collectif 50/50d[1] |
| IMDb | ID 0181117 |
| Нагороди та премії | |
| catherine-corsini.net | |
 Катрін Корсіні у Вікісховищі | |
Катрі́н Корсіні́ (фр. Catherine Corsini; нар. 18 травня 1956, Дре, Ер і Луар,Франція) — французька кінорежисерка, сценаристка і акторка.
Життєпис[ред. | ред. код]
Катрін Корсіні народилася 18 травня 1956 року в місті Дре, що в департаменті Ер і Луар у Франції. У 18 років вона переїхала до Парижа, де брала уроки акторської майстерності у Антуана Вітеза і Мішеля Буке.
Дебютний повнометражний фільм «Покер» Катрін Корсіні поставила за власним сценарієм у 1987 році. Її фільмом 2001 року «Репетиція» було відкрито 54-й Каннський міжнародний кінофестиваль. Фільм Корсіні «Три світи» (2010) був представлений на 65-му Каннському міжнародному кінофестивалі 2012 року в секції «Особливий погляд».
У 2015 році вийшла драма Катрін Корсіні про любовні стосунки двох жінок «Тепла пора року» з Сесіль де Франс та Ізею Іжлен у головних ролях. У лютому 2016 року стрічку було номіновано у двох категоріях на здобуття французької національної кінопремії «Сезар» — за найкращу жіночу роль (Сесіль де Франс) та найкращу жіночу роль другого плану (Ноемі Львовскі)[2].
У травні 2016 Катрін Корсіні очолила журі програми «Золота камера» на 69-му Каннському міжнародному кінофестивалі[3].
У 2018 році вона екранізувала роман Крістін Анго "Кохання неможливе". Екранізація з Віржіні Ефірою в головній ролі була чотири рази номінована на "Сезар" 2019 року[4].
У 2021 році вона отримала "Золоту пальмову гілку" за "Мистецький переворот" за фільм "Перелом".
Фільмографія[ред. | ред. код]
- Режисерка і сценаристка
| Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Режисер | Сценарист | |
|---|---|---|---|---|---|
| 1983 | к/м | Балади | Ballades |  |
|
| 1987 | Покер | Poker | |
| |
| 1988-1994 | т/ф | Висока напруга | Haute tension | |
|
| 1994 | Закохані | Les amoureux | |
| |
| 1996 | т/ф | Молодість без Бога | Jeunesse sans Dieu | |
|
| 1998 | т/ф | Дені | Denis | |
|
| 1999 | Нова Єва | La nouvelle Ève | |
| |
| 2001 | к/м | Мохаммед | Mohammed | |
|
| 2001 | Не потрібно історій! | Pas d'histoires! | |
||
| 2001 | Репетиція | La répétition | |
| |
| 2003 | Знайомтеся, Ваша вдова | Mariées mais pas trop | |
| |
| 2006 | Честолюбці | Les ambitieux | |
| |
| 2009 | Потяг | Partir | |
| |
| 2012 | Три світи | Trois mondes | |
| |
| 2015 | Тепла пора року | La belle saison | |
| |
| 2018 | Неможливе кохання | Un amour impossible | |
|
- Сценаристка фільмів інших режисерів
- 1996 : На повній швидкості / À toute vitesse — адаптація і діалоги; реж. Гаель Морель
- 2008 : Народжені в 68-му / Nés en 68 — реж. Олів'є Дюкастель, Жак Мартіно
Визнання[ред. | ред. код]
| Нагороди та номінації Катрін Корсіні[5][6] | |||
|---|---|---|---|
| Рік | Категорія | Фільм | Результат |
| Каннський кінофестиваль | |||
| 2001 | Золота пальмова гілка | Репетиція | Номінація |
| 2012 | Премія Особливий погляд | Три світи | Номінація |
| Філадельфійський кінофестиваль | |||
| 2012 | Приз глядацьких симпатій — Почесна згадка (Нове французьке кіно) | Три світи | Номінація |
| Кінофестиваль франкомовного кіно в Намюрі | |||
| 2012 | Золотий Баярд за найкращий фільм | Три світи | Номінація |
| Спеціальний приз журі | Номінація | ||
| Золотий Баярд за найкращий сценарій | Перемога | ||
| Міжнародний кінофестиваль у Локарно | |||
| 2015 | Премія Variety Piazza Grande | Тепла пора року | Перемога |
| Премія «Люм'єр» | |||
| 2016 | Найкращий фільм | Тепла пора року | Номінація |
| Найкращий режисер | Номінація | ||
| Найкращий сценарій (разом з Лореттою Поллманс) | Номінація | ||
| Премія «Сезар» | |||
| 2019 | Найкращий оригінальний або адаптований сценарій | Неможливе кохання | Номінація |
Громадська позиція[ред. | ред. код]
У 2018 підтримала звернення Асоціації режисерів Франції на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[7]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://collectif5050.com/les-signataires
- ↑ Vincent Formica, Laëtitia Forhan. César 2016 : Marguerite, Trois souvenirs de ma jeunesse, Dheepan et Mustang en tête des nominations (фр.) . 27.01.2016. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 19.05.2016.
- ↑ The Caméra d'or Jury 2016. Cannes Film Festival. 28 квітня 2016. Архів оригіналу за 1 травня 2016. Процитовано 19.05.2016.
- ↑ « Un amour impossible » de Catherine Corsini, en avant-première au Monde Festival. Le Monde.fr (фр.). 25 червня 2018. Процитовано 22 березня 2023.
- ↑ Нагороди та номінації Катрін Корсіні на сайті IMDb(англ.)
- ↑ Catherine Corsini : Ses récompenses et nominations [Архівовано 25 березня 2016 у Wayback Machine.] на AlloCiné(фр.)
- ↑ Appel pour la libération d'Oleg Sentsov. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 13 червня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- Катрін Корсіні на сайті IMDb (англ.)
- Катрін Корсіні на сайті AlloCiné (фр.)
|
