Перейти до вмісту

Сесіль де Франс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сесіль де Франс
фр. Cécile de France
Сесіль де Франс на Каннському МКФ, 2018
Дата народження17 липня 1975(1975-07-17)[1][2][…] (50 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняНамюр, Валлонія, Бельгія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Бельгія Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіякіноакторка Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 0208426 Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф
Нагороди та премії
Офіційний сайт
Сесіль де Франс у Вікісховищі

Сесі́ль де Фра́нс (фр. Cécile de France, фр. вимова: [sesil də fʁɑ̃s]; нар. 17 липня 1975, Намюр, Бельгія) — бельгійська і французька акторка.

Біографія

[ред. | ред. код]

Сесіль де Франс народилася 17 липня 1975 року і бельгійському місті Намюрі. З 10 років грала в любительських виставах, з 15 відвідувала курси Жан-Мішеля Фрера. У 17 років Сесіль вирішила продовжити навчання акторській професії у Франції. У середині 1990-х перебувала в роз'їздах між Ліоном і Парижем, де відповідно навчалася на курсах Жана-Поля Денізона і протягом трьох років (1995-98) в Національній школі мистецтв і театральної техніки (фр. École nationale supérieure des arts et techniques du théâtre, ENSATT) на вулиці Бланш, з'являючись на театральних сценах обох міст.

Сесіль де Франс має дітей Ліно і Джоя від музиканта Гійома Серона.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

З 1997 року Сесіль де Франс регулярно знімалася в короткометражних фільмах. Потім продюсер Домінік Бенеар привів її на кастинг її першої повнометражної стрічки[4]. Першої помітною роботою де Франс у кіно була роль у стрічці Рішара Беррі́ «Мистецтво зваблювання». У 2002 році Сесіль де Франс знялася уже в трьох повнометражних фільмах, у яких сформувалося її амплуа романтичної героїні. За роль в «Іспанській таверні» (2002) Седріка Клапіша вона здобула свою першу кінопремію «Сезар» як найперспективніша акторка. У 2003 році де Франс змінила амплуа, знявшись у трилері Александра Ажа «Висока напруга», після показу якого в США її було запрошено для участі у бюджетній голлівудській екранізації роману Жуля Верна «Навколо світу за 80 днів» (2004).

Серед помітних акторських робіт Сесіль де Франс останніх років — ролі у фільмах «Потойбічне» (2010), «Хлопчик з велосипедом» (2011), «Мебіус» (2013) та ін. У 2015 виконала головну роль у фільмі режисерки Катрін Корсіні «Тепла пора року», де грала з акторками Ізя Іжлен та Ноемі Львовскі. У 2016 році стрічку було висунуто на здобуття премії «Люм'єр» у п'яти категоріях, зокрема за найкращий фільм[5].

У 2014 році Сесіль де Франс обрана ведучою 39-ї церемонії нагородження премією «Сезар»[6].

У 2015 році входила до складу журі (очолюваного Абдеррахманом Сіссако) секцій Сінефондасьйон і конкурсу короткометражних фільмів 68-го Каннського кінофестивалю[7].

У 2017 році знялася в байопіку «Джанго» з Реда Катебом та в комедійній драмі «Мій друг» з Франсуа Дам'єном.

2018 рік розпочався з Берлінського кінофестивалю, де вона була в журі. На завершення фестивалю вона зняла історичну комедію «Мадемуазель де Жонсьє», першу роботу французького режисера Еммануеля Муре у жанрі історичного кіно. Її партнерами стали Едуард Баєр та молода Аліса Ісааз.

На початку 2019 року, через шість років після «Китайської головоломки», де Франс повертається в гумористичний регістр, очоливши жіноче тріо в чорній комедії «Бунтарки» разом з Йоландою Моро та Одрі Ламі.

У виданні словника Larousse за 2020 рік Сесіль де Франс занесена до списку акторок, які з роками змінили свій регістр. Вона повернулася до ролі, яку зіграла у фільмі «Молодий Папа», у його продовженні «Новий Папа», де знялася разом з Джоном Малковичем.

Фільмографія (вибіркова)

[ред. | ред. код]
Сесіль де Франс у 2009 році
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1991 с Випадки розлучення Cas de divorce Габріель Клеман
1997 кф Усі наші побажання щастя Tous nos voeux de bonheur дівчина
1998 тф Куля у скачку La balle au bond дівчина
1999 с Аліс Невер Le juge est une femme Анна
2000 кф Минула мрія Le dernier rêve дівчина
2000 ф Подивися на мене Regarde-moi (en face) Дюн
2000 ф Смачного Bon appetit! дівчина
2001 ф Мистецтво зваблювання L'art (délicat) de la séduction Лаура
2001 ф Ніч за ніччю Toutes les nuits повія
2001 кф Паперовий брак Le mariage en papier Ліза
2001 тф Нана Nana Крістіна
2002 кф Вовк! Loup! Люсі
2002 ф Іспанська таверна L'auberge espagnole Ізабель
2002 ф Ірен Irène Ірен
2002 ф Я йду тебе шукати A+ Pollux Поллакс Лесьяк
2003 ф Я, Цезар Moi César, 10 ans 1/2, 1m39 Саманта
2003 мф Каєна: Пророцтво Kaena: La prophétie Каєна
2003 ф Висока напруга Haute tension Марі
2003 с Малі міські міфи Petits mythes urbains жінка
2004 ф Навколо світу за 80 днів Around the World in 80 Days Монік Ляруш
2004 кф Ніч з 6 до 7 La nuit du 6 au 7 Іві
2004 ф Довірся La confiance règne Крістель Баррел
2005 ф Красуні Les poupées russes Ізабель
2006 ф Місця в партері Fauteuils d'orchestre Джессіка
2006 ф Коли я був співаком Quand j'étais chanteur Меріон
2006 ф Мій полковник Mon colonel лейтенант Гало
2006 ф Слабка віра Mauvaise foi Клара Брайтман
2007 мф Белосніжка: Шлюбний сезон Blanche Neige, la suite Білосніжка
2007 с Новели Мопассана Chez Maupassant Матильда Луазель
2007 ф Зачаровані танцем J'aurais voulu être un danseur Бланш
2007 ф Де рука людини без голови Où est la main de l'homme sans tête Єва Сандерс
2007 ф Сімейна таємниця Un secret Таня Штірн / Грімберт
2008 ф Ворог держави № 1 L’instinct de mort Жанна Шнайдер
2008 кф Від одного життя до іншого D'une vie à l'autre Мілла
2008 ф Ворог держави № 1: Легенда L'ennemi public n°1 Жанна Шнайдер
2009 ф Сестра-Посмішка Soeur Sourire Жаннін Деккерс
2010 ф Варта порядку Les gardiens de l'ordre Джулія
2010 ф Потойбічне Hereafter Мари
2011 ф Хлопчик з велосипедом Le gamin au vélo Саманта
2011 ф Нечутне торкання Un baiser papillon Аліса
2012 ф Суперстар Superstar Флер Арно
2013 ф Мебіус Möbius Еліс
2013 ф Китайська головоломка Casse-tête chinois Ізабель
2015 ф У рівновазі En équilibre Флоренс Кернел
2015 ф Тепла пора року La belle saison Кароль
2015 с Десять відсотків Dix pour cent камео
2016 с Молодий тато Il giovane papa София
2016 ф Термін життя Term Life Люсі
2017 ф Джанго Django Луїз де Клерк
2018 ф Мадемуазель де Жонк'єр Mademoiselle de Joncquières мадам де ла Поммере
2023 ф Рій Der Schwarm Сесіль Рош

Визнання

[ред. | ред. код]
Сесіль де Франс на Берлінському кінофестивалі, 2017
Нагороди та номінації Сесіль де Франс[8]
Рік Категорія Фільм Результат
Премія «Люм'єр»
2003 Найкраща молода акторка Іспанська таверна Перемога
2019 Найкраща акторка Мадемуазель де Жонк'єр Номінація
Премія «Сезар»
2003 Найперспективніша акторка Іспанська таверна Перемога
2006 Найкраща акторка другого плану Красуні Перемога
2007 Найкраща акторка Місця в партері Номінація
Коли я був співаком Номінація
2008 Сімейна таємниця Номінація
2016 Тепла пора року Номінація
2019 Мадемуазель де Жонк'єр Номінація
Берлінський міжнародний кінофестиваль
2003 Приз Падаюча зірка Перемога
Каталонський міжнародний кінофестиваль в Сіджасі
2003 Найкраща акторка Висока напруга Перемога
Золота зірка кіно
2003 Найкраща акторка-новачок Іспанська таверна Перемога
2007 Найкраща акторка Слабка віра
Коли я був співаком 		Перемога
2005 Приз Ромі Шнайдер Перемога
Кінофестиваль у Кабурі
2006 «Золотий Сван» найкращій акторці Місця в партері Перемога
Міжнародний кінофестиваль франкомовного кіно в Намюрі
2007 Золотий Баяр найкращій акторці Де рука людини без голови Перемога
Кришталевий глобус
2007 Найкраща акторка Місця в партері Номінація
2007 Сімейна таємниця Перемога
2019 Мадемуазель де Жонк'єр Номінація
Приз Європейської кіноакадемії
2011 Найкраща європейська акторка Хлопчик з велосипедом Номінація
Премія «Магрітт»
2018 Найкраща акторка Позбав мене від сумнівів Номінація
2019 Мадемуазель де Жонк'єр Номінація

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #139004556 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Filmportal.de — 2005.
  3. ↑ FemBio database
  4. ↑ Cécile de France
  5. ↑ Nomination des prix Lumières de la presse étrangère. Canal+. 4 січня 2016.
  6. ↑ Maîtres de Cérémonie (PDF). Académie des César. Архів оригіналу (PDF) за 2 квітня 2015. Процитовано 15 січня 2015. [Архівовано 2015-04-02 у Wayback Machine.]
  7. ↑ The Cinéfondation and Short Films Jury. Cannes Film Festival. 7 травня 2015. Архів оригіналу за 19 травня 2015. Процитовано 15 січня 2016.
  8. ↑ Нагороди та номінації Сесіль де Франс на сайті IMDb(англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сесіль де Франс
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сесіль_де_Франс&oldid=46933357