Керований фільтр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У прикладній математиці керо́ваний фі́льтр (англ. steerable filter)[1] — це напрямно-вибірко́ве ядро згортки, яке використовують для покращення зображення та виділяння ознак, і яке можливо виразити через лінійну комбінацію невеликого набору повернутих версій самого себе. Як приклад, керованим фільтром є напрямлена перша похідна двовимірного гауссіана. Цю напрямлену похідну першого порядку можливо отримати скалярним добутком одиничного вектора, напрямленого в певному напрямку, з цим градієнтом. Базисні фільтри є частинними похідними двовимірного гауссіана відносно та .

Процес, за допомогою якого напрямлений фільтр синтезують під будь-яким заданим кутом, відомий як керування (англ. steering), яке використовують у сенсі, подібному до керування променем для багатовібраторних антен. До застосувань керованих фільтрів належать виявляння контурів, напрямовий аналіз текстур, та форми з затінення.

Керовані фільтри можна розробляти як наближення заданої форми фільтра до бажаної похибки чи обчислювальної складності.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Freeman, W. T. & Adelson, E. H. (1991). The design and use of steerable filters (PDF). IEEE Transactions on Pattern Analysis and Machine Intelligence. 13 (9): 891—906. doi:10.1109/34.93808. (англ.)
  2. Perona, P. (1995). Deformable kernels for early vision (PDF). IEEE Transactions on Pattern Analysis and Machine Intelligence. 17 (5): 488—499. doi:10.1109/34.391394. (англ.)