Киевлянин (газета)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Киевлянин»
рос. дореф. «Кіевлянинъ»
Тип газета

Засновано 1 (13) липня 1864
Припинення публікацій 3 (16) грудня 1919
Мова російська

Киевлянин у Вікісховищі?

«Киевля́нин» (рос. дореф. Кіевлянинъ) — приватна газета російською мовою, що виходила в Києві з 1864 по 1919 рік

Газета мала спочатку помірно-ліберальне, пізніше — консервативне монархічне спрямування. Була однією з найвпливовіших у Південно-Західному краї і однією з найкращих провінційних газет у всій Російській імперії. Є важливим джерелом історичних відомостей і подій тогочасного життя Києва.

Від 1870-х рр. вела боротьбу з "українофільством" та "мазепинством". У період революції 1905–1907 була єдиною газетою в Російській імперії, яка не припиняла свого виходу. Від 1908 була інформаційним органом "Киевского клуба русских националистов". У вересні 1913 виступила із засудженням судового процесу над М.Бейлісом (див. Бейліса справа), що призвело (уперше за всі роки її виходу у світ) до конфіскації номера. 10 березня (25 лютого) 1918 надрукувала повідомлення про своє закриття на знак протесту проти введення до Києва німецьких військ (див. Австро-німецьких військ контроль над територією України 1918). Поновила вихід 3 вересня 1919, проте ненадовго – останній номер побачив світ 16 грудня. Газету редагували: В.Я.Шульгін (1864–78), Д.Піхно (1878–85, 1887–1907), В.Піхно (1885–87), К.Смаковський (1907–13), В.В.Шульгін (1913–14), від 1914 до 1917 поперемінно К.Смаковський та В.В.Шульгін, 1918 та 1919 – В.В.Шульгін. Її видавцями були: В.Я.Шульгін (1864–78), М.К.Шульгіна (у заміжжі – Піхно; 1873–83); від 1883 до 1913 – спадкоємці М.К.Піхно, від 1913 – В.В.Шульгін та П.Могилевська. У різні роки мала тираж від 10 до 12 тис. примірників.

З кінця 1880-х років до 1903 року постійним театральним оглядачем газети був Ізмаїл Александровський. В газеті публікувався Рева Ілля Михайлович.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]