Кириченко Ірина Іванівна
| Ірина Кириченко Кириченко Ірина Іванівна рос. Ири́на Ива́новна Кириче́нко | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 Ірина Кириченко на чемпіонаті світу 1967 року в Амстердамі | |||||
| Загальна інформація | |||||
| Громадянство |
 СРСР Росія | ||||
| Місце проживання | Харків | ||||
| Народження |
13 червня 1937 (83 роки) Ворошиловград | ||||
| Смерть |
11 березня 2020[3] (82 роки) | ||||
| Чоловік | Числов Ігор Іванович | ||||
| Спорт | |||||
| Країна | СРСР | ||||
| Вид спорту | велосипедний спорт | ||||
| Дисципліна | велотрекові гонки | ||||
| Спортивне звання | Заслужений майстер спорту СРСР, Заслужений тренер України | ||||
| Клуб | ФСТ «Динамо», Харків (до 1960); ЦСКА | ||||
| Нац. збірна |
СРСР | ||||
| Тренери | Фурсенко Борис Володимирович[1][2] | ||||
| Завершення виступів | 1969 | ||||
| Участь і здобутки | |||||
| Тренує | ДЮСШОР м. Харкова | ||||
 Кириченко Ірина Іванівна у Вікісховищі | |||||
| |||||
| Спортивні медалі | |||
|---|---|---|---|
| Представник СРСР
| |||
| Велосипедний спорт | |||
| Чемпіонати світу | |||
| Срібло | Мілан 1962 | Спринт | |
| Срібло | Рокур 1963 | Спринт | |
| Золото | Париж 1964 | Спринт | |
| Золото | Франкфурт 1966 | Спринт | |
| Срібло | Амстердам 1967 | Спринт | |
| Срібло | Рим 1968 | Спринт | |
| Бронза | Брно 1969 | Спринт | |
Ірина Іванівна Кириченко (13 червня 1937, м. Ворошиловград, УРСР — 11 березня 2020) — радянська трекова велогонщиця, призерка чемпіонатів світу, неодноразова чемпіонка України та СРСР, заслужений майстер спорту СРСР, заслужений тренер України.
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася 13 червня 1937 року в місті Ворошиловград, нині Луганськ. Батька спортсменки у 1937 році після її народження репресували в Магадан, повертаючись з якого той загинув. Після другого класу школи сім'я переїхала в Харків. Там Кириченко почала займатися у вело-ковзанярській секції, де взимку змагалися на ковзанах, а влітку — на велосипедах. У швидкісному бігу на ковзанах спортсменка ставала чемпіонкою та рекордсменкою України. Закінчила «Харківський політехнічний інститут» за спеціальністю металургія.
З 1962 року Кириченко почала виступати на чемпіонах світу, де в спринті здобула два золота в 1964 та 1966 роках, чотири срібних медалі — в 1962, 1963, 1967, 1968 роках та одну бронзу в 1969 році.
Киричено ставала чемпіонкою СРСР в спринті у 1964, 1966, 1967 роках та чемпіонкою СРСР в гіті на 500 м у 1961—1964, 1966, 1967 роках[4]. 15-кратна чемпіонка СРСР, 30-кратна чемпіонка України, екс-рекордсменка СРСР і світу (рекорди трималися 18 років). Її рекорд України 36,7 с на 500 м з місця, встановлений у 1967 році, Любов Шуліка змогла покращити лише 2005 року, проїхавши дистанцію за 36,6 с.
У 1969 році спортсменка закінчила кар'єру велогонщиці, вийшла заміж за тренера з велоспорту Ігора Числова, у 1971 році народила дочку. З 1973 року почала тренерську кар'єру разом із чоловіком в ФСТ «Динамо». Підготувала 15 майстрів спорту міжнародного класу, 70 майстрів спорту, десятки кандидатів у майстри спорту, сотні спортсменів масових розрядів[5].
Нагороди і звання[ред. | ред. код]
- Майстер спорту СРСР,
- Почесний майстер спорту СРСР (звання присвоювалось за виконання нормативу 4 роки підряд),
- Заслужений майстер спорту СРСР,
- Заслужений тренер України,
- «Почесний ветеран України»,
- Почесний ветеран ФСТ «Динамо»,
- «Почесний динамівець»[5].
Статистика[ред. | ред. код]
| Рік | Змагання | Місце проведення | Результат | Дисципліна |
|---|---|---|---|---|
| 1962 | Чемпіонат світу з трекових велоперегонів | Мілан, Італія | 2 | спринт |
| 1963 | Чемпіонат світу з трекових велоперегонів | Рокур, Бельгія | 2 | спринт |
| 1964 | Чемпіонат світу з трекових велоперегонів | Париж, Франція | 1 | спринт |
| 1966 | Чемпіонат світу з трекових велоперегонів | Франкфурт, Німеччина | 1 | спринт |
| 1967 | Чемпіонат світу з трекових велоперегонів | Амстердам, Нідерланди | 2 | спринт |
| 1968 | Чемпіонат світу з трекових велоперегонів | Рим, Італія | 2 | спринт |
| 1969 | Чемпіонат світу з трекових велоперегонів | Брно, Чехословаччина | 3 | спринт |
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Овертайм. Харьковский спортивный портал. Отец велотрека «Динамо». Архів оригіналу за 2014-12-23. Процитовано 23 грудня 2014.(рос.)
- ↑ Время. Последний лучший тренер Советского Союза. Архів оригіналу за 2010-05-18. Процитовано 23 грудня 2014.(рос.)
- ↑ а б http://dinamo.kharkiv.ua/svitloyi-pamyati-kirichenko-irini-ivanivni/
- ↑ Кириченко Ирина Ивановна на сайті velorider.ru(рос.)
- ↑ а б Кириченко Ирина Ивановна Архівовано 23 грудень 2014 у Wayback Machine. на сайті ХОО ФСТ «Динамо»(рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кириченко Ірина Іванівна |
- Профіль Ірини Кириленко на сайті Cycling archives(англ.)
- Овертайм. Харьковский спортивный портал. Подвиги Ирины Кириченко. Архів оригіналу за 2014-12-23. Процитовано 23 грудня 2014.(рос.)
- Динамо. Энциклопедия / Составители Черневич Г. Л., Школьников Е. А.. — 2-е изд. — М.: «ОЛМА-Пресс», 2003. — С. 67. — ISBN 5-224-04399-9 (рос.)