Киричок Борис Гнатович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Киричок Борис Гнатович
Народився  27 вересня 1926(19260927)
Дмитрівка, Бахмацький район, Конотопська округа, Українська СРР, СРСР
Помер  26 вересня 2021(20210926) (94 роки)
Дмитрівка, Бахмацького району
Поховання Дмитрівка, Бахмацького району
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність Українець
Діяльність педагог
Партія ВКП(б)
Нагороди
орден Вітчизняної війни

Борис Гнатович Киричок ( нар. 27 вересня 1926(19260927), Дмитрівка, Бахмацький район, Чернігівська область - пом. 26 вересня 2021(20210926), Дмитрівка, Бахмацький район, Чернігівська область) — педагог, краєзнавець на Чернігівщині. Дослідник локальної історії Бахмацького району. Також філателіст.

Жертва сталінського терору.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у родині станового козака Гната Киричка, який згодом став до лав Гайдамацького кошу Гетьмана Павла Скоропадського. 1938 батька Бориса викрали органи НКВД СССР і розстріляли як «ворога народу» у тюрмі. Після втечі сталінських військ із Дмитрівки восени 1941, починає вести щоденник — ця праця стала єдиним у своєму роді джерелом з історії Дмитрівського і Бахмацького району у часи Другої світової війни.

Після повернення до Дмитрівки сталінської влади, Киричка мобілізували до більшовицької армії. В її рядах змушений був воювати проти Японії. 1948 закінчив Приморську заочну середню школу на Зеленому Клину.

1950 добився повернення в Україну, де працював учителем середньої школи в селі Григорівка (1952—1958), а згодом цілих 35 років — директором середніх шкіл. Зокрема, в 1960—1962 — директор середньої школи в селі Красний Колядин Талалаївського району Чернігівської області, 29 років очолював школу в рідній Дмитрівці.

Краєзнавець[ред. | ред. код]

Борис Киричок був лояльним до комуністичного режиму, але убивство батька-гайдамаки та спостережливий, освічений розум дали імпульс до збирання альтернативної історії краю. Він мав широкі зв'язки серед інтелігенції Чернігівської області, був своїм у Музеї Михайла Коцюбинського у Чернігові. Проте більшість своїх знахідок він клав до «шухляди». Лише після звільнення України від СССР він почав систематичну видавничу діяльність.

Двома виданнями (2005 і 2008) побачила світ книжка Бориса Гнатовича про селище міського типу Дмитрівку — «Нариси з історії Дмитрівки».

Оглядач краєзнавчої літератури Євген Букет дав високу характеристику творам:

«Після виходу у світ 2008 року „Нарисів з історії Дмитрівки“ учитель Борис Киричок вирішив ширше поглянути на історію рідного Бахмацького району Чернігівської області. Своїм славетним землякам він присвятив дві нові книжки: „Глибоке коріння“ та „Товариш міністра“. Борис Гнатович — активний автор місцевої преси. Тож видання в публіцистичному стилі розповідають про понад сотню видатних людей, яких доля пов'язала з Бахмаччиною, з Чернігово-Сіверщиною. Допитливий читач знайде тут інформацію і про українських гетьманів, і про академіків, і про першого й останнього Президента СРСР Михайла Горбачова. Книжки гарно проілюстровані, легко читаються і могли б стати родзинкою будь-якої бібліотеки, якби не традиційний для краєзнавчих видань мінімальний наклад»
 [1].

Серед захоплень Киричка — філателія. Брав участь у чотирьох національних виставках, де отримав дипломи, бронзову та срібні медалі.

Видані книги[ред. | ред. код]

  • Нариси з історії Дмитрівки. — К.: [б.в.], 2005. — 111 с.: фотоіл. — Бібліогр.: с. 111.
  • Нариси з історії Дмитрівки. — Вид. 2-е, випр. і допов. — К.: [б. в.], 2008. — 176 с. : іл. — Бібліогр.: с. 175.
  • Чернігівщина і пошта: (розвідка краєзнавця). — Ніжин: Аспект-Поліграф, 2008. — 264 с.: іл., [4] арк. фотогр. — Бібліогр.: с. 259—262. — ISBN 978-966-340-293-2
  • Глибоке коріння: Нариси до історії рідного краю. — Ніжин: Аспект-Поліграф, 2010. — 297 с.: іл. — 300 прим. — Бібліогр.: с. 292—293.
  • Товариш міністра: Нариси до історії рідного краю. — Ніжин: Аспект-Поліграф, 2011. — 302 с.: іл.
  • Не хлібом єдиним: Нариси до історії Чернігово-Сіверщини. — Ніжин: Аспект-Поліграф, 2013. — 279 с.
  • Прагненням до суспільних справ. — Вінниця: ФОП Рогальская І. О., 2016. — 308 с.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Букет Євген. Слово про «будителів» сьогодення [Архівовано 1 Листопада 2014 у Wayback Machine.] // Слово Просвіти. — 2012. — 27 березня.

Література[ред. | ред. код]