Букет Євген Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Букет Євген Васильович
Jbuket.jpg

Євген Букет, 2010 рік

Народився 23 жовтня 1981(1981-10-23) (35 років)
Київ
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність журналіст
Відомий Краєзнавець, журналіст, громадський діяч
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Титул Почесний краєзнавець України
Сторінка в інтернеті jbuket.livejournal.com

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Євге́н Васи́льович Бу́кет (*23 жовтня 1981, Київ) — український краєзнавець, журналіст та громадський діяч.

Головний редактор газети «Культура і життя», член правління Національної спілки краєзнавців України, член Національної Спілки журналістів України і ГО «Вікімедіа Україна». Лауреат молодіжної премії голови Київської облдержадміністрації (2004) і Міжнародної премії імені Олеся Гончара (2008). Почесний краєзнавець України (2016).

Біографія[ред.ред. код]

Народився в місті Києві. Шкільні роки провів на батьківщині роду, в селі Грузькому Макарівського району Київської області. У 1999 році закінчив місцеву школу, а у 2004-му — механіко-математичний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка.

В 2006—2007 працював кореспондентом газети «Макарівські вісті».

2007—2009 — інтернет-редактор Всеукраїнського культурологічного тижневика «Слово Просвіти». 2010—2014 — заступник головного редактора цього часопису.

З вересня 2014 по квітень 2015 — заступник головного редактора, з травня 2015 — головний редактор газети «Культура і життя»[1].

Громадська діяльність[ред.ред. код]

Євген Букет під час прес-конференції з нагоди 9-річчя української Вікіпедії. Київ, 30 січня 2013 р.

Євген Букет — відповідальний секретар (з 2010 року), заступник голови (з 2012 року) Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, з 23 січня 2012 — член правління НСКУ, член ради Київської обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (з 2008 року), заступник голови Київського обласного об'єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Шевченка (з 2008 року), член контрольно-ревізійної інспекції ВУТ «Просвіта» імені Т. Шевченка (з 14.09.2013)[2], заступник голови Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Молода Просвіта» (2003 — 2008 рр.) почесний голова Київського обласного товариства «Молода Просвіта» (з 2008 року), член ГО «Грузецьке земляцтво імені Івана Бондаренка» (з 2003 року), дійсний член Українського наукового товариства краєзнавства геральдики та фалеристики (2008 — 2011), член Українського геральдичного товариства (з 2009 року), старший лейтенант козацтва. Був помічником народного депутата Юрія Гнаткевича у V та VI скликанні. У VIII скликанні — помічник-консультант народного депутата України Тараса Юрика[3].

З 17 грудня 2011 по 15 грудня 2012 — голова правління, з 15 грудня 2012 по 15 грудня 2013 — голова ревізійної комісії громадської організації «Вікімедіа Україна». 2011 року започаткував проведення українських Вікіекспедицій, 2013-го — ініціював фотоконкурс «Вікі любить Землю», а 2017-го — перехід газет «Культура і життя» і «Кримська світлиця» на ліцензування CC BY[4].

15 серпня 2012 Центральною виборчою комісією України зареєстрований кандидатом у народні депутати України по 212 мажоритарному виборчому округу (Київ, Дарницький район) від політичної партії «Наша Україна»[5][6], у його передвиборчій програмі було визначено редагування Вікіпедії як складову навчального процесу[7][8]. За підсумками виборів посів 15 місце серед 39 претендентів, здобувши 369 голосів виборців[9].

З 2014 — член експертно-перевірної комісії Центрального державного електронного архіву України[10] та громадської ради при Державній архівній службі України[11].

З грудня 2014[12][13] до липня 2015[14][15] — голова правління Фундації Петра Тронька.

2013 року відвідав Соловецькі острови. З 2014 — є членом громадської організації «Міжнародне об'єднання „Соловецьке братство“», співавтор книжки статей учасників Соловецької прощі «Соловецька печаль України» (2016)[16].

Творчість[ред.ред. код]

Ще студентом почав досліджувати історію малої батьківщини. 2001 року побачила світ його перша краєзнавча монографія «Історія українського села Грузьке». Відтоді Євген Букет став автором понад 20 книжок з історії Макарівського району Київської області, чим здобув визнання як дослідник-краєзнавець.

Має понад 500 публікацій у друкованих ЗМІ. Разом з Л. Голотою є упорядником публіцистичної серії "Бібліотека «Слова Просвіти».

Книга Євгена Букета «Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини»
Книга Євгена Букета «Швачка — фенікс українського духу»

У 2014 побачила світ книга-дослідження, яка по-новому відкриває повстання 1768 року «Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини».[17] 2016-го вийшла друком ще одна наукова розвідка про одну із ключових проблем політичної історії України — гайдамацький рух ХVІІІ століття — «Швачка — фенікс українського духу»[18].

Основні публікації

Нагороди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://issuu.com/984117/docs/_maket_21-22
  2. Новообрані керівні органи ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка
  3. http://gapp.rada.gov.ua/mps/info/page/18148
  4. Національне газетно-журнальне видавництво переходить на вільну ліцензію
  5. cvk.gov.ua
  6. Насправді " Голова “Вікімедіа Україна” йде на вибори
  7. Програма кандидата
  8. Рефераты в школах предлагают заменить редактированием «Википедии» (рос.)
  9. Результати волевиявлення громадян по 212 мажоритарному виборчому округу
  10. Склад членів експертно–перевірної комісії Центрального державного електронного архіву України. Центральний державний електронний архів України. Процитовано 2014-06-12. 
  11. Склад Громадської ради при Державній архівній службі України
  12. http://petro-tronko.blogspot.com/p/blog-page_4955.html
  13. http://mincult.kmu.gov.ua/mincult/uk/publish/article/385519
  14. http://petro-tronko.blogspot.com/2015/07/blog-post_31.html
  15. http://archive.ec/hzdME
  16. Лук'янчук Г. Соловецька печаль України
  17. Тетяна Череп-Пероганич (2014-07-02). «Гайдамаки — це „Правий Сектор“ XVIII століття». Євген Букет про нову книгу і не тільки…. Книгобачення. 
  18. «Головна мета ворогів — зламати віру козацької нації»
  19. https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2111817-v-ukraini-zasnuvali-miznarodnu-nagorodu-medal-oleksandra-dovzenka.html
  20. http://espreso.tv/news/2016/11/02/v_ukrayini_zasnuvaly_mizhnarodnu_medal_quotoleksandra_dovzhenkaquot

Посилання[ред.ред. код]