Киркор Киркоров
Киркор Киркоров  | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Повне ім'я | Киркор Михайлов Киркоров |
| Громадянство |  Болгарія |
| Народився | 4 березня 1968 (56 років) Варна, Болгарія |
| Вагова категорія | напівлегка, друга напівлегка |
| Зріст | 175 |
| Спортивний клуб | Черноморе, Варна |
| Професіональна кар'єра | |
| Перший бій | 28 лютого 1993 |
| Останній бій | 17 квітня 2010 |
| Боїв | 56 |
| Перемог | 29 |
| Перемог нокаутом | 6 |
| Поразок | 27 |
| Спортивні медалі | |||
|---|---|---|---|
| Представник Болгарія
| |||
| Бокс | |||
| Чемпіонат світу з боксу | |||
| Срібло | Москва 1989 | до 57 кг | |
| Золото | Сідней 1991 | до 57 кг | |
| Чемпіонат Європи | |||
| Золото | Афіни 1989 | до 57 кг | |
Киркор Михайлов Киркоров (болг. Киркор Киркоров; вроджений Кіркор Кіркорян; 4 березня 1968, Варна) — болгарський боксер вірменського походження, чемпіон світу та Європи серед аматорів.
1986 року на молодіжному чемпіонаті Європи Киркор Киркоров завоював срібну медаль в категорії до 54 кг.
На Літніх Олімпійських іграх 1988 переміг Дієго Драмма (НДР) — 5-0, пройшов без бою Джеммі Пагендама (Канада), а в 1/8 фіналу програв Лі Дже Хьок (Південна Корея) — 0-5.
На чемпіонаті Європи 1989 став чемпіоном.
- В 1/8 фіналу переміг Джамеля Ліфу (Франція) — 5-0
- У чвертьфіналі переміг Петера Якобссона (Швеція) — 5-0
- У півфіналі переміг Сандро Касамоніка (Італія) — 5-0
- У фіналі переміг Марко Рудольф (НДР) — 5-0
На чемпіонаті світу 1989 зайняв друге місце.
- В 1/16 фіналу переміг Фейзуллаха Айдаса (Туреччина) — 5-0
- В 1/8 фіналу переміг Фелікса Лосада Гарсія (Іспанія) — 27-4
- У чвертьфіналі переміг Абдель Хак Ашик (Марокко) — 18-12
- У півфіналі переміг Джеймі Ніколсона (Австралія) — 17-4
- У фіналі програв Айрату Хаматову (СРСР) — RSC 3
На чемпіонаті Європи 1991 переміг Гейко Гінца (Німеччина) і програв у чвертьфіналі Джамелю Ліфа — 20-24.
На чемпіонаті світу 1991 став чемпіоном.
- В 1/16 фіналу переміг Золтана Калочаї (Угорщина) — 23-4
- В 1/8 фіналу переміг Джамеля Ліфу — 26-9
- У чвертьфіналі переміг Пола Гріффіна (Ірландія) — 11-6
- У півфіналі переміг Хосіна Солтані (Алжир) — 13-11
- У фіналі переміг Пак Док Гю (Південна Корея) — (+)14-14
На Літніх Олімпійських іграх 1992 програв в першому бою Андреасу Тевсу (Німеччина) — 5-9.
У вересні 1992 року Киркор Киркоров взяв участь у чемпіонаті світу серед військовослужбовців, на якому зайняв друге місце.
1993 року Киркор Киркоров дебютував на професійному рингу. Протягом 1993—1998 років, боксуючи у Франції та Болгарії, здобув 20 перемог.
18 червня 1999 року вийшов на бій проти непереможного чемпіона Європи за версією EBU в другій напівлегкій вазі датчанина Денніса Педерсена і зазнав поразки за очками.
25 березня 2000 року програв технічним рішенням у четвертому раунді бій за титул інтернаціонального чемпіона за версією WBC своєму спввітчизнику Тончо Тончеву.
В бою за титул чемпіона світу за версією WBU 14 вересня 2002 року Киркоров програв нокаутом у сьомому раунді непереможному британцю Кевіну Ліе, після чого в кар'єрі у нього пішли майже суцільні поразки.
- Киркор Киркоров(англ.) — статистика професійних боїв на сайті BoxRec
- Результати змагань на amateur-boxing.strefa [Архівовано 10 Січня 2021 у Wayback Machine.]
|
|
Це незавершена стаття про боксера чи боксерку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
