Кичак Василь Мартинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кичак Василь Мартинович
Народився 17 січня 1949(1949-01-17) (75 років)
Сопин, Погребищенський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність викладач університету, науковець
Alma mater ВНТУ
Галузь радіоелектроніка
Заклад ВНТУ
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор технічних наук
Нагороди
ювілейна медаль «25 років незалежності України»
бронзова медаль ВДНГ Заслужений працівник освіти України Нагрудний знак МОН України «Відмінник освіти» Почесна грамота Міністерства освіти і науки України

Кичак Василь Мартинович (нар.. 17 січня 1949, Сопин, Погребищенський район, Вінницька область) — український науковець, доктор технічних наук, професор, декан[1] Вінницького національного технічного університету (1992-2019), заслужений працівник освіти України, відмінник освіти України, академік[2], академік Академії інженерних наук України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Василь Мартинович Кичак народився 17 січня 1949 року в с. Сопин Погребищенського району Вінницької області в сім'ї колгоспників. У 1966 році закінчив Погребищенську середню школу-інтернат. У цьому ж році вступив до Вінницької філії Київського політехнічного інституту на факультет радіоелектроніки за спеціальністю «Електронні прилади».

Професійна діяльність[ред. | ред. код]

  • 1966—1971 — студент Вінницького філіалу Київського політехнічного інституту (ВФ КПІ);
  • 1971 — інженер-технолог Армавірського приладобудівного заводу;
  • 1971—1972 — служба у військах протиповітряної оборони, м. Береза-Картузька (Білорусь);
  • 1973—1974 — молодший науковий співробітник Вінницького філіалу КПІ;
  • 1974—1982 — молодший науковий співробітник, старший науковий співробітник Вінницького політехнічного інституту (ВПІ);
  • 1981 — захист кандидатської дисертації в Харківському інституті радіоелектроніки за спеціальністю «Радіотехнічні пристрої та системи» та присвоєння наукового ступеня кандидата технічних наук;
  • 1982 — старший викладач кафедри електронних приладів ВПІ;
  • 1985—1987 — доцент кафедри електронних приладів ВПІ;
  • 1987—1992 — доцент кафедри мікроелектроніки ВПІ;
  • 1989—1992 — декан факультету автоматики та мікроелектроніки ВПІ;
  • 1992—2005 — декан факультету радіоелектроніки (ФРЕ);
  • 1993—1994 — професор кафедри мікроелектроніки ВПІ;
  • 1994 — професор кафедри мікроелектроніки Вінницького державного технічного університету (ВДТУ);
  • 1995 — завідувач кафедри оргтехніки та зв'язку ВДТУ;
  • 1997 — обрано членом-кореспондентом Міжнародної академії наук прикладної радіоелектроніки;
  • 1997—1998 — професор кафедри мікроелектроніки, оргтехніки та зв'язку;
  • 1999 — завідувач кафедри радіотехніки;
  • 2002 — захист докторської дисертації у ВДТУ за спеціальністю «Елементи та пристрої обчислювальної техніки та систем керування» та присвоєння наукового ступеня доктора технічних наук;
  • 2002 — обрано академіком Міжнародної академії наук прикладної радіоелектроніки;
  • 2003 — член-кореспондент Академії інженерних наук України;
  • 2004 — завідувач кафедри телекомунікаційних систем та телебачення;
  • 2005 — обрано дійсним членом Академії інженерних наук України;
  • 2005—2014– директор інституту радіотехніки, зв'язку та приладобудування (ІнРТЗП);
  • 2007—2014 — професор, завідувач кафедри телекомунікаційних систем та телебачення ІнРТЗП Вінницького національного технічного університету (ВНТУ);
  • 2015 — декан факультету радіотехніки, зв'язку та приладобудування;
  • 2016-2019 — професор, декан факультету інфокомунікацій, радіоелектроніки та наносистем (ФІРЕН) ВНТУ.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Бронзова медаль ВДНГ СРСР (1979)
  • Диплом другого ступеня ВДНГ УРСР (1983)
  • Почесне звання «Ветеран інституту» (1990)
  • Почесна грамота Вінницької обласної державної адміністрації та обласної ради (2005)
  • Почесна грамота Міністерства освіти і науки України за багаторічну сумлінну працю, вагомий особистий внесок у розвиток наукової сфери та з нагоди Дня науки (2007)
  • Нагрудний знак «Відмінник освіти України» (2009)
  • Почесне звання «Заслужений працівник освіти України» за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної освіти, підготовку кваліфікованих кадрів, багаторічну сумлінну працю та з нагоди Дня працівників освіти (2012)[3]
  • Золота медаль Міжнародної академії наук прикладної радіоелектроніки (2013)
  • Грамота командування Повітряних сил Збройних сил України (ЗСУ) за активну життєву позицію, проявлений патріотизм та сприяння військовим частинам і підрозділам ЗСУ у виконанні поставлених завдань (2015)
  • Ювілейний знак-орден «Велика Україна.25 років Незалежності» (2016)
  • Нагороджено Почесною грамотою Вінницької обласної державної адміністрації та обласної ради за багаторічну сумлінну працю, вагомий особистий внесок у розвиток освітянської галузі та з нагоди 70-річчя від дня народження (2019)[4]

Наукові надбання[ред. | ред. код]

Результатом наукової та педагогічної діяльності Василя Кичака є майже 400 публікацій, з них 15 монографій, 3 підручники, 21 навчальний посібник, 29 авторських свідоцтв і патентів на винаходи та понад 300 наукових статей у фахових виданнях, зокрема 21 у виданнях, що входять до наукометричних баз даних Scopus та Web of Science. Науковий напрям — розробка сучасних методів та засобів цифрової обробки широкосмугових надвисокочастотних радіосигналів. Під його науковим керівництвом підготовлено і захищено 13 кандидатських дисертацій, більше 25 магістерських робіт. Наразі він є науковим керівником 5 аспірантів.

Монографії[ред. | ред. код]

  1. Аналого-цифрові тракти комп'ютерних систем з цифровим обробленням високочастотних сигналів [Архівовано 9 Лютого 2019 у Wayback Machine.]: монографія / Г. Г. Бортник, В. М. Кичак, О. В. Стальченко ; ВНТУ. — Вінниця: ВНТУ, 2016. — 140 с. — ISBN 978-966-641-662-2.
  2. Імпульсні логічні та нейронні елементи телекомунікаційних мереж [Архівовано 9 Лютого 2019 у Wayback Machine.]: монографія / О. О. Семенова, В. М. Кичак ; ВНТУ. — Вінниця: ВНТУ, 2015. — 132 с. — ISBN 978-966-641-602-8.
  3. Методи компенсації динамічних похибок вимірювальних каналів [Архівовано 9 Лютого 2019 у Wayback Machine.]: монографія / В. М. Кичак, В. Д. Рудик, С. Ф. Гончар ; ВНТУ. — Вінниця: ВНТУ, 2009. — 128 с. — ISBN 978-966-641-331-7.
  4. Методи та засоби аналого-цифрового перетворення високочастотних сигналів [Архівовано 9 Лютого 2019 у Wayback Machine.]: монографія / Г. Г. Бортник, С. Г. Бортник, В. М. Кичак ; ВНТУ. — Вінниця: ВНТУ, 2013. — 128 с. — ISBN 978-966-641-537-3.
  5. Методи та засоби обробки високочастотних сигналів: монографія / В. М. Кичак, Г. Г. Бортник. — Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 1998. — 132 с.
  6. Методи та засоби оцінювання параметрів абонентських ліній зв'язку [Архівовано 9 Лютого 2019 у Wayback Machine.]: монографія / Г. Г. Бортник, В. М. Кичак, В. Ф. Яблонський ; ВНТУ. — Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2006. — 139 с. — ISBN 966-641-183-0.
  7. Методи та засоби первинного цифрового оброблення радіосигналів [Архівовано 9 Лютого 2019 у Wayback Machine.]: монографія / Г. Г. Бортник, М. В. Васильківський, В. М. Кичак ; ВНТУ. — Вінниця: ВНТУ, 2016. — 168 с. — ISBN 978-966-641-678-3.
  8. Методи та засоби підвищення ефективності оцінювання фазового дрижання сигналів у телекомунікаційних системах [Архівовано 9 Лютого 2019 у Wayback Machine.]: монографія / Г. Г. Бортник, М. В. Васильківский, В. М. Кичак ; ВНТУ. — Вінниця: ВНТУ, 2015. — 140 с. — ISBN 978-966-641-621-9.
  9. Методи та пристрої обробки радіосигналів бортових авіаційних систем посадки [Архівовано 9 Лютого 2019 у Wayback Machine.]: монографія / В. М. Кичак, Ю. В. Воловик, А. Ю. Воловик ; ВНТУ. — Вінниця: ВНТУ, 2011. — 208 с. — ISBN 978-966-641-391-1.
  10. Методи та пристрої оцінювання бітових помилок у телекомунікаційних системах: монографія / В. М. Кичак, Г. Г. Бортник, В. Д. Тромсюк ; ВНТУ. — Вінниця: ВНТУ, 2017. — 212 с. — ISBN 978-966-641-698-1.
  11. Методи та пристрої оцінювання характеристик імпульсно-кодових модуляторів широкосмугових сигналів: монографія / Г. Г. Бортник, В. М. Кичак, Н. О. Пунченко ; ВНТУ. — Вінниця: ВНТУ, 2014. — 147 с. — ISBN 978-966-641-581-6.
  12. Неруйнівний контроль виробів електронної техніки за рівнем низькочастотного шуму [Архівовано 11 Травня 2018 у Wayback Machine.]: монографія / Д. В. Михалевський, В. М. Кичак ; ВНТУ. — Вінниця: ВНТУ, 2014. — 112 с. — ISBN 978-966-641-586-1.
  13. Радіоімпульсні логічні НВЧ елементи: монографія / В. М. Кичак. — Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 1999. — 240 с. — ISBN 966-7199-55-Х.
  14. Радіочастотні та широтно-імпульсні елементи цифрової техніки: монографія / В. М. Кичак, О. О. Семенова ; ВНТУ. — Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2008. — 163 с. — ISBN 978-966-641-259.
  15. Синтез частотно-імпульсних елементів цифрової техніки: монографія / В. М. Кичак ; ВНТУ. — Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2005. — 266 с. — ISBN 966-641-137-7.

Наукові проекти[ред. | ред. код]

Доктор технічних наук, професор Василь Кичак є науковим керівником проектів, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету та замовників:

  1. Розробка методів та засобів контролю динамічних параметрів АЦП (1992—1993 рр.), Міністерство освіти і науки України;
  2. Розробка та дослідження функціонально завершених АЦП (1994—1995 рр.), Міністерство освіти і науки України;
  3. Дослідження та розробка ефективних методів і перспективних засобів обробки широкосмугових сигналів (1997—1998 рр.), Міністерство освіти і науки України;
  4. Розробка математичних моделей оптоелектронних НВЧ-елементів на основі арсенід-галієвих транзисторів і засобів цифрової обробки високочастотних сигналів (1999—2001 рр.), Міністерство освіти і науки України;
  5. Розробка основ теорії фазових і частотних методів вимірювання та контролю параметрів радіотехнічних і телекомунікаційних мереж та систем (2002—2004 рр.), Міністерство освіти і науки України;
  6. Розробка основ теорії цифрового оброблення високочастотних сигналів в радіотехнічних та телекомунікаційних системах (2005—2007 рр.), Міністерство освіти і науки України;
  7. Розробка основ теорії цифрового оброблення надширокосмугових сигналів (2008—2010 рр.), Міністерство освіти і науки України;
  8. Розробка теорії та методології цифрового оброблення радіосигналів у реальному часі (2011—2013 рр.), Міністерство освіти і науки України;
  9. Розробка інформаційних пристроїв і засобів оцінювання джитеру на базі принципів нечіткого імітансу та цифрового оброблення сигналів (2014—2015 рр.), Міністерство освіти і науки України;
  10. Проект «Маяк-УА» (1995 р.), Національна академія наук України;
  11. Проект «Хвоя-УА» (1997 р.), Національна академія наук України;
  12. Проект «Хвоя-2-УА» (2006 р.), Національна академія наук України;
  13. НДР «Оброблення сигналів» (2014—2015 рр.);
  14. Проект прикладної НДР «Розробка методів і пристроїв первинного цифрового оброблення високочастотних сигналів для систем радіоелектронної боротьби» (2016—2017 рр.)

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Упродовж багатьох років Василь Мартинович був членом Президії науково-методичної комісії МОН України в галузі «Радіотехніки, радіоелектронних апаратів та зв’язку». З 2015 р. Кичак В. М. – член секції «Електроніки, радіотехніки та телекомунікацій» Наукової ради МОН України, а у 2016 р. його обрано до складу підкомісії з телекомунікацій та радіотехніки науково- методичної комісії МОН України. Професор В. М. Кичак є членом двох спеціалізованих рад із захисту докторських та кандидатських дисертацій при Вінницькому національному технічному університеті та Хмельницькому національному університеті, членом редколегії наукових фахових журналів: «Вісник Вінницького політехнічного інституту», «Інформаційні технології та комп’ютерна інженерія», «Оптико-електронні інформаційно-енергетичні технології», «Вісник Хмельницького національного університету. Технічні науки» та «Наукові праці Вінницького національного технічного університету». Він організував та забезпечив проведення п’яти міжнародних науково-технічних конференцій «Сучасні проблеми радіоелектроніки, телекомунікацій та приладобудування».

Родина[ред. | ред. код]

Дружина – Валентина Андріївна (нар. 1952), голова ради та президії Громадської організації «Вінницька обласна рада жінок України», член Громадської ради при Вінницькій облдержадміністрації та Вінницькій обласній раді, заступник голови Комітету з соціально-гуманітарних питань, член ради Спілки жінок України, за високі досягнення у трудовій та суспільно-політичній діяльності нагороджена орденом княгині Ольги 3-го ступеня, орденом Національної ради жінок України «Поступ миру і любові», ювілейним знаком-орденом «Велика Україна. 25 років Незалежності».

Сини: Андрій (нар. 1975) – юрист за фахом; Володимир (нар. 1989) – кандидат технічних наук, фахівець з інформаційних технологій.

Захоплення[ред. | ред. код]

Рибалка, велоспорт, садівництво.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Василь Мартинович Кичак [Архівовано 9 Лютого 2019 у Wayback Machine.]: біобібліографічний покажчик до 70-річчя від дня народження / уклад. К. В. Дєдова ; відп. за вип. Т. Є. Притуляк. — Вінниця: ВНТУ, 2019. — 80 с. : іл. — (Серія «Вчені нашого університету»). — ISBN 978-966-641-755-1.
  2. Кичак Василь Мартинович // Державні нагороди та нагороджені в Україні: енциклопедія. — Київ: Видавничий дім «Новий час», 2014. — С. 249. — Зі змісту: Указ Президента України від 5 жовтня 2012 року № 582. Присвоїти почесне звання «Заслужений працівник освіти України» за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної освіти, підготовку кваліфікованих кадрів, багаторічну сумлінну працю та з нагоди Дня працівників освіти.
  3. Кичак Василь Мартинович / Г. Г. Бортник // Енциклопедія Сучасної України. Т. 13 : Киї-Кок / НАН України, Наукове товариство ім. Шевченка, Ін-т енциклопедичних досліджень НАН України. — Київ: Ін-т енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. — С. 119.
  4. Офіційний сайт Кичака Василя Мартиновича [Архівовано 13 Вересня 2018 у Wayback Machine.].
  5. Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня працівників освіти [Архівовано 19 Вересня 2020 у Wayback Machine.] [Електронний ресурс]: Указ Президента України від 5 жовтня 2012 року № 582. — Режим доступу: https://www.president.gov.ua/documents/5822012-14648 [Архівовано 19 Вересня 2020 у Wayback Machine.]. – Назва з екрана. — Дата пере¬гляду: 4.12.2018. — Зі змісту: Присвоїти почесне звання «Заслужений працівник освіти України» КИЧАКУ Василю Мартиновичу — завідувачеві кафедри Інституту радіотехніки, зв'язку та приладобудування Вінницького національного технічного університету.
  6. Усе життя — це університет [Електронний ресурс] // Імпульс: часопис: [вебсайт Вінницького національного технічного університету]. — Режим доступу: http://impuls.vntu.edu.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=5399:2019-01-17-10-21-07&catid=9:2014-02-09-08-50-23&Itemid=1&lang=en [Архівовано 27 Січня 2019 у Wayback Machine.]. – Назва з екрана. — Дата публікації: 17.01.2019. — Дата перегляду: 25.01.2019.
  7. Заслужений працівник освіти України Кичак Василь Мартинович
  8. Публікації Кичака В. М. у відкритому доступі

Примітки[ред. | ред. код]

  1. факультету інфокомунікацій, радіоелектроніки та наносистем. Архів оригіналу за 27 Січня 2019. Процитовано 27 Січня 2019.
  2. Міжнародної академії наук прикладної радіоелектроніки. Архів оригіналу за 26 Жовтня 2018. Процитовано 27 Січня 2019.
  3. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №582/2012 Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня працівників освіти. Архів оригіналу за 19 Вересня 2020. Процитовано 27 Січня 2019.
  4. Список нагороджених Почесною грамотою облдержадміністрації та обласної Ради з нагоди ювілею. Архів оригіналу за 26 Червня 2019. Процитовано 26 Червня 2019.