Кишинівська водонапірна вежа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вигляд водонапірної вежі зі сходу

Кишинівська водонапірна вежаархітектурний пам’ятник міста Кишинів, Молдова, розташована на вулиці Митрополита Бенулеску-Бодоні № 2 і побудована в кінці 19 століття за проектом Олександра Бернадацці. Він був основною частиною водосистеми Кишиніву. Верхній рівень був побудований з дерева і був зруйнований землетрусом. Він був перебудований між 1980 і 1983 роками. Нині в ньому знаходиться Міський музей Кишинева, який містить експонати з 15 по 20 століття. Верхній рівень — це простір для виставок як спадщини, так і сучасних картин і фотографій, а також різноманітних культурних заходів.[1]

Історія[ред. | ред. код]

Щойно вежу було завершено, міська влада відкрила першу в місті каналізаційну мережу, яка була запланована під час каденції мера Керол Шмідт. Вежа почала обслуговувати центральну частину міста, місткістю біля 2000 тонн води на день[2].

До 1940 року це була водонапірна вежа, а з того року – пожежна будівля, на верхньому рівні якої містився резервуар для води. У 1971 році його було перетворено на музей[3].

Структура[ред. | ред. код]

Висота вежі становить 22 метра. Стіни побудовані з місцевої породи, з деякими рядами цегли. Їхня ширина коливається від 50 сантиметрів на верхньому рівні до 2 метрів на нижньому. Всередині гвинтові сходи. Під час ремонту вежі встановили ліфт. Короткий час у цій будівлі знаходився музей історії Кишинева[4].

Будівля зазнала значних структурних пошкоджень під час землетрусів Вранча 1990 року, і в результаті була закрита на 10 років. Музей ненадовго відкрився у 2000 році, і невдовзі після цього вежу почали реконструювати. Реставраційні роботи завершено у 2011 році, з незначними покращеннями у 2013 році.

Подібна вежа була побудована на перехресті вулиць Василе Александрі та Вероніки Мікл, але її більше не існує[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Muzeul orașului Chișinău (Turnul de apă) [Архівовано 20.07.2018, у Wayback Machine.]. orasulmeu.md (румунською)
  2. Vom putea urca în Turnul de apă. Timpul de mineață. Перевірено 13 листопада 2011 р.
  3. Muzeul istoriei orașului Chișinău. prospect.md. Перевірено 28 березня 2020 р.
  4. а б Colesnic, 1997, с. 117.

Література[ред. | ред. код]

  • Chișinău. Enciclopedie (pag. 117) – Chișinău, 1997

Координати: 47°01′09″ пн. ш. 28°49′20″ сх. д. / 47.019306° пн. ш. 28.82222° сх. д. / 47.019306; 28.82222