Клара Емілія Смітт
| Клара Емілія Смітт | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 4 січня 1864 Стокгольм, Швеція |
| Померла | 13 січня 1928 (64 роки) Стокгольм, Швеція |
| Поховання | Північний цвинтар (Стокгольм)[1] |
| Країна |  Швеція |
| Діяльність | лікарка, письменниця |
| Знання мов | шведська |
Клара Емілія Смітт (4 січня 1864, Стокгольм, Швеція — 13 січня 1928, Стокгольм) — шведська лікарка, письменниця, феміністка.[2] Піонерка немедикаментозних методів лікування та профілактики. Засновниця санаторних закладів, зокрема, між 1896 і 1902 роками очолювала сальтсьобаденський санаторій в Сальтсьобадені.[3]
Народившись у Стокгольмі, Клара Смітт виросла як названа дитина Клари Хосефіни Густафссон, яка працювала служницею, а до 1890 року була зареєстрована як студентка.[4] Навчалася медсестрою і закінчила у 1892 році.[5] У 1895 році переїхала до нещодавно збудованого Сальтсьобаден в Накка, де на 1 травня вона відкрила санаторій «Сальтсьобаден» у віллі, яка також називалась Мальмська віллана.[6] Пізніше була медсестрою, працювала під час греко-турецької війни в 1897 році, і в 1899 році була нагороджена медаллю Червоного Хреста за роботу під час війни.[7] Отримала нагороду від грецької королеви.
Клара Смітт пройшла іспит на гідротерапію і отримала подальше навчання від австрійського доктора Вільгельма Вінтерніца. Вона також вивчала медицину за кордоном, де зацікавилася сучасними методами охорони здоров'я, включаючи водну і світлотерапію.[8] Смітт хотіла використати свої знання в Швеції, вважаючи, що захворювання та хвороби можна вилікувати не тільки медикаментами, а й здоровим способом життя, таким як дієти, фізичні вправи та ванни в різних формах.[9]
Смітт була однією з перших активісток з прав жінок у Швеції та писала статті на цю тему для журналу Idun.[10][11][12]
В 1897 році опублікувала книгу Kvinnans ställning i samhället: några inlägg i nutidens sociala spörsmål (Положення жінок у суспільстві: кілька записок про сучасні соціальні питання). У 1898 році опублікувала журнал "Хеліос" для духовного та матеріального добробута, який вийшов в семи виданнях.[13] У 1898 році одружился з Ерландом Дрісіліусом і згодом взяла подвійне прізвище.[14]
Економічні труднощі змусили Смітт закінчити роботу в Сальтсьобадені в 1902 році.[15] У грудні того ж року подружжя переїхало до Вінгокер в окрузі Седерманланд, де вони почали працювати у спа-центрі з водою під назвою Byle-Wörishofen.[16] До 1903 року Смітт відкрила інститут світлотерапії Геліос у Ріддаргат в Стокгольмі.[17] У 1911 році вона оголосила в журналі Dagny, що вона була ванно/плавальним лікаркою в Інституті електричного освітлення. До 1918 року проводила масаж і фототерапію в кілінці в Расунді.[18]
Клара Емілія Смітт померла 13 січня 1928 року і була похована 20 січня 1928 року.
- ↑ Dryselius, KLARA EMILIA
- ↑ Sveriges dödbok 1901—2013, (Version 6.0) Sveriges släktforskarförbund (2014)
- ↑ Jag har hittat Runa men utan ledtrådar... iFokus. Архів оригіналу за 11 Січня 2017. Процитовано 20 лютого 2016.
- ↑ Nacka kommun, registreringsbok, p 120.
- ↑ LIBRIS – Kvinnans ställning i sämhälle... Архів оригіналу за 6 Березня 2016. Процитовано 20 лютого 2016.
- ↑ Nacka kommun, registreringsbok, p 95.
- ↑ Kvinnohistoria — Clara Emilia Smitt (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 Грудня 2015. Процитовано 19 Березня 2019.
- ↑ Nacka kommun, registreringsbok, p 165.
- ↑ Nacka kommun, mediabank «Malmska villan», p 230.
- ↑ Feminism. Studentlitteratur. Архів оригіналу за 13 Травня 2020. Процитовано 19 Березня 2019.
- ↑ Göteborgs universitetsbibliotek: Idun 1888. Архів оригіналу за 4 Липня 2017. Процитовано 7 березня 2016.
- ↑ Idun, 23 July 1896 edition, page 12.
- ↑ Litteratur — Clara Emilia Smitt [Архівовано 8 Грудня 2015 у Wayback Machine.] Шаблон: Webarchive: помилка: Перевірте аргументи
|url=value. Порожньо. Retrieved 20 February 2016 - ↑ Erland Dryselius. Архів оригіналу за 1 Липня 2017. Процитовано 20 лютого 2016.
- ↑ Stockholms läns museum – Visa. Архів оригіналу за 8 December 2015. Процитовано 20 лютого 2016.
- ↑ Bad Wörishofen Karta och Väder. Архів оригіналу за 11 Січня 2017. Процитовано 20 лютого 2016.
- ↑ Norra begravningsplatsen, kvarter 10A, gravnummer 342. Архів оригіналу за 11 грудня 2015. Процитовано 20 лютого 2016.
- ↑ Stockholmskällans adressböcker för år 1903, 1910 och 1918.
