Клара Заменгоф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клара Заменгоф
Народилася 5 жовтня 1863(1863-10-05)
Ковно, Ковенська губернія, Російська імперія
Померла 6 грудня 1924(1924-12-06) (61 рік)
Варшава, Республіка Польща
·гепатоцелюлярна карцинома[1]
Поховання Єврейський цвинтар у Варшаві (Воля)d
Країна  Російська імперія
Діяльність есперантистка
Знання мов есперанто, польська і їдиш
Рід Zamenhof familyd
Батько Зільберник Олександр Лейбовичd
Мати Goda Mejerovna Silbernikd
Брати, сестри Joseph Silbernikd і Костянтин Зільберник
У шлюбі з Людвік Заменгоф[2]
Діти Адам Заменгоф, Лідія Заменгоф і Зофія Заменгоф
Автограф

Клара Заменгоф (есперанто: Klara Zamenhof; 5 жовтня 1863, Каунас — 6 грудня 1924, Варшава) — есперантистка, дружина Людвіка Заменгофа.

Біографія[ред. | ред. код]

Могила Клари Заменгоф

Народилася 5 жовтня 1863 року в Каунасі, в Російській імперії, в сім'ї Александро Зільберник і Годи Меєрівни Зільберник.

У 1887 р. без вагань віддає увесь свій спадок на друк Unua libro — першого підручника з есперанто. Працювала асистентом і секретарем чоловіка Людвіка. Після його смерті брала активну участь у есперантському русі.

Мала трьох дітей: Адама Заменгофа (1888—1940), Зофію Заменгоф (1889—1942), Лідію Заменгоф (1904—1942). Померла 6 грудня 1924 року у Варшаві[3] .

Джерела[ред. | ред. код]