Кларесса Шилдс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Claressa Shields
Загальна інформація
Прізвиська T-Rex[1]
Національність США США
Громадянство  США
Народження 17 березня 1995(1995-03-17) (29 років)
Флінт, Мічиган
Зріст 175 см
Вага 75 кг
Alma mater Olivet Colleged і Flint Northwestern High Schoold
Спорт
Країна США США
Вид спорту бокс
Участь і здобутки
CMNS: Кларесса Шилдс у Вікісховищі
Спортивні медалі
Олімпійські ігри
Золото Лондон 2012 до 75 кг
Золото Ріо-де-Жанейро 2016 до 75 кг
Чемпіонат світу з боксу
Золото Чеджу 2014 до 75 кг
Золото Астана 2016 до 75 кг
Панамериканські ігри
Золото Торонто 2015 до 75 кг
Загальна інформація
Прізвисько T-Rex
Народився 17 березня 1995(1995-03-17) (29 років)
Флінт, Мічиган, США
Alma mater Olivet Colleged і Flint Northwestern High Schoold
Вагова категорія середня, перша середня
Професіональна кар'єра
Перший бій 19 листопада 2016
Останній бій 10 січня 2020
Пояс WBC,WBA,WBO,IBF,The Ringсередня вага; WBC,WBOперша середня вага
Боїв 10
Перемог 10
Перемог нокаутом 2
Поразок 0
Аматорська кар'єра
Боїв 78
Перемог 77
Нокаутів 19
Поразок 1

Кларесса Шилдс (англ. Claressa Shields, 17 березня 1995, Флінт, Мічиган) — американська професійна боксерка, дворазова олімпійська чемпіонка, дворазова чемпіонка світу серед аматорів, чемпіонка Панамериканських ігор, чемпіонка світу за версією IBF (2017 - 2018), за версією WBC (2017 - 2018) у другій середній вазі, за версією IBF (2018 - т.ч.), за версією WBA (2018 - т.ч.), за версією WBC (2019 - т.ч.), за версією WBO (2019 - т.ч.), за версією журналу Ринг (2019 - т.ч.) у середній вазі, за версією WBC (2020 - т.ч.), за версією WBO (2020 - т.ч.) у першій середній вазі.

Ранні роки[ред. | ред. код]

З боксом Кларессу познайомив її батько Бо Шилдс, який сам був боксером, тренером і брав участь у підпільних боях. Він був спочатку проти того, щоб Кларесса займалася боксом, але коли їй було 11 років, здався її умовлянням і заплатив місцевому клубу, щоб донька могла відвідувати тренування.[2]

Любительська кар'єра[ред. | ред. код]

Після перемог на юнацьких чемпіонатах Кларесса взяла участь у 2011 році у чемпіонаті Національної поліцейської атлетичної ліги, здобула перемогу у середній вазі і була кваліфікована на олімпійський відбір США, який успішно пройшла.

Після перемоги в олімпійському відборі США Шилдс потрапила на чемпіонат світу 2012, де стартувала з перемоги в 1/32, але зазнала невдачі в 1/16 проти британки Саванни Маршалл, і шанси Шилдс на кваліфікацію на Олімпійські ігри 2012 залежали від подальшого виступу Маршалл. Британка стала чемпіонкою світу 2012, а Шилдс отримала пропуск на Олімпіаду. Поразка від Маршалл залишилася єдиною в любительській кар'єрі Шилдс.

Виступ на Олімпіаді 2012[ред. | ред. код]

У чвертьфіналі перемогла Анну Лорелл (Швеція) — 18-14

У півфіналі перемогла Марину Вольнову (Казахстан) — 29-15

У фіналі перемогла Надію Торлопову (Росія) — 19-12

Кларесса Шилдс стала першою американською боксеркою, що виграла змагання з боксу на Олімпійських іграх.

В 2014 році Шилдс виграла золото чемпіонату світу, а в 2015 — золото Панамериканських ігор.

В 2016 році вдруге перемогла на чемпіонаті світу.

Виступ на Олімпіаді 2016[ред. | ред. код]

У чвертьфіналі перемогла Ярославу Якушину (Росія) — 3-0

У півфіналі перемогла Дарігу Шакімову (Казахстан) — 3-0

У фіналі перемогла Нучку Фонтійн (Нідерланди) — 3-0

Шилдс стала першою володаркою жіночого Кубка Вела Баркера і першим американським боксером — жінкою чи чоловіком, що виграла дві Олімпіади підряд.

Виступи на Олімпіадах[ред. | ред. код]

Олімпіада Дисципліна Місце
Лондон 2012 75 кг 1
Ріо 2016 75 кг 1

Професіональна кар'єра[ред. | ред. код]

Дебютувала з перемоги на профірингу 19 листопада 2016 року. Бій Шилдс з Франчон Крюс пройшов в андеркарді бою Андре Ворд - Сергій Ковальов.

10 березня 2017 року в бою з угоркою Сільвією Шабадош Шилдс завоювала вакантний титул чемпіонки Північної Америки за версією NABF. Бій транслювався каналом Showtime, і це був перший випадок, коли 6-раундовий жіночий бій очолював андеркард головного бою, в якому в цей вечір зустрічалися росіянин Микола Потапов і американець Антоніо Ньєвес.

16 червня 2017 року у 8-раундовому поєдинку Кларесса перемогла Сідні Лебланк і завоювала "срібний" пояс за версією WBC.

4 серпня 2017 року в Детройті в своєму четвертому бою в головному поєдинку вечора Шилдс відібрала у до того непереможної німкені Ніккі Адлер звання чемпіонки світу за версією WBC, завоювавши попутно вакантне звання чемпіонки за версією IBF, у другій середній вазі. Перевага Шилдс була настільки очевидною, що здавалося, що у неї в суперниках не чемпіонка світу, а посередній боксер. 10-раундовий поєдинок закінчився технічним нокаутом німкені у 5 раунді.[3] Бій транслювався на Showtime.

12 січня 2018 року в головному поєдинку вечора Шилдс провела захист чемпіонських титулів, здолавши в 10 раундах співвітчизницю Торі Нельсон.

22 червня 2018 року в Детройті Шилдс перемогла костариканку Ганну Габріельс і завоювала вакантні титули чемпіонки світу за версіями WBA і IBF у середній вазі. Незважаючи на кінцеву перемогу одностайним рішенням, бій склався для Кларесси дуже непросто. В першому раунді вона побувала в нокдауні, а до 8 раунду у неї під оком з'явилася велика гематома. Перемога дозволила Шилдс стати чемпіонкою світу в двох категоріях в шостому бою і перевершити досягнення Василя Ломаченко в боксі серед чоловіків, який досяг подібного за 7 поєдинків.[4]

17 листопада 2018 року Кларесса додала до титулів WBA і IBF ще й вакантний титул WBC, здобувши перемогу одностайним рішенням над шотландкою Ганною Ренкін.[5]

8 грудня 2018 року Шилдс легко перемогла Фемке Германс з Бельгії в бою, який був частиною останнього вечора професійного боксу, який транслював канал HBO.

13 квітня 2019 року в Атлантик-Сіті чемпіонка WBC, WBA, IBF Кларесса Шилдс і чемпіонка WBO німкеня Крістіна Хаммер провели поєдинок за звання абсолютної чемпіонки світу в середній вазі. Шилдс володіла ініциативою, була близька до дострокової зупинки бою і не дала Хаммер жодного шансу на перемогу, здобувши перемогу одностайним рішенням.[6] Ця перемога дозволила Кларессі стати абсолютною чемпіонкою світу, другою в історії жіночого професійного боксу після Сесілії Брехус, і першою володаркою пояса журналу Ринг в середній вазі.[7]

10 січня 2020 року Шилдс вписала своє ім'я в історію боксу, перевершивши досягнення Василя Ломаченко в боксі серед чоловіків, який став чемпіоном світу в трьох категоріях за 12 поєдинків. Шилдс, перебоксувавши в бою за вакантні титули чемпіонки світу за версіями WBC і WBO у першій середній вазі хорватку Івану Хабазін, стала чемпіонкою світу в трьох категоріях за 10 поєдинків.[8][9]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Olympedia — 2006.
  2. Она идет по стопам Ломаченко. Невероятная Кларесса Шилдс. XSPORT.ua (рос.). Архів оригіналу за 12 Січня 2020. Процитовано 12 січня 2020.
  3. Новости бокса.Кларесса Шилдс стала чемпионкой по двум версиям лишь в четвертом бою!. ToFight.Ru (ru-RU) . 5 серпня 2017. Архів оригіналу за 11 Січня 2020. Процитовано 11 січня 2020.
  4. Кларесса Шилдс не без проблем победила Ханну Габриэльс | Fightnews.info. fightnews.info (рос.). Архів оригіналу за 11 Січня 2020. Процитовано 11 січня 2020.
  5. Кларисса Шилдс завоевала третий титул в среднем весе. AllBoxing.ru - Все новости бокса, MMA, бои на видео (рос.). 18 листопада 2018. Архів оригіналу за 11 Січня 2020. Процитовано 11 січня 2020.
  6. Кларисса Шилдс избила Кристину Хаммер | Fightnews.info. fightnews.info (рос.). Архів оригіналу за 11 Січня 2020. Процитовано 11 січня 2020.
  7. Шилдс победила Хаммер и стала абсолютной чемпионкой мира. sport24.ru (рос.). Архів оригіналу за 11 Січня 2020. Процитовано 11 січня 2020.
  8. Превзошедшая Ломаченко. Шилдс деклассировала Хабазин, став чемпионкой мира в трех весовых категориях. XSPORT.ua (рос.). Архів оригіналу за 11 Січня 2020. Процитовано 11 січня 2020.
  9. Американская боксерша побила невероятный рекорд Ломаченко (видео). fakty.ua (рос.). Архів оригіналу за 11 Січня 2020. Процитовано 11 січня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]