Клименко Ніна Федорівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ніна Федорівна Клименко
Народилася 22 жовтня 1939(1939-10-22)
Черкаси, Черкаська область, УРСР, СРСР
Померла 30 серпня 2018(2018-08-30)
Київ, Україна
Країна СРСР СРСР
Україна Україна
Національність українка
Діяльність мовознавиця, елліністка, викладачка університету
Alma mater Київський державний університет імені Тараса Шевченка
Галузь українська[1] і мовознавство[1]
Заклад Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут мовознавства імені О. О. Потебні Національної академії наук України
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор філологічних наук
Науковий керівник Білецький Андрій Олександрович
Членство НАН України

Ні́на Фе́дорівна Климе́нко (нар. 22 жовтня 1939, Черкаси — пом. 30 серпня 2018, Київ[2]) — український мовознавець, член-кореспондент Національної академії наук України (2006), доктор філологічних наук (1986), професор (1992). Нагородженна почесним званням «Посол еллінізму» (1999), золотим вінком Салоніцького університету імені Аристотеля (2009), «Орденом Доброчинності» (2013)[3].

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1961 році закінчила Київський державний університет імені Тараса Шевченка. Працювала у 1961—1964 роках в Українському товаристві дружби і культурного зв'язку із зарубіжними країнами. З 1965 по 1967 р. — аспірантка, з 1968 року — співробітник, у 1987—2004 роках — завідувачка відділу структурно-математичної лінгвістики Інституту мовознавства НАН України. У 1999—2004 роках за сумісництвом завідувач кафедри елліністики Київського національного університету ім. Т. Шевченка, з вересня 2004 р. — професор цієї кафедри.

Докторську дисертацію захистила в 1986 році, професор з 1992 року. Запропоновану Н. Ф. Клименко методику типологічного зіставлення мов на морфемному рівні застосовують науковці України, Естонії, Словаччини, Німеччини.

Під керівництвом професора Клименко та з її участю створено «Морфемно-словотвірний фонд української мови», вперше в Україні укладено за допомогою комп'ютера «Частотно-валентний словник афіксальних морфем української мови» (К., 1998) та «Шкільний словотвірний словник сучасної української мови» (К., 2005).

Член редколегії та співавтор енциклопедії «Українська мова» (2000, 2-е вид. 2004; 3-є вид. 2007, 4-е вид. 2011).

Учасник міжнародних з'їздів славістів, конгресів україністів, елліністів, міжнародних та українських наукових конференцій.

З 2003 року професор Клименко Н. Ф. — член комісії з питань словотвору при Міжнародному комітеті славістів.

Ніна Клименко — засновник кафедри елліністики в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, яку вона очолила 1999 р. За цей час опубліковано «Практичний курс новогрецької мови» (частина 1, К., 1998), перші в лексикографії «Новогрецько-український словник» (К., 2003, 2-е видання 2005, разом із Пономаревим О. Д. і Чернухіним Є. К.), Українсько-новогрецький словник (К., 2008, разом із Пономаревим О. Д. і Савенком А. О.), першу в Україні антологію «Новогрецька література в українських перекладах» (К., 2005, упорядник разом із Пономаревим О. Д.). Вона надрукувала кілька десятків статей, присвячених проблемам теоретичної граматики новогрецької мови, зіставної лексикології новогрецької та української мови, зіставного українсько-новогрецького словотворення, що дозволили розгорнути елліністичні студії в Україні. 2010 р. опубліковано збірник наукових праць «Українська елліністика», відповідальним редактором якого і автором є Клименко Н. Ф. Перекладено з новогрецької Хр. Янарас: «Нерозривна філософія» К., 2001 (разом із Чердаклі А. М.), М. Тріандафілідис: «Мала граматика новогрецької мови». — Салоніки, 2003 (разом із О. Д. Пономаревим).

Померла 30 серпня 2018 року на 79-му році життя у Києві[4].

Наукові інтереси[ред. | ред. код]

Коло наукових інтересів: загальне мовознавство, україністика (словотвір, морфеміка), лексикологія, семасіологія, комп'ютерна лінгвістика, неоелліністика.

Праці[ред. | ред. код]

Авторка понад 300 наукових праць:

Співукладач словників:

  • «Частотний словник сучасної української художньої прози» (т. 1—2) — К., 1981,
  • «Обернений частотний словник сучасної української художньої прози» (К., 1998)
  • «Словник афіксальних морфем української мови» [Архівовано 8 Листопада 2016 у Wayback Machine.] (відпов. редагування — К., 1998),
  • «Новогрецько-український словник» (К., 2003, 2-е видання 2005),
  • «Українсько-новогрецький словник». — К.: Українська енциклопедія, 2008. — 536 с.
  • «Шкільний словотвірний словник сучасної української мови» (К., 2005).

Відповідальний редактор словників:

  • Яценко. І. Т. «Морфемний аналіз» (К., 1981),
  • «Порадник ділової людини» (К., 1995),
  • «Російсько-українського словника з електроенергетики» (разом з С. Я. Меженним; К., 1992).
  • «Граматичний словник української літературної мови: Словозміна» (К., 2011).

Автор понад 350 опублікованих праць, зокрема монографій:

  • «Система афіксального словотворення сучасної української мови». — К.: Наукова думка, 1973. — 187 с.
  • «Словотворча структура і семантика складних слів у сучасній українській мові». — К., 1984;
  • «Як народжується слово». — К.: Радянська школа, 1991. — 287 с.
  • «Основи морфеміки сучасної української мови». — К., 1998, 2000.

Співавтор монографій:

  • «Структурна граматика сучасної української мови». — К., 1972;
  • «Морфемна будова сучасної української мови». — К., 1975;
  • «Нариси з контрастивної лінгвістики». — К., 1979,
  • «Словотвір сучасної літературної української мови». — К., 1979;
  • «Формалізовані основи семантичної класифікації лексики». — К., 1982;
  • "Лексична семантика в системі «людина-машина». — К., 1986;
  • «Український семантичний словник» (проспект). — К., 1990 (рос. мовою);
  • «Використання ЕОМ у лінгвістичних дослідженнях». — К., 1990 (рос. мовою);
  • «Мови європейського культурного ареалу: розвиток і взаємодія». — К., 1995;
  • «Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. Матеріали до історії». — К., 2005;
  • Динамічні процеси в сучасному українському лексиконі. — К., 2008 [Архівовано 29 Жовтня 2013 у Wayback Machine.], ISBN 978-966-489-009-7;
  • Українська елліністика. — К., 2010.
  • Неперервна філологія: класичні, візантинологічні та неоелліністичні студії в Україні ХХ століття. — Львів: Вид-во Львівської Політехніки, 2014. — 269 с.

Співавтор посібників

  • «Изучаем украинский язык. Расширенный курс». — К., 1993, 1996;
  • «Словотвірна морфеміка сучасної української літературної мови». — К., 1998;
  • «Практичний курс новогрецької мови». — К., 1998.

Праці Н. Клименко надруковано на Кіпрі, в Болгарії, Греції, Голландії, Македонії, Польщі, Словаччині, Німеччині.

Учні[ред. | ред. код]

Підготувала 12 кандидатів філологічних наук зі спеціальностей українська мова, структурно-математична і прикладна лінгвістика, загальне мовознавство, перекладознавство, елліністика та 2 докторів наук.

Література[ред. | ред. код]

  • Євгенія Карпіловська. Вірність покликанню: (до 70-річчя від дня народження члена-кореспондента НАН України Ніни Федорівни Клименко) // Українська мова: Науково-теоретичний журнал. 2009. N 4. С. 133—138. ISSN 1682 3540

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Czech National Authority Database
  2. Сайт НАНУ[недоступне посилання з липня 2019] 
  3. Грецький Орден Доброчинності вручено нашому професору. Архів оригіналу за 18 Жовтня 2018. Процитовано 18 Жовтня 2018.
  4. Із глибоким сумом повідомляємо, що 30 серпня ц.р. на 79-му році пішла з життя визначний мовознавець член-кореспондент НАН України Ніна Федорівна Клименко. Архів оригіналу за 8 Серпня 2020. Процитовано 31 Серпня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]