Ласкаво просимо до порталу
УКРАЇНСЬКА МОВА
Украї́нська мо́ва — мова, поширена у південно-східній Європі, належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної родини. Єдина державна мова в Україні та одна з трьох офіційних мов у Придністров'ї. На початку XX ст. українська також була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки.
Українською мовою говорять в Україні, прикордонних територіях сусідніх країн, де здавна мешкають українці[1], а також у країнах, куди свого часу виїхала значна кількість українців (українська діаспора).
Українська мова виділилася безпосередньо з праслов'янської мови у період від VI — VII ст. до XI ст. (різні вчені по-різному трактують час виокремлення української мови). Розмовна мова південних районів Русі[2]. X — XIII ст. є одним з етапів розвитку сучасної української мови. Літературна мова на основі народної розмовної мови існує від XVIII ст.
Українська мова мала державний статус в Українській Народній Республіці від 3 січня 1919 р. У новітні часи в Україні державний статус українська має від 27 жовтня 1989 р.[3], коли було внесено відповідні зміни до Конституції УРСР. Зараз її статус регулюється 10 статтею Конституції[4]. У невизнаній Придністровській Молдавській Республіці українська має статус однієї з трьох офіційних мов від 2 вересня 1990 р[5].
1999 року було складено проект реформи українського правопису, який підтримала більшість відомих українських мовознавців. До нього внесено зміни, які враховують столітні традиції української орфографії.
|
|---|
| Літературна мова
та діалекти |
|
|---|
| Установи, що регулюють
українську мову |
|
|---|
| Класифікація, місце
серед слов'янських мов |
|
|---|
| | Історія |
|
|---|
| | Сучасний стан |
|
|---|
| | Фонетика |
|
|---|
| | Графіка |
|
|---|
| | Морфологія |
|
|---|
| | Морфеміка |
|
|---|
| | Словотвір |
|
|---|
| | Синтаксис |
|
|---|
| | Лексикологія і лексикографія |
|
|---|
| | Пунктуація |
|
|---|
| | Стилістика |
|
|---|
| | Помітні мовознавці |
|
|---|
| | Пам'ятки |
|
|---|
| | Інше |
|
|---|
|
|
Знищити нашу мову неможливо – це те саме, що запломбувати Ніагару.[6]
Лесь Танюк, Народний артист України, політик
|
|
|
|
Стан державної мови, рівень володіння нею, поширеність у різних сферах життя — усе це показник цивілізованості суспільства.
Олександр Пономарів, український мовознавець
|
|
|
|
Рідна мова дається народові Богом, чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів.
Василь Захарченко, український письменник
|
|
|
|
Варто сказати про нерозумність новомодного українського патріотичного стереотипу про російську мову як «мову іноземної держави»: адже це рідна мова багатьох українських громадян, вона змалку знайома майже всім українцям, подобається це кому чи ні, і тому її нинішній статус не можна порівнювати із статусом англійської чи будь-якої іншої.
Іван Дзюба, український літературознавець, дисидент радянських часів
|
|
|
|
Скільки української мовної території, стільки й української державності.
Іван Заєць, український політик
|
|
|
|
Українська мова – це мова не тільки українців, спілкуватися нею мають право мешканці України всіх національностей з потреби гуртуватися, з необхідності доходити порозуміння й ладу в спільному домі.
Віталій Радчук, український мовознавець
|
|
- 20 липня 2011 року — суд скасував рішення Макіївської міськради про закриття трьох шкіл на Донеччині. Представники влади не були присутні на жодному засіданні суду[7].
- 19 липня 2011 року — 15 липня 2011 року у Пряшеві через обмеження фінансування вийшов останній номер єдиної української газети у Словаччині «Нове життя»[8].
- 15 липня 2011 року — Наталія Іваничук: «Чи я чуюся в тіні автора? Звичайно. Мимоволі відчуваєш, що це не твоя книжка. Хоча я її переживаю як свою: коли книжка виходить, я тішуся, як своєю, вона і є моєю, але наполовину»[9].
- 12 липня 2011 року — у Донецьку від інфаркту вмерла Любов Синагіна — одна з учительок ліквідованої україномовної школи № 111[10].
- 12 липня 2011 року — більшість українців (71%) за останній рік не купували і не читали книг сучасних українських авторів[11].
- 11 липня 2011 року — Одеська міськрада дозволила 78 школам і 120 дошкільним установам вести навчання українською і російською мовами. Це рішення депутати міськради ухвалили 8 липня під час сесії[12].
- 7 липня 2011 року — депутатські комісії Львова підтримали пропозиції Ірини Фаріон до Програми розвитку української мови[13].
- 7 липня 2011 року — «В Україні ніхто не збирається русифіковувати школи», — про це в ексклюзивному коментарі сказав міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник, коментуючи заяву народного депутата фракції НУНС В'ячеслава Кириленка, що з наступного навчального року київські школи масово русифікуватимуть[14].
- 5 липня 2011 року — лідер політичної партії «За Україну!» В'ячеслав Кириленко заявив, що триватиме русифікація шкіл Києва. Про це повідомляє прес-центр партії[15].
- 5 липня 2011 року — у Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту України спростовують інформацію про скорочення кількості годин, відведених на вивчення української мови в молодших класах[16].
- 5 липня 2011 року — Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України затвердило Типові навчальні плани для початкової школи, у яких зменшено кількість годин для вивчення української мови[17].
- Україномовні бари / ресторани Києва
Автоматично згенерований список статей, пов'язаних з порталом «Українська мова», які редагуються на даний момент. Список призначений для комфорту патрулювання і не відображає вже відпатрульовані статті.
Запрошуємо Вас взяти участь у написанні статей про нашу рідну мову.
Ви можете написати власні статті. Для цього наберіть слово або термін, про який ви бажаєте створити статтю, у панелі «Пошук», що знаходиться лівому чи правому горішньому куті (залежно від оформлення), і натисніть кнопку «Перейти». Якщо Ви не знайшли статті за вказаним словом або терміном, Ви можете створити її використовуючи панель «Створити статтю», розміщену нижче.
Запити на створення нових статей:
Проект:Українська мова — тут Ви можете знайти учасників цього проекту, приєднатися до них або звернутися за вирішенням питань щодо української мови.
В рамках Вікіпроекту пропонується вирішувати такі основні задачі:
- написати (дописати) статті, які стосуються граматики, історії, морфології української мови, тощо.
- зробити аудит того, що вже є, створити список таких статей на порталі «Українська мова», додати посилання до шаблону «Українська мова».
- доопрацювати портал.
- перевірити основну статтю — Українська мова (можливі помилки, можливо чогось суттєвого по розділах не вистачає).
- після написання статті Українська мова і отримання статусу «доброї» — переклад матеріалу англійською мовою, бо на сьогодні англомовна стаття є не повною і почасти подає неправильну інформацію.
- 24 вересня 2010 року делегацією Кембриджського університету в Києві було підписано угоду з Д. Фірташем у справі фінансування «українських студій у Кембриджському університеті» на постійній основі — вивчення українських літератури, культури та мови[19]. Список наукових установ у світі, де вивчається українська мова та культура, див. тут.
- Мовці української та російської мов, які не вчили іншу мову, не розуміють одне одного — у часи, коли мовних контактів між українцями та росіянами не було, для спілкування були потрібні перекладачі.
У складі відомого московського посольства до Речі Посполитої у 1653 р. Б. А. Репніна-Оболенського був український перекладач Тимофій Топоровський.
Для обговорення умов договору між Військом Запорозьким та Московським царством разом з посольством В. Бутурліна до Переяслава прибули двоє толмачів (перекладачів) — Степан Кольчинський та Білял Байцин.
«Переяславські статті» також перекладалися з української мови (її називали «білоруським письмом») на російську — ця робота була здійснена українськими перекладачами, які працювали у московському Посольському приказі — Степаном Кольчинським, Тимофієм Топоровським та Михайлом Кульчицьким[20][21].
- У 1880 р. в Одесі вийшла книга польського і російського філолога Михайла Красуського «Давність малоросійської мови» (рос. «Древность малороссийского языка»), де українська мова розглядається як «праматір» мов народів Індії та Європи. Знання багатьох мов призвели вченого до висновку, що українська мова старша за грецьку, латину, старослов'янську мови. Хоча підхід Красуського не був науковим — він оперував здебільшого народною етимологією слів — його праця викликала інтерес до української мови.
- Найдовшим словом в українській мові, що його фіксують словники, яке містить тридцять літер, є «дихлордифенілтрихлорметилметан» — назва одного з пестицидів[22].
- Згідно з «Коротким словником синонімів української мови», у якому розроблено 4.279 синонімічних рядів, найбільшу кількість синонімів має слово «бити» — 45.
- Найдовша абревіатура в українській мові — «ОЦППКПОДВОМСДПУО», Обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій, разом із літерою, що позначає область (напр., РОЦППКПОДВОМСДПУО), містить до вісімнадцяти літер.
- В українській мові відомо два семибуквенні паліндроми: «ротатор» і «тартрат» (сіль винної кислоти), найдовшою фразою є «Я несу гусеня».
- Найдавніша згадка про «руську» (тобто українську) мову на території сучасної України датована 858 роком.[23][24]
- Уперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці XVIII ст. з виходом у 1798 р. першого видання «Енеїди» І. Котляревського, який вважається основоположником нової української літературної мови.[23][24]
- Найуживанішою літерою української абетки є літера «п», з якої починається найбільша кількість слів, найменш уживаною є літера «ф».[24]
Усього знайдено статей: 57043 (23 серпня 2017)
- ↑ У Росії, Молдові, вкл. невизнану Придністровську Молдавську Республіку, у Білорусі, Румунії, Польщі та Словаччині.
- ↑ Сучасні північ та захід України, схід Польщі, схід Словаччини, південний захід Білорусі, схід Румунії, Республіка Молдова.
- ↑ Рішення по справі № 1-6/99 щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України. Конституційний Суд України. 14 грудня 1999 року. Процитовано 2011-08-13.
- ↑ Конституція, Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, стаття 10. Веб-сайт Верховної Ради України. Процитовано 2011-08-13. [ Конституція України, остання редакція 30 вересня 2009 р., ст. 10].
- ↑ КОНСТИТУЦИЯ ПРИДНЕСТРОВСКОЙ МОЛДАВСКОЙ РЕСПУБЛИКИ (В ТЕКУЩЕЙ РЕДАКЦИИ ПО СОСТОЯНИЮ НА 10 ФЕВРАЛЯ 2006 ГОДА), статья 12 (російською). Закон ПМР. Процитовано 2011-08-13.
- ↑ Вислови про мову. (укр.)
- ↑ Суд скасував ліквідацію трьох українських шкіл на Донбасі
- ↑ Словаччина позбулася єдиної української газети
- ↑ Наталія Іваничук: «Переклад має бути такий, ніби написано українською»
- ↑ У Донецьку вчительку української школи довели до смерті
- ↑ 70 % українців за рік не купували книжок сучасних українських авторів
- ↑ В Одесі майже 200 шкіл та дитячих садків стали двомовними
- ↑ Депутатські комісії підтримали пропозиції Ірини Фаріон до Програми розвитку української мови
- ↑ Д. Табачник: «Ніхто не збирається русифіковувати школи»
- ↑ У Києві продовжиться русифікація шкіл
- ↑ У Міносвіти заперечили урізання української мови в молодших класах
- ↑ У початковій школі урізано викладання української мови
- ↑ Русинська мова. (укр.)
- ↑ У Кембріджі почали викладати українську мову. (рос.)
- ↑ О.Апанович, «Українсько-російський договір 1651 р. Міфи та реальність». (укр.)
- ↑ Ю. А. Мицик, «З досліджень історії Переяславської Ради 1654 р.»
- ↑ Українські цікавинки. (укр.)
- ↑ а б Весела Абетка. Читанка. Цікава Україна. Розділ 2. Культура і народознавство України з префіксом «най» (укр.)
- ↑ а б в Цікаві факти української історії, культури та народознавства на сайті «Cikavo.com.ua» (укр.)
|
Новини
Вибране свято
Вибране зображення
Київ — варто відвідати
Редагують зараз
Допоможи рідній мові!
Вікіпроект «Українська мова»
Варто прочитати
Цікавинки рідної мови
Категорії
Братні портали
