Кліматичний скептицизм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кліматичний скептицизм — недовіра до загальноприйнятих наукових уявлень про глобальне потепління. Кліматичні скептики відкидають або ставлять під сумнів науковий консенсус щодо антропогенних змін клімату. Кліматичний скептицизм є поширеним громадським настроєм у багатьох країнах світу. Він перешкоджає політичним рішенням, спрямованим на відвертання небезпечного глобального потепління.[1]

Класифікація і масштаби явища[ред. | ред. код]

У дослідженні Rahmstorf (2004) було запропоновано типологію видів кліматичного скептицизму, що знайшла застосування у ряді подальших наукових праць.[2]

  • Трендовий скептицизм (англ. Trend skepticism) — невизнання факту підвищення глобальних температур
  • Атрибутивний скептицизм (англ. Attributive skepticism) — невизнання антропогенного характеру потепління
  • Скептицизм відносно збитку (англ. Impact skepticism) — невизнання небезпеки глобального потепління

Окрім цих якісних відмінностей дослідники також оцінюють емоційну інтенсивність або міру упевненості в скептичних поглядах.

Дослідження показують, що зазвичай поширеніше скептичне ставлення до антропогенного характеру потепління (атрибутивний скептицизм), ніж заперечення факту підвищення температур (трендовий скептицизм). Проте, останній також залишається дуже впливовим: до третини населення США і Європи дотримуються думки, що ніякого потепління на відбувається (Leiserowitz et al., 2010a;b). Згідно з опитуваннями, 40% британців згодні з твердженням «серйозність глобального потепління сильно перебільшена». У Європі цю точку зору підтримують 27%.[3] Різні види кліматичного скептицизму на практиці взаємозв'язані, найсильніше цей зв'язок проявляється у людей менш інформованих і таких, що керуються ідеологічними мотивами.

Соціально-психологічний характер[ред. | ред. код]

Соціологічні дослідження у Великій Британії показують, що кліматичний скептицизм особливо поширений серед літніх людей з нижчих соціально-економічних шарів, які політично консервативні і дотримуються традиційних цінностей. Той факт, що кліматичний скептицизм корениться у цінностях і світогляді людей може означати, що скептичний погляд на зміну клімату є для них просто послідовним продовженням їх загальної картини світу. Проте прояви упевненості, що існують в суспільстві, у своїх поглядах зосереджені в основному в не скептичних групах, вказуючи на те, що погляди кліматичних скептиків є не занадто твердими.[3]

Люди з альтруїстичними, егалітарними і колективістськими поглядами менш схильні до кліматичного скептицизму, ніж прибічники жорсткої ієрархії і індивідуалізму.[4][5][6]

Схильність різним «теоріям змови» знаходиться у позитивній кореляції з кліматичним скептицизмом.[7]

Причини[ред. | ред. код]

Люди можуть мати різні психологічні причини, що примушують їх проявляти скепсис або не цікавитися зміною клімату, в їх числі загальна недовіра до науки про довкілля і до будь-яких авторитетів і звернень в цій області[8], небажання змінювати свою поведінку[9], смуток, викликаний почуттям безпорадності[10], тоді як іншим просто набридла ця тема[11]. Для поточної динаміки скептичних настроїв статистично значними є такі чинники, як характер погоди[12] чи скандали e ЗМІ (напр., Кліматгейт).

Значну роль грають мотивовані ідеологічно або фінансово пропагандистські компанії, спрямовані на заперечення зміни клімату.

Високі міри невизначеності відношення і скептицизму з приводу існування, антропогенного походження і дії зміни клімату частково пов'язані з сумнівом у науковому консенсусі щодо змін клімату. Цей сумнів, що виражається широкою громадськістю, може частково бути продуктом освітлення теми клімату в ЗМІ як спірного і невизначеного питання.[13]

Невеликий, але добре організований рух, який створив більшу частину скептичної літератури (Див. Jacques та ін., 2008)[14] здатне створити враження, що є значні розбіжності серед учених. Додатковим чинником є журналістські норми, які вимагають для рівноваги давати слово обом сторонам суперечки, навіть якщо є широкий консенсус серед учених (Boykoff & Boykoff, 2004, Hargreaves та ін., 2003). Опитування показують, що двоє з п'яти американців вважають, що «серед учених є багато розбіжностей в питанні про те, відбувається або ні глобальне потепління» (Leiserowitz та ін., 2010a). При цьому на ділі є майже загальний консенсус в науковому співтоваристві по багатьох аспектах зміни клімату. Anderegg та ін. (2010) показали, що 97-98% дослідників клімату підтримують наукові уявлення про антропогенні зміни клімату, викладені Міжурядовою групою експертів по змінах клімату (МГЕЗК), і що досвід і наукові досягнення дослідників, що ставлять під сумнів антропогенну зміну клімату, істотно нижче, ніж у дослідників, що підтримують консенсус[15] (Див. також Doran & Zimmerman, 2009).[16]

Проте, велика кількість людей у різних країнах світу невірно уявляє собі розподіл думок серед кліматологів, не знає про існування наукового консенсусу.

Так, наприклад, проведений в 2009 році за замовленням Всесвітнього банку опитування громадської думки в п'ятнадцяти країнах світу[17] показав, що у семи країнах менше половини громадян вибрала відповідь «більшість учених вважають проблему актуальною і вивченою досить, щоб вжити заходи»; це Сполучені Штати (38%), Росія (23%), Індонезія (33%), Японія (43%), Бразилія (44%), Індія (48%) і Мексика (48%). За підсумками опитування в усіх 15 країнах таку відповідь вибрали 51% опитаних, 16% надали перевагу відповіді «більшість учених вважають проблему неактуальною і недостатньо вивченою», 24% відповіли «погляди учених досить рівномірно розподілені», ще 10% обрали відповідь «не знаю».

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ftp://c-69-253-74-139.hsd1.nj.comcast.net/array1/Media/Books/Other/Nonfiction%201700%20Sorted%20Ebooks%20Pack%20PHC/0230202047.Palgrave.Macmillan.Turning.Down.the.Heat.The.Politics.of.Climate.Policy.in.Affluent.Democracies.Jan.2009.pdf
  2. Див. напр. Hobson and Niemayer 2013, Poortinga et al. 2011
  3. а б Poortinga et al. Uncertain climate: An investigation into public scepticism about anthropogenic climate change http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0959378011000288
  4. Kahan D, Peters E, Wittlin M, Slovic P, Ouellette L, Braman D, Mandel G. The polarizing impact of science literacy and numeracy on perceived climate change risks.Nat Clim Chang 2012, 2:732-735. 55-57
  5. Kahan DM, Jenkins-Smith H, Braman D. Cultural cognition of scientific consensus. J Risk Res 2011, 14:147-174.
  6. Whitmarsh L. Scepticism and uncertainty about climate change: dimensions, determinants and change over time. Glob Environ Chang 2011, 21:690-700
  7. Stephan Lewandowsky, Klaus Oberauer, Gilles E. Gignac NASA Faked the Moon Landing —Therefore, (Climate) Science Is a Hoax. An Anatomy of the Motivated Rejection of Science http://pss.sagepub.com/content/24/5/622
  8. Winn, W.D. (2002). Current trends in educational technology research: The study of learning environments. Educational Psychology Review, 14(3), 331–351.
  9. Stoll-Kleemann et al The psychology of denial concerning climate mitigation measures: evidence from Swiss focus groups http://research.fit.edu/sealevelriselibrary/documents/doc_mgr/922/Stoll-Kleemann_et_al._2001._Swiss_Psychology_of_Denial_Concerning_CC.pdf
  10. Lorenzoni et al., 2007 Barriers perceived to engaging with climate change among the UK public and their policy implications http://eridan.websrvcs.com/clientimages/41359/etf_barriers.pdf
  11. Kerr, 2009 http://www.sciencemag.org/content/326/5955/926.short
  12. Public perception of cold weather events as evidence for and against climate change. http://orca.cf.ac.uk/55262/1/Capstick%20Pidgeon%20public%20perceptions%20cold%20weather%20Clim%20Change.pdf
  13. Liisa Antilla Climate of scepticism http://climateknowledge.org/figures/Rood_Climate_Change_AOSS480_Documents/Antilla_Climate_Skeptics_GlobEnvirChange_2005.pdf
  14. The organisation of denial: Conservative think tanks and environmental scepticism http://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/09644010802055576#.PDElA6yCnGg
  15. Anderegg et al Expert credibility in climate change http://www.pnas.org/content/early/2010/06/04/1003187107.abstract
  16. Peter T. Doran Maggie Kendall Zimmerman Examining the Scientific Consensus on Climate Change http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1029/2009EO030002/abstract
  17. Multi-Country Poll Reveals That Majority of People Want Action on Climate Change, Even if it Entails Costs — World Public Opinion