Кнід

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кнід
грец. Κνίδος
Turkey - Knidos 01.jpg
Альтернативна назва Стадія, Тріопія
Регіон Мугла
Географічні координати 36°41′09″ пн. ш. 27°22′30″ сх. д. / 36.68583° пн. ш. 27.37500° сх. д. / 36.68583; 27.37500
Історія
Належність до країн Туреччина
Додаткова інформація
Веб-сайт http://www.muze.gov.tr/knidos-en

Кнід (Κνίδος) — колонія лакедемонян на Тріопійському мисі карійського Херсонеса, збудована частково у Малій Азії, частково на острові, що поєднаний із сушею дамбами, з двома гаванями, одна з яких призначалась для військовиків, інша — для торгових суден. Кнід був великим торговим містом, центром культу Афродіти, одним з шести членів Доричного союзу, місцем проведення Доричних ігор.

Історія[ред. | ред. код]

Кнід згадувався у гомерівських гімнах. У давнину кнідці, які вважали себе нащадками спартанців, колонізували Ліпарські острови та Корчулу в Адріатиці. Геродот повідомляв, що під час наступу персів на чолі з Гарпагом кнідці безуспішно намагались прорити канал для того, щоб перетворити Тріопійський мис на острів Егейського моря.

До 412 року до н. е. Кнід був на боці Афін у війнах проти Спарти. Потім містом керували громадяни у дусі демократії, а у III столітті Кнід визнав владу Птолемеїв. Місто славилось обсерваторією астронома Евдокса, медичною школою та статуєю Афродіти роботи Праксітеля. За римського панування місто зберігало автономію, але знелюдніло до VII століття.

Археологія[ред. | ред. код]

У 1857-59 роках руїни Кніда були досліджені англійцями під керівництвом Ньютона. Головною знахідкою археологів стала мармурова статуя Деметри. Під час розкопок 1970-их років археологи розкрили круглий доричний храм Афродіти, в якому було виявлено п'єдестал легендарної статуї Афродіти Кнідської.

Відомі жителі та уродженці[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]