Кобаясі Ісса
Кобаясі Ісса (яп. 小林一茶, こばやしいっさ; 1763—1827) — японський поет, майстер хайку періоду Едо. Справжнє ім'я — Нобуюкі (信之). Псевдонім — Хайкудзі (俳諧寺, «монастир Хайку»)
Короткі відомості[ред. • ред. код]
Кобаясі Ісса народився 1763 року у містечку Касівабара провінції Сінано в сім'ї селянина. Через скрутне становище в родині, у 14-віці він вирушив до Едо на заробітки.
У 25 років Ісса став вивчати хайку під керівництвом Нірокуана Тікуа, наставника поетичної школи Кацусіка. Згодом юним поетом опікувався літератор Нацуме Сейбі. У зрілому віці Ісса полишив Едо і став здійснювати паломництва до святих місць у різних провінціях Японії. Наприкінці життя, у 51-річному віці, він повернувся на батьківщину.
Низьке соціальне походження, важка молодість і нещасливе подружнє життя обумовили оригінальний стиль віршів поета. Йому були притаманні туга, простота, використання діалектизмів і жаргону.
Ісса створив понад 20 тисяч віршів і велику кількість тушевих ескізів, які ілюстрували його хайку. Найвідомішими працями поета є «Сьомий щоденник»[1], «Моя осінь»[2], «Щоденник смерті батька»[3],
Примітки[ред. • ред. код]
Посилання[ред. • ред. код]
 |
Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Кобаясі Ісса |
- (яп.) Музей Кобаясі Ісси
Джерела та література[ред. • ред. код]
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
