Кобаясі Ісса
Кобаясі Ісса | |
---|---|
яп. 小林一茶 | |
Народився | 15 червня 1763[1][2] Kashiwabarad, Повіт Камі-Міночі, Префектура Наґано, Японія |
Помер | 5 січня 1828[1][2] (64 роки) Kashiwabarad, Повіт Камі-Міночі, Префектура Наґано, Японія |
Поховання | Myōsen-jid |
Країна | Японія |
Діяльність | поет, художник, письменник, haiku poet |
Знання мов | японська[3][4] |
Жанр | haikaid |
Magnum opus | The Spring of My Lifed і Last Days of Issa's Fatherd |
Конфесія | Дзьодо-сінсю |
|
Кобаясі Ісса (яп. 小林一茶, こばやしいっさ; 1763—1827) — японський поет, майстер хайку періоду Едо. Справжнє ім'я — Нобуюкі (信之). Псевдонім — Хайкудзі (俳諧寺, «монастир Хайку»).
Кобаясі Ісса народився 1763 року у містечку Касівабара провінції Сінано в сім'ї заможного селянина Кобаясі Яґохея[5]. Через скрутне становище в родині, у 14 років він вирушив до Едо на заробітки.
У 25 років Ісса став вивчати хайку під керівництвом Нірокуана Тікуа, наставника поетичної школи Кацусіка. Згодом юним поетом опікувався літератор Нацуме Сейбі. У зрілому віці Ісса полишив Едо і став здійснювати паломництва до святих місць у різних провінціях Японії. Наприкінці життя, у 51-річному віці, він повернувся на батьківщину.
Низьке соціальне походження, важка молодість і нещасливе подружнє життя обумовили оригінальний стиль віршів поета. Йому були притаманні туга, простота, використання діалектизмів і жаргону.
Ісса створив понад 20 тисяч віршів і велику кількість тушевих ескізів, які ілюстрували його хайку. Найвідомішими працями поета є «Сьомий щоденник»[6], «Моя осінь»[7], «Щоденник смерті батька»[8].
- Ісса // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 686. — ISBN 966-692-578-8.
- (яп.) Музей Кобаясі Ісси [Архівовано 10 травня 2020 у Wayback Machine.]
- Аністратенко, Л.; Бондаренко, І. (2011). Японські поети: Біографічний словник. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго. с. 368.
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.