Коворкінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Робоча зона одного з токійських коворкингів moboff
Робоча зона берлінського коворкінгу

Ково́ркінг (англ. Co-working — спільно працювати)  у широкому сенсі — це модель організації роботи людей, найчастіше фрилансерів, з різним типом зайнятості у єдиному робочому просторі; у вузькому — колективний офіс.

Коворкінги характеризує гнучка організація робочого простору і прагнення до формування спільноти резидентів та внутрішньої культури. Учасники залишаються незалежними і вільними, мають можливість спілкуватися, обмінюватися ідеями та допомагати один одному, на відміну від роботи вдома.

Ідея коворкінгу включає в себе телеворкінг, фриланс, деякі принципи аутсорсингу.

Основна суть моделі — помісячна оренда і територіальне об'єднання та організація спільноти для ефективнішої роботи учасників.

Опис[ред.ред. код]

Історія створення[ред.ред. код]

У 2005 році молодий програміст Бред Ньюберг в процесі свого кар'єрного зростання зіткнувся із сучасною та актуальною проблемою вибору. "Зараз мій вибір — або офісна робота з її визначеністю та спілкуванням із співробітниками, або фриланс з його свободою і незалежністю. Але чому я не можу отримати і те, й інше? "- Став розмірковувати він — і поєднав обидва варіанти. Взявши в оренду велике приміщення в офісній будівлі, він запропонував використовувати його для роботи таким самим «вільним художникам», як він сам. Нову схему організації робочих місць він назвав Коворкінг — у спільному офісі паралельно працює кілька фрилансерів і стартап-команд.

Ініціатива Ньюберга дала життя явищу, яке за три роки поширилося по всьому світу. Великий список коворкінг-офісів у різних країнах можна побачити за адресою coworking.pbwiki.com. Спільні офіси являють собою досить великі приміщення з кухнею, однією або кількома переговорними кімнатами, обладнані необхідною офісною інфраструктурою — від Wi-Fi-інтернету до принтерів і сканерів (меблі — само собою) — для обслуговування всіх «постояльців». Кожен, хто використовує таку територію на постійній основі, сплачує щомісяця певну суму, розмір якої залежить від того, закріплено за ним робоче місце, стіл цілком чи він використовує стіл або диван, які в цей час вільні. У США багато коворкінг-офісів, які дозволяють будь-кому прийти і працювати без оплати, але якщо людина стає постійним відвідувачем, її просять оплатити робоче місце. Вартість оренди столу та ключів для цілодобового доступу в офіс становить у середньому $ 350 на місяць, а просто ключів, без оплати закріпленого за вами місця — близько $ 250. Такі офіси зручні не тільки фрилансерам, але і компаніям, співробітники яких розкидані різними містами або країнами. А ще вони зручні для тих хто тільки виходить на новий для себе ринок (в незнайомому місті чи країні) і не має при цьому достатнього бюджету для оренди повноцінного офісу.

Правила та обмеження[ред.ред. код]

Коворкінг не накладає особливих обмежень ні на професію і статус учасника, ні на параметри приміщення і спільноти. Більшість принципів коворкінгу прийшли з таких рухів і моделей, як:

  • « Open source». Учасники цього руху відкривають вихідні коди своїх програм для загального доступу, майже не переслідуючи фінансову вигоду. Учасники руху коворкінг діють на подібній основі: вони діляться своїм досвідом та ідеями на загальних веб-сайтах.
  • Фриланс. Модель «вільної роботи», без жорсткого контролю замовника, із самостійним пошуком замовлень і відповідальністю за свою продуктивність, кар'єру і дохід знайшла вираження і в коворкінг. По суті, загальний офіс не обмежує учасників у свободі, але при цьому процес пошуку замовників, визрівання ідей і гуртування команд відбувається швидше. (див. Фрилансер)
  • Аутсорсинг. Місце, територіально об'єднує безліч «вільних художників», в основному призначений для створення ком'юніті та відповідної робочої атмосфери. Але і для роботодавців така модель є корисною: фрилансери в загальному офісі теоретично здатні гуртуватися і організовувати роботу над великим проектом швидше і продуктивніше, ніж ті ж фрилансери, доступ до яких є тільки через веб-інтерфейс. Тому основний принцип аутсорсингу («залишаю собі тільки те, що можу робити краще за інших, передаю зовнішньому виконавцю те, що він робить краще за інших») добре вбудовується в структуру цієї моделі.

Див. також[ред.ред. код]

Інтернетні ресурси[ред.ред. код]