Фрилансер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Фрила́нсер (від англ. freelancer — «вільний списник») — популярна назва, термін у повсякденному мовленні, який часто використовується, але не вживається в законі (не має нормативно-правового закріплення)[1] і стосується виконання праці без постійного найму. Це самозайнята особа без персоналу або вільнонайманець.

Термін стосується нестандартних або гнучких різноманітних форм зайнятості та трудових відносин, що склалися в умовах цифровізації економіки та соціально-трудових відносин, скороченні дисбалансів на ринку праці, реагування на форс-мажорні обставини в сучасному світі, в тому числі на глобальний карантин під час пандемії коронавірусної інфекції.[1][2] З точки зору форм зайнятості таку роботу називають фрилансом.

Фриланс є такою формою організації діяльності особи, яка дозволяє їй бути більш стійкою в умовах зростання безробіття, працювати віддалено (дистанційна зайнятість, в тому числі поза місцезнаходженням роботодавця), самотужки, без прив'язки до конкретного місця роботи, використовуючи сучасні інформаційно-комунікаційні засоби, без укладення трудового договору з роботодавцем, без постійного найму, без основного місця роботи чи роботи за сумісництвом, і взагалі бути тимчасово без роботи.[1] Фрилансери тимчасово співпрацюють з одним або одразу з великою кількістю замовників чи роботодавців (за одноразову винагороду чи за велику кількість дуже дрібних сум гонорарів), самостійно, на власний розсуд регламентують робочий час та відпочинок, самостійно вибирають робоче місце і створюють безпечні та нешкідливі умови праці, і як правило, не зобов'язані підкорятися правилам внутрішнього розпорядку роботодавця чи замовника. Фриланс дає можливість пропонувати свої послуги на міжнародному ринку.[3]

Фрилансер-працівник сам шукає собі проєкти, може одночасно працювати на декілька фірм, виконує роботу без укладання довгострокового договору з роботодавцем, і є найманим лише для виконання певного переліку робіт (позаштатний працівник). Фрилансером може бути і працівник, запрошений для виконання робіт в ході аутстафінгу. Фрилансер може одночасно виконувати замовлення для різних клієнтів, оскільки він є поза постійним штатом якої-небудь компанії. В Україні фрилансерами переважно називають людей, що виконують будь-яку роботу через інтернет віддалено. Серед фрилансерів багато представників так званих творчих професій (журналісти, письменники, дизайнери, художники, фотографи), спеціалістів IT (адміністратори сайтів, веброзробники, web-дизайнери, контент-менеджери, та інші), а також спеціалістів з реклами, маркетологів, інженерів, архітекторів, осіб, що займаються перекладацькою роботою, коректорською роботою, рерайтингом та копірайтингом тощо.[3]

Терміни «фриланс» та «фрилансер» згадуються лише у Листі Міністерства праці та соціальної політики України № 105/13/116-08 від 15.05.2008 р., який визначає «фриланс» як віддалену роботу через мережу Інтернет, а «фрилансер» — як вільний працівник (самозайнята особа), позаштатний працівник, який виконує разове замовлення або тимчасову роботу без зарахування до штату підприємств.[1]

Європейська комісія не дає визначення «фрилансерів» у жодному законодавчому тексті. Однак Європейська комісія визначає самозайняту особу як людину, яка «займається прибутковою діяльністю за власний рахунок, згідно з умовами, встановленими національним законодавством». У здійсненні такої діяльності особистий елемент має особливе значення, і така діяльність завжди передбачає велику міру незалежності у виконанні професійної діяльності. Це визначення походить від Директиви (2010/41/ЄС) про застосування принципу рівного ставлення до чоловіків і жінок, які займаються самозайнятою діяльністю.[4]

Історія[ред. | ред. код]

Слово freelancer складено з двох слів: англ. free — «вільний» та lancer, — «списник». Хоча термін «freelancer» зазвичай приписують серу Вальтеру Скотту (1771–1832) у романі «Айвенго» (1820) для опису «середньовічного воїна-найманця» або «вільного найманця» (вказуючи на те, що спис не присягає служити жодному лорду, а не те, що спис доступний безкоштовно),[5] попередня поява зустрічається у Томаса Н. Брауна в «Життя та часи Г'ю Міллера» (1809).[6]

Опис[ред. | ред. код]

Інтернет відкрив багато можливостей для фрилансерів. Мережа і відповідні інформаційні та банківські технології дозволили деяким категоріям працівників зменшити частоту появи в офісах, або повністю перейти на роботу вдома. Зростання Інтернету можна спостерігати в кожному секторі чи галузі. Свої послуги фрилансер-працівник найчастіше пропонує сам через Інтернет, або використовуючи «сарафанне радіо», тобто особисті зв'язки, і рідше через газетні оголошення. Працює багато спеціалізованих сайтів, покликаних допомогти фрилансерам знайти чергове замовлення. Фриланс має особливе поширення в таких сферах діяльності, як журналістика (в тому числі пов'язані з написанням текстів: копірайтинг, переклади), комп'ютерне програмування, вебдизайн і графічний дизайн у всіх його проявах (реклама, дизайн інтер'єру тощо), переклади і різного роду консультаційна діяльність, адміністрування обладнання через інтернет, приватна фото- та відеозйомка, фриланс поширений серед оптимізаторів, учасників партнерських програм, інженерів-конструкторів.

Ринок фриланс-послуг у даний час вже досить розвинений у Європі і США і має стрімкий розвиток в Україні та країнах СНД, залучаючи все нових учасників як з боку виконавців, які пропонують свої послуги, так і з боку приватних осіб і організацій, готових до співпраці на віддаленій основі.

Покоління міленіалів вважається найбільш схильним до віддаленої роботи та фрилансу. Згідно опитувань[7], за 2016—2017 роки кількість міленіалів, що працювали віддалено повністю або частково, зросла з 21 % до 64 %[8].

По об'ємам заробітку в світі фрилансерами в різних сферах (особливо це стосується веб-розробки, розробки мобільних додатків, веб-дизайну та інших пов'язаних з ринком ІТ-технологій) станом на 2017 рік Україна займає четверту сходинку[9] (після Індії, США і Філіппін).[10]

З 2006 по 2011 роки працівники-фрилансери України заробили $38 млн., а з 2012 по 2017 роки — $262 млн, тобто, близько $300 млн за 10 років.[10] Очікувано, найбільша кількість фриланс-працівників в Київській області — 36% (з них, майже 90% — в столиці), в Харківській області працює 9,7%, Дніпропетровській області — 8,5%, Одеській області — 5,7%, Донецькій області — 5,3%, Львівській області — 4,8%, Запорізькій області — 4%.[10] В решті 18 областях України – приблизно 25%, менше 4% по кожній області.[10]

22 липня 2022 року з метою врегулювання фрилансу в Україні Верховна Рада ухвалила законопроєкт (законопроєкт №5161) про нову форму трудових відносин — договір з нефіксованим робочим часом, — форму трудових відносин, коли вільнонайманець залучається до виконання певного виду робіт. Ініціатором ухвалення виступив Кабінет Міністрів України. За таким договором ІТ-спеціалісти, СММщики, графічні дизайнери, бухгалтери, юристи, менеджери та консультанти з різних питань, тощо (це далеко не повний перелік професій), які виконують певну роботу не на постійній основі, а на замовлення, можуть використовувати цю форму трудових відносин замість фізичних ФОПів і фрилансеру не доведеться реєструватися ФОПом.[11] За таким договором роботодавець повинен сплачувати податки за фрилансера.[11]

Станом на липень 2022 року 80 відсотків ІТ-компаній в Україні у своїх відносинах з працівниками працюють через ФОП, що допомагає оптимізувати податкове навантаження.[11]

Схема роботи фрилансера[ред. | ред. код]

Фрилансери можуть бути прикріплені до однієї або кількох організацій-роботодавців, та/або розміщувати своє портфоліо на спеціалізованих сайтах для фрилансерів. Зазвичай, існують як сайти за спеціалізацією у напрямку перекладу, програмування, копірайтингу тощо, так і загальні сайти фрилансерів. З часом, фрилансер може накопичити базу клієнтів та працювати за індивідуальними замовленнями.

Плюси та мінуси фрилансу[ред. | ред. код]

Плюси[ред. | ред. код]

  • свобода вибору робочого завдання;
  • вільний графік;
  • відсутня транспортна проблема — фрилансер працює вдома, в нього немає необхідності кожен день добиратися в певне місце;
  • сприятливі умови праці — можна облаштувати робоче місце на свій смак;
  • звільнення не загрожує;
  • відповідальність лише за свої дії;
  • виконання лише власної роботи — ніхто не попросить «підмінити»[12];
  • можливості для міжнародної співпраці.

Мінуси[ред. | ред. код]

  • не завжди є гарантії отримання оплати за виконану роботу
  • нестабільність прибутків;
  • відсутність соцпакету;
  • відсутність оплачуваних вихідних і відпусток;
  • необхідність самому вести бухгалтерію і платити податки[13];
  • не завжди є відповідні пропозиції роботи щодо навичок;
  • додаткові витрати на робоче місце;
  • примарні можливості для якісного кар'єрного росту;

Див. також[ред. | ред. код]

Деталізація джерел[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Заболотна Н.Я. Фріланс як нова форма зайнятості та трудових відносин. Навчально-науковий інститут права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка». // Електронне наукове фахове видання «Юридичний науковий електронний журнал» юридичного факультету Запорізького національного університету, № 1, 2022. DOI:10.32782/2524-0374/2022-1/34
  2. ↑ Чернишова Л.І., Славенко Є.А. Особливості розвитку фрілансу як гнучкої форми організації праці персоналу в сучасних умовах розвитку економічних відносин / Л.І. Чернишова, Є.А. Славенко // Економіка: реалії часу. Науковий журнал. — 2022. — № 5 (63). — С. 49-58. — Доступ до журн.: PDF. DOI:10.5281/zenodo.7492948.
  3. ↑ а б Лєскова Л.Ф. Фріланс та його перспективи на українському ринку праці // Topical Issues of Science and Education: Proceedings of the International Scientific Conference (Warsaw, Poland, July 17, 2017). — Vol.3. — Warsaw: RS Global S. z O.O., 2017. — С. 22 - 25. Доступ
  4. ↑ «Директива (2010/41/ЄС) про застосування принципу рівного ставлення до чоловіків і жінок, які займаються самозайнятою діяльністю». 15 липня 2010. Архів оригіналу за 24 серпня 2015
  5. ↑ "Результати пошуку для "фріланс"". Словник Chambers Harrap. Архів оригіналу за 6 грудня 2012 року. Процитовано 21 грудня 2012 року
  6. ↑ «Життя та часи Г'ю Міллера». Rudd & Carleton. 1809
  7. ↑ Результати опитування Deloitte. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 17 серпня 2020. 
  8. ↑ How Freelancers' Use of Technology Disrupts The Workplace. Mailbird. 20 липня 2019. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 17 серпня 2020. 
  9. ↑ Зайченко К.С. Ринок фрілансу в Україні // Ефективна економіка № 12, 2017 Доступ
  10. ↑ а б в г Бондаревська К.В., Криша В.В. Нетрадиційні форми зайнятості населення та їх розвиток / Університет митної справи та фінансів // «Молодий вчений» • № 11 (51) • листопад, 2017 р. Доступ
  11. ↑ а б в Лілія Ржеутська. Ринок праці в Україні: фріланс виходить з "тіні"? | Дойче Велле 22 липня 2022 р.| www.dw.com
  12. ↑ Фриланс — свободный полет или полет без запасного парашюта?. Архів оригіналу за 27 жовтня 2012. Процитовано 28 січня 2011. 
  13. ↑ Робота фрилансера як ІП [Архівовано 23 листопада 2010 у Wayback Machine.] (рос.)

Література[ред. | ред. код]

  • Державне управління фрілансовою діяльністю в умовах розвитку національного ринку: монографія / О. Є. Кузьмін, О. Г. Мельник, О. С. Скибінський, Л. О. Саталкіна, Н. Ю. Реверенда; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів: Центр Європи, 2016. — 166 c. — Бібліогр.: с. 141—160.

Посилання[ред. | ред. код]

Сабреддіт (англ.)
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фрилансер&oldid=40443907