Козирєв Микола Кузьмич
| Козирєв Микола Кузьмич | |
|---|---|
| Народився |
7 квітня 1938 Заболотне Бєлиницького району Могильовської області, Білорусь |
| Помер |
21 лютого 2022 (83 роки) Вишгород |
Козирєв Микола Кузьмич (7 квітня 1938, Заболотне Бєлиницького району Могильовської області, Білорусь — 21 лютого 2022, Вишгород Київської області[1]) — український правозахисник, філософ, громадсько-політичний діяч, народний депутат ВР СРСР, делегат I З’їзду народних депутатів СРСР (1989-1991).
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 7 квітня 1938 року в селі Заболотне Бєлиницького району Могильовської області Білорусі, білорус. Його батько загинув у радянсько-фінській війні у 1940 році.
1955 закінчив середню школу, у 1958 році закінчив гірничий технікум у Красному Лучі Луганської області .
1958-1961 перебував на сроковій службі в радянській армії.
Після демобілізації працював за фахом у шахті гірничим майстром.
У 1970 році закінчив філософський факультет Ростовського університету.
Працював викладачем філософії. Після розстрілу шахтарів у Новочеркаську у 1962 році Козирєв розклеїв на будівлі КДБ антирадянські листівки. Після переслідувань КДБ позбавлений викладацької роботи у вищому навчальному закладі[2].
Після того працював викладачем технічних та спеціальних дисциплін в професійно-технічних училищах.
У 1989 році Микола Козирєв виграє вибори в Красному Лучі і стає депутатом I З’їзду народних депутатів СРСР. Був членом Міжрегіональної депутатської групи. Працював як правозахисник: у Комітеті з боротьби з організованою злочинністю й у Комісії з питань привілеїв і пільг – був заступником голови комісії. Зокрема, займався в рамках програми захисту прав потерпілих під час ядерних іспитів і під час розстрілу робітників у Новочеркаську в 1962 р.
У 1997 заснував Луганський громадський комітет захисту конституційних прав і свобод громадян і був його незмінним керівником.[3]
Микола Козирєв був одним із засновників Української Гельсінської спілки з прав людини, неодноразово був членом Правління спілки і один дворічний термін – головою Правління.[4]
Після початку російсько-української війни Микола Козирєв з дружиною Людмилою Олександрівною переїжджає до Києва, вони знімають квартиру, потім поселяються у Вишгороді. Від того часу головною справою стає допомога внутрішнім переселенцям.[5]
Є автором понад 200 публікацій на теми захисту прав людини в різних виданнях Луганської області, України та іноземних виданнях.[6][7]
Прощання з Миколою Козирєвим відбулося 23 лютого 2022 року у храмі Великомученика Пантелеймона у Вишгороді.[8]
Публіцистика[ред. | ред. код]
Абортивний час Януковича, або Чому я не пішов на вибори.[9]
Нелюдське, занадто нелюдське.[10]
Влада Homo Donetskus?[11]
Пане президент, так хто ж убив Геннадія Конопльова?[12]
Діалектика права і метафізика свавілля.[13]
Про "еліти", рабів і людину праці.[14]
60 років без (?) Сталіна[15]
Спіраль поразок.[16]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Тернопіль сьогодні: Пішов засвіти Микола Козирєв. Тернопіль сьогодні. Архів оригіналу за 22 Лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
- ↑ «Людина, у якої боліло серце за інших»: пам’яті правозахисника Миколи Козирєва – Українська Гельсінська спілка з прав людини. www.helsinki.org.ua (uk-UA) . Процитовано 11 квітня 2024.
- ↑ Помер ексголова правління Української Гельсінської спілки з прав людини Микола Козирєв. www.ukrinform.ua (укр.). 23 лютого 2022. Процитовано 26 березня 2024.
- ↑ Пам’яті Миколи Козирєва. Харківська правозахисна група. Архів оригіналу за 22 Лютого 2022. Процитовано 23 лютого 2022.
- ↑ Пам’яті Миколи Козирєва. Права людини в Україні. Процитовано 26 березня 2024.
- ↑ Пам’яті Миколи Козирєва. Харківська правозахисна група. Архів оригіналу за 22 Лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
- ↑ МАЙДАН: Микола Козирєв: Путін і Гітлер. МАЙДАН. Архів оригіналу за 23 Лютого 2022. Процитовано 23 лютого 2022.
- ↑ Пішов із життя правозахисник Микола Козирєв. detector.media (укр.). 22 лютого 2022. Процитовано 26 березня 2024.
- ↑ Абортивний час Януковича, або Чому я не пішов на вибори. Українська правда (укр.). Процитовано 26 березня 2024.
- ↑ Нелюдське, занадто нелюдське. Українська правда (укр.). Процитовано 26 березня 2024.
- ↑ Влада Homo Donetskus?. Українська правда (укр.). Процитовано 26 березня 2024.
- ↑ Пане президент, так хто ж убив Геннадія Конопльова?. Українська правда (укр.). Процитовано 26 березня 2024.
- ↑ Діалектика права і метафізика свавілля. Українська правда (укр.). Процитовано 26 березня 2024.
- ↑ Про “еліти”, рабів і людину праці. Українська правда (укр.). Процитовано 26 березня 2024.
- ↑ Микола Козирєв. Українська правда (укр.). Процитовано 26 березня 2024.
- ↑ Спіраль поразок. Українська правда (укр.). Процитовано 26 березня 2024.
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |