Колегія 40-ка мужів
Колегія 40-ка мужів (лат. Quadragintavirat; пол. Kolegium czterdziestu mężów) — орган (третя колегія) магістрату Львова. Створений для контролю Ради Львова у 1577[1][2] році за декретом польського короля Стефана Баторія.
Належали представники ремісників, біднішого міщанства, також делегати українців («руської нації»). За даними Д. Зубрицького, 20 осіб представляли купців, 20 — ремісників,[3] причому 20 купців обирали ремісники та навпаки.[4] До складу колегії 1579 року увійшли два українці: Лесько Малецький, Хома Бабич.[2] Протягом XVII ст. до складу колегії постійно обирали двох представників на засіданнях Успенського братства, зокрема, 1633 року від українців членами колегії були діячі Микола Добрянський, Григорій Романович.[5]
Українські представники колегії не раз картали міську Раду за її самолюбство і несправедливість супроти бідного населення Львова. Близько 1625 року, остерігаючись нових видатків і подальшого заборгування міста Марцінові Кампіану (він постановив будувати нові мури і башти замість зміцнення наявних), колегія 40-ка мужів не захотіла від нього нових інвестицій для міста, пояснюючи, що він буде домагатися привласнення міського майна, а місто зробить «голим».[6]
Колегія мала приміщення у Львівській ратуші — кімната розташовувалася поверхом вище над її радною («консулярною») залою.[7]
- Ян Альнпек.[8]
- Марек Шарфенберґер-Остроґурський[9]
- Томас Гордон[10]
- Юзеф Стронський[11]
- ↑ В. Грабовецький стверджував, що в 1579 році.
- ↑ а б Грабовецький В. Західно-Українські землі в період народно-визвольної війни 1648—1654рр [Архівовано 12 серпня 2020 у Wayback Machine.]. — К. : Наукова думка, 1972. — С. 38.
- ↑ Zubryćkyj D. Kronika miasta Lwowa… [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] — S. 14. (пол.)
- ↑ Там само. — S. 27. (пол.)
- ↑ Там само. — С. 38—39.
- ↑ Kowalska H. Kampian (Campianus, Novicampianus) Marcin (ok. 1574—1629) // Polski Słownik Biograficzny (reprint 1990). — Kraków, 1964—1965. — T. XI, zeszyt … — S. 593. (пол.)
- ↑ Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові… — С. 28.
- ↑ Charewiczowa Ł. Alembek (także Alnpeck, Alnpech, Alnpecht, Almpek, Alempech, Alempeck, Allembege, Allembek) Jan // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane: Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — Т. 1, zeszyt 1. — Reprint: Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — S. 74. — ISBN 8304034840. (пол.)
- ↑ Biedrzycka A. Szarfenberger Ostrogórski (Ostrogórski) Marek (1569—1617) [Архівовано 6 березня 2019 у Wayback Machine.] // Polski Słownik Biograficzny. — 2010. — T. XLVII/1, zeszyt 192. — S. 96. — ISBN 978-83-88909-86-3. (пол.)
- ↑ Львівський історичний музей — пл. Ринок, 24. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 4 травня 2017.
- ↑ Лильо О. Діяльність представників монументального живопису західноєвропейського традиції у Львові XVIII ст. // Мистецтвознавство і дослідження. — С. 102.
- Гуль О. Коллегія «сорока мужів» у Львові в XVI ст.: передумови утворення і засади діяльності [Архівовано 17 березня 2022 у Wayback Machine.] // Дрогобицький краєзнавчий збірник. — 2014. — Вип. 17-18. — С. 90-100.
- Капраль М. Функціонування органів влади Львова у XIII—XVIII ст. (нарис історії інститутів магдебурзького права) [Архівовано 16 травня 2018 у Wayback Machine.] // Український історичний журнал. — К., 2006. — № 5. — С. 34-59.
- Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові. — Львів : Каменяр, 1991. — 168 с. — С. 28—29. — ISBN 5-7745-0316-X.
- Zubryćkyj D. Kronika miasta Lwowa [Архівовано 13 лютого 2015 у Wayback Machine.]. — Lwów : w księngarni Kajetana Jabłońskiego, 1844. — S. 14; 26—28. (пол.)
- Цікаві сторінки з життя давнього Львова 25 травня 1577 р. [Архівовано 21 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |