Коливанова Світлана Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коливанова Світлана Іванівна
Kolyvanova.jpg
С. Коливанова (фото Г. Ганзбурга, 2013)
Народилася 26 вересня 1940(1940-09-26) (78 років)
с. Жан-Уварове Чорновський район Воронезька область
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність росіянка
Діяльність балерина
балетмейстер
балетний педагог
Alma mater Київське державне хореографічне училище
Нагороди
Орден Трудового Червоного Прапора
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Народний артист України — 1968

Світла́на Іва́нівна Колива́нова (нар. 26 вересня  1940, с. Жан-Уварове Чорновського району Воронезької області) — українська балерина, балетмейстер, педагог, народна артистка України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Після війни її батьки були направлені до праці в Західну Україну. В 1948 році сім'я оселилася в м. Бориспіль Київської області.

В 1951 Коливанова вдало склала іспити та стала студенткою Київського державного хореографічного училища. 1958 року як найкраща учениця представляла Київ на відборі балетних училищ в Москві. У передвипускному класі блискуче станцювала провідну роль у балеті «Берег щастя» Спадавеккіа та була відзначена радянською пресою.

В 1959 закінчила Київське хореографічне училище.

В 1959—1960 працювала в Київському театрі опери та балету В 1960—1963 працювала вУзбецькому театрі опери та балету в Ташкенті.

З 1964 — солістка в Харківському театрі опери та балету імені М. В. Лисенка. Найбільш помітними ролями танцівниці цього часу стали: донна Анна («Дон Жуан» Губаренка), Мехмене-Бану («Легенда про кохання» Мелікова), головні партії в балетах «Жізель» А.Адана, в парі з Теодором Попеску, (в сімейному житті — одружилися 1960 року — і на сцені), Кітрі «Дон Кіхот» Мінкуса, «Попелюшка» Прокоф'єва, «Баришня і хуліган» Шостаковича та інші.

Балетний дует Попеску — Коливанова об'їздив того часу увесь СРСР. У сезоні 1973-74 дует офіційно запросили до участі в гастролях Великого театру СРСР — США, РРФСР, Азербайджан. Гастролі 1977 відбувалися в Італії, відгуки в італійській пресі нагадували фурор.

У закордонних гастролях Коливанова танцювала з такими зірками балету, як М.Лієпа, М.Лавровський, М.Баришніков, В.Гордєєв.

Про C. Коливанову знято декілька телефільмів: «Танцює С.Коливанова та Т.Попеску», «Невмираючий лебідь», «У класі та на сцені». 

Член КПРС з 1975 року.

З 1971 до 1979 року вона обиралась депутатом міської ради, а з 1979 до 1990 — депутатом Дзержинської районної ради Харкова.

Балериною «з сильною технікою і правильним відчуттям танцю» вважала Коливанову Галина Уланова (згідно з відгуками у пресі).

В останніх роках є художній керівник балету Харківського державного академічного театру опери та балету імені М. В. Лисенка. Світланою Іванівною були поставлені вистави «Спляча красуня», «Весна священна», «Петрушка», «Купальські ігри», «Попелюшка» за участю учнів місцевої хореографічної школи. 

З грудня 2010  є членом Експертної ради з попереднього розгляду кандидатур на присвоєння звання «Почесний громадянин міста Харкова».

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

  • Кавалер ордена Трудового Червоного Прапора
  • Перший лауреат міжнародного конкурсу артистів балету у Варні.
  • Народна артистка УРСР (з 1968)
  • Кавалер ордена княгині Ольги ІІІ ступеня
  • Почесний громадянин міста Харкова (2002)
  • Відзнака «Людина року» (2005)
  • Лауреат конкурсу «Народне визнання — 2006» у номінації «За відданість мистецтву».
  • Нагороджена численними грамотами урядів Білорусі, Казахстану, Азербайджану, Вірменії, України (2010).

Література[ред. | ред. код]

  • Коливанова Світлана Іванівна // Український Радянський Енциклопедичний словник. — Київ, 1987. — Т. 2.
  • Коливанова Світлана Іванівна // Митці України: Енциклопедичний довідник — Київ, 1992.
  • О. Е. Кагадій. Зірки балетної трупи Харківського державного академічного театру опери та балету імені М. В. Лисенка, 2011

Посилання[ред. | ред. код]