Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Харківський національний академічний театр опери та балету імені М. В. Лисенка
ХАТОБ
Нова будівля ХНАТОБа
Нова будівля ХНАТОБа

49°59′57″ пн. ш. 36°13′56″ сх. д. / 49.99921599999999700° пн. ш. 36.2322259999999972° сх. д. / 49.99921599999999700; 36.2322259999999972Координати: 49°59′57″ пн. ш. 36°13′56″ сх. д. / 49.99921599999999700° пн. ш. 36.2322259999999972° сх. д. / 49.99921599999999700; 36.2322259999999972
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Місто
Адреса
вул. Сумська, 25
Назва на честь
(епонім)
Лисенко Микола Віталійович
Місткість 1897 — усього
1508 — велика зала
389 — мала зала
Тип Оперний театр
Відкрито 1925
Керівництво
Генеральний директор Олег Орищенко
Художній керівник театру Володимир Болдирєв
Головний балетмейстер Світлана Коливанова
Головний хормейстер Олексій Чернікін
Головний художник Надія Швець
hatob.com.ua
Нагороди
Орден Трудового Червоного Прапора

CMNS: Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка на Вікісховищі

Харківський національний академічний театр опери та балету імені М. В. Лисенка — перший український стаціонарний оперний театр.

Первісна назва — Українська Державна Столична Опера. З 1931 театр іменувався Харківським театром опери і балету, у 1934 отримав статус академічного, з того ж часу широко відомий під абревіатурою ХАТОБ. 1944 року театру було надано ім'я М.Лисенка, а 1960 року театр нагороджено Орденом Трудового Червоного Прапора. В 2010 отримав статус національного.

Історія[ред.ред. код]

Постав 1925 як Українська Державна Столична Опера, на базі постійної в Харкові оперної антрепризи (з 1880), за існування якої 1883 і 1885 вперше в Україні поставлено українські опери «Різдвяна ніч» і «Утоплена» М.Лисенка; з 1918 Народна Опера, з 1920 Російська Державна Опера.

1930 року з 9 березня до 19 квітня 1930 у приміщенні Харківської опери відбувся так званий Процес Спілки визволення України[1], на якому було засуджено до ув'язнення 45 представників української інтелігенції. Пізніше ці люди були засуджені повторно, більшість з них розстріляно.

До 1934 в театрі поставлено 32 опери й 11 балетів, у тому числі: «Золотий обруч» Б. Лятошинського, «Кармелюк» В. Костенка, «Купало» А. Вахнянина, «Тарас Бульба» М. Лисенка, «Яблуневий полон» О. Чишка, а також «Русалку» О. Даргомижського та «Князя Ігоря» О. Бородіна; з балетів — «Ференджі» Б. Яновського та «Пан Каньовський» М. Вериківського, в якому балетмайстер В. Литвиненко вперше поєднав елементи класичного з елементами українського народного танку. Були поставлені численні опери світового і рос. репертуару, м. ін. «Намисто Мадонни» Е. Вольф-Ферарі та «Принцеса Турандот» Дж. Пуччіні. За 1934 — 41 pp. відновлено вистави «Запорожця за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського та «Наталки Полтавки» М. Лисенка; найкращою виставою з світової класики були «Гуґеноти» Д. Меєрбера.

У 1941 — 45 театр працював у Читі, згодом у Іркутську разом з Київською оперою. Після 1945 в репертуарі театру: опери М. Варшавського «Наймичка», К. Данькевича «Богдан Хмельницький» і «Назар Стодоля» та М. Карминського «Буковинці»; з балетів «Данко», «Таврія», «Міщанин з Тоскани», «Весняна казка» В. Нахабіна, «Лілея» К. Данькевича та численна класика.

У 1970-их роках кількість українських опер і балетів в репертуарі мінімальна: нова вистава «Тараса Бульби» (режисер В. Скляренко, оформлення за А. Петрицьким), з балетів — «Лісова пісня» М. Скорульського (1970, 1980), «Камінний Господар» В. Губаренка (1972 і 1974).

«…Ураховуючи вагомий внесок Харківського державного академічного театру опери та балету імені М. В. Лисенка у справу національного духовного відродження та з метою підтримки і розвитку українського музичного мистецтва…» згідно з Указом Президента України «Про надання Харківському державному академічному театру опери та балету імені М. В. Лисенка статусу національного» від 23 лютого 2010 р. № 218/2010 театру надано статус національного і надалі іменовано — Харківський національний академічний театр опери та балету імені М. В. Лисенка[2].

Приміщення[ред.ред. код]

Стара будівля[ред.ред. код]

Будинок по вул. Римарській, 21 був побудований у 1829 р. невідомим архітектором. В 1855 році його придбав підприємець Зарудний і реконструював для показу вистав. Потім будівля перейшла у власність комерційного клубу і в 18841885 роках була капітально реконструйована для оперного театру (архітектор Б. Г. Михаловский). З боку саду прибудували сценічну частину, зал для глядачів оформили в стилі французького ренесансу з використанням мотивів одного з парадних залів палацу Тюїльрі в Парижі. Уздовж стін залу — спарені канелюровані колони Коринфського ордера з антаблементом на пристінках. Над кожною парою колон поміщені жіночі скульптури із крильми, що підтримують балкон верхнього ярусу. Борти балкону й лож бенуара прикрашені декоративним ліпленням. Під стелею в медальйонах розміщений барельєфні портрети великих композиторів. Проміжний ярус лож бельєтажа був убудований на початку XX століття, щоб збільшити місткість залу. Це порушило цілісність первісної композиції. На початку 1930-х років до будинку з північної сторони був прибудований новий вестибюль з гардеробом, гладкий плафон залу для глядачів замінений на кесонований (архітектор В. К. Троценко). В 1938 г. фасад театру набув рис російського класицизму (архітектор В. Н. Петі). В 1947 році інтер'єри були реставровані (архітектор В. И. Пушкарев).

Зараз в цій будівлі розташована Харківська обласна філармонія.

Нова будівля[ред.ред. код]

Починаючи із сезону 19911992 років театр працює в новому будинку постмодерної архітектури, розташованому по вулиці Сумській, 25. Будинок був побудований в 19701990 роках за проектом київських архітекторів С. Н. Миргородського, В. Д. Єлізарова, Н. В. Чуприни й Р. М. Гупала. На його місці знаходилася ротонда з балюстрадою, підземний пульт управління штабу цивільної оборони й молочний технікум.

Архітектура будинку побудована на контрасті великої нависаючої «плити» двох верхніх поверхів і складної пластики вхідних вестибюлів, фойє й інших приміщень нижніх поверхів. Театр має два зали для глядачів: великий на 1500 і малий на 400 місць. Вхід у касову залу прикрашає декоративна композиція «Музика М. Лисенка» (скульптор С. Ястребов). Будинок облицьований артикським туфом. Будинок спочиває на шести стовпах розміром 3 на 6 м і перекривається металевими балками прольотом 100 м і масою 100 т. У підземній частині розташований гараж. У 2007 році фонтани перед будинком театру було реконструйовано, і простір перед театром отримав назву «Площа фонтанів»[3][4]. За величезні розміри будинку в народі театр прозвали «авіаносцем».

З 2012 року частину приміщення театру, а саме - малий зал, театр віддав у комунальну власність міста. У свою чергу комунальне підприємство «Театрально-концертний центр» здає приміщення в оренду приватним особам, в тому числі для проведення розважальних заходів, дискотек тощо. Проведення дискотек у свою чергу призводить до ситуацій, коли шум подій малої сцени заважає роботі на великій сцені театру. Вперше ця обставина була висвітлена в ЗМІ 7 грудня 2017, коли дискотека відбувалася безпосередньо під час проведення оперного спектаклю, в якому брала участь Людмила Монасирська.[5].

Колектив[ред.ред. код]

Директором театру з 2013 року є Олег Володимирович Оріщенко, який до того працював заступником директора Харківської філармонії.

Його попередницею у 2008-2013 роках була Любов Морозко[6], історик за освітою, член Партії регіонів, після звільнення з посади очолила Харківське училище культури.[7]

  • Опера:
  • Народна артистка України Олена Романенко
  • Народний артист України Микола Коваль
  • Заслужена артистка України Тамара Гармаш
  • Заслужена артистка України Олена Старікова
  • Заслужена артистка України Олена Скворцова
  • Заслужений артист України Олександр Шуляк
  • Заслужений артист України Сергій Шадрін
  • Заслужений артист України Дмитро Маклюк
  • Заслужений артист України Михайло Олійник
  • Заслужений артист України Чатуранга Білаонов
  • Лілія Кутіщева
  • Алла Мишакова
  • Вероніка Шут
  • Олеся Мишарина
  • Олексій Сребницкий
  • Олександр Золотаренко
  • Володимир Козлов
  • Володимир Єфименко
  • Євгеній Лисицький
  • Олександр Лапін
  • Юрій Кудрявцев
  • Балет:
  • Заслужена артистка України Ірина Клюєва
  • Карина Шатковська
  • Антоніна Радієвська
  • Олена Шевцова
  • Лариса Грицай
  • Світлана Ісакова
  • Світлана Калашнікова
  • Анатолій Хандажевський
  • Анатолій Казацький
  • Андрій Козарєзов
  • Володимир Василенко
  • Олексій Князьков
  • Дмитро Васильєв
  • Андрій Писарєв (з 2016 р.)
  • Музичний керівник: Заслужений артист України Віктор Плоскіна
  • Диригенти:
  • Заслужений діяч мистецтв України Віталий Куценко
  • Олександр Голобородько
  • Юрій Яковенко
  • Павло Багинський
  • Головний художник: Заслужений художник України Надія Швець.
  • Режисери: Олексій Дугінов, Армен Калоян.

Відомі люди, що працювали в театрі[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]