Колібрі-кокетка довгочубий
| Колібрі-кокетка довгочубий | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Lophornis delattrei (Lesson, 1839) | ||||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Ornismya delattrei | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Колі́брі-коке́тка довгочубий[2] (Lophornis delattrei) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Центральній і Південній Америці[3]. Вид названий на честь французького орнітолога Адольфа Делатра[en][4].
Опис[ред. | ред. код]
.jpeg)
Довжина птаха становить 6,4-7 см, розмах крил 4-4,5 см, вага 2,8 г. У самців верхня частина тіла темно-зелена, на надхвісті у них є біла смуга. На тімені є великий чуб, утворений тонкими, довгими рудими пір'їнами з гострими, чорними кінчиками. Стернові пера рудувато-коричневі з бронзовими кінчиками, біля основи вони бронзово-пурпурові. Горло темно-зелене, блискуче, пера на нижній частині горла мають білі кінчики. Решта нижньої частини тіла темно-бронзово-зелена, поцяткована рудуватими плямками, гузка рудувато-коричнева. Дзьоб короткий, червоний з чорним кінчиком, довжиною 10 мм.
У самиць чуб на тімені відсутній, натомість лоб і обличчя у них руді, а тім'я і потилиця зелені, блискучі. Горло переважно біле, поцятковане зеленими плямками. Хвіст округлий, стернові пера зелені з тонкою чорною смугою на кінці і світло-оранжевими кінчиками.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють два підвиди:[5]
- L. d. lessoni Simon, 1921 — від південно-західної Коста-Рики до центральної Колумбії;
- L. d. delattrei (Lesson, RP, 1839) — східні схили Анд в Перу і Болівії.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Довгочубі колібрі-кокетки мешкають в Коста-Риці, Панамі, Колумбії, Перу і Болівії, можливо, також в Еквадорі. Вони живуть на узліссях вологих тропічних лісах та у вторинних заростях. Зустрічаються на висоті від 600 до 2000 м над рівнем моря. Живляться нектаром дрібних квітів, зокрема нектаром квітучих дерев Inga і рослин з родин миртових і вербенових. Птахи шукають нектар, пересуваючись за певним маршрутом, іноді вони також ловлять дрібних комах в польоті.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Lophornis delattrei: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 03 листопада 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Johnsgard, Paul (1997). The Hummingbirds of North America (вид. 2). University of Michigan: Smithsonian Institution Press. с. 93—95.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 132. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 03 листопада 2022.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |