Комуніо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Комуніо (лат. communio причастя), в богослужінні католиків — антифон меси, виконуваний під час причастя парафіян, причетний антифон.

Коротка характеристика[ред. | ред. код]

Комуніо відноситься до циклу піснеспів меси пропріо та змінюється залежно від конкретного календарного свята. З точки зору форми комуніо, як і будь-який антифон, традиційно виконувалося з псалмом того ж тону, в якому написаний антифон; після кожного псалмового віршу («Версу») антифон повторювався (тобто виконував функцію рефрену). Починаючи з пізнього Середньовіччя (також у сучасному скороченому богослужінні) виконується лише антифон, без псалмів. Мелодика найдавніших комуніо, зазвичай, невматичного типу («Dicit Dominus» VI тону). Пізніші за походженням комуніо містять значні розспіви тексту (див. Мелізматичний спів); до останніх належить, наприклад, «Unam petii» (VII тон), мелодія якого відома також як великий респонсорій.

З точки зору гармонії невирішеною залишається проблема ідентифікації ладу в мелодично розвинених комуніо (таких як, наприклад, «Beatus servus»). Уже в Середні століття типовим стає віднесення одного і того ж комуніо до різних ладів. Відомий американський музикознавець-медієвіст Джеймс Маккіннон вважав, що причина «ладової нестабільності» (англ. modal instability) у таких комуніо, «мабуть, якось пов'язана з їх пізнім впровадженням в римський (співочий) репертуар»[1].

Комуніо в інших традиціях[ред. | ред. код]

Причастя в православному та протестантському богослужінні також супроводжується музикою. У лютеранстві (оригінальний термін Sub communione[de]) це, зазвичай, інструментальна музика, що виконується на органі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ...would seem to be somehow connected with their late entry into the Roman repertory.

Література[ред. | ред. код]

  • Bohm U.Der Wechsel der Modalitätsbestimmung in der Tradition der Messgesänge im IX. bis XIII. Jahrhundert. Einsiedeln, 1929.
  • Leiturgia. Band IV. Die Musik des evangelischen Gottesdienstes. Kassel: Johannes Stauda-Verlag, 1962.
  • Fleming K.The editing of some communion melodies in medieval chant manuscripts. Diss. Catholic University of America (Washington DC), 1979.
  • McKinnon J.The eighth-century Frankish-Roman communion cycle// Journal of the American Musicological Society 45 (1992), pp. 179-227.
  • McKinnon J.Properization: the Roman mass // Cantus Planus Study. Session V. Éger 1993, pp.15-22.
  • Maiani B.The responsory-communions: toward a chronology of select proper chants. Diss. Univ. of North Carolina, 1996.
  • McKinnon J.W. Communion // The New Grove Dictionary of Music and Musicians. London; New York, 2001.

Посилання[ред. | ред. код]

  • комуну «Beatus Servus» (григоріанський хорал; спів синхронізовано з поданням нотного тексту)