Кондратенко Петро Геннадійович
| Кондратенко Петро Геннадійович | ||
|---|---|---|
 | ||
| Народився |
6 квітня 1953 (71 рік) Сталіно, Сталінська область, Українська РСР | |
| Країна |
 СРСР →  Україна | |
| Діяльність | професор | |
| Alma mater | ДонНМУ | |
| Заклад | ДонНМУ | |
| Посада | ректор | |
| Вчене звання | професор | |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук | |
| Батько | Кондратенко Геннадій Петрович | |
| У шлюбі з | Конькова Марина Володимирівна | |
| Нагороди |
  | |
Петро́ Генна́дійович Кондрате́нко (* 1953) — український хірург, доктор медичних наук (1990), професор (1994), заслужений діяч науки і техніки України (2007), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки та Премії АМНУ (2009). З 2018 — ректор Донецького національного медичного університету.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1953 року в місті Сталіно (сучасний Донецьк); син Геннадія Кондратенка. 1976 року закінчив Донецький медичний інститут; працював лікарем.
Від 1985 року — у Донецькому медичному університеті; з 1998-го — завідувач кафедри хірургії. Засновник і головний редактор «Українського журналу хірургії» (від 2008 року).
Наукові напрями: дослідження ефективності застосування малоінвазивних (ендо-, лапароскопічних і пункційних) методів лікування гострих та хронічних захворювань органів черевної порожнини.
Запропонував нові методи діагностики, консервативного і оперативного лікування гострої кровотечі травного каналу, ускладнень виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, захворювань панкреатобіліарної зони.
Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 2009 року — за роботу «Розробка та впровадження нових методів діагностики і хірургічного лікування захворювань підшлункової залози»; співавтори Болдіжар Олександр Олександрович, Бондар Григорій Васильович, Дронов Олексій Іванович, Запорожченко Борис Сергійович, Криворучко Ігор Андрійович, Тодуров Іван Михайлович, Усенко Олександр Юрійович, Чорний Володимир Володимирович, Ярешко Володимир Григорович.
У 2018—2020 рр. — ректор ДНМУ[1]. З 16 червня 2021 року поновлений на посаді ректора ДНМУ.[2]
Серед робіт:
- «Екстрена хірургія жовчних шляхів: керівництво для лікарів», 2005 (співавтор)
- «Гостра кровотеча в просвіт органів травного каналу: практичне керівництво», 2006 (співавтор)
- «Гастроінтестинальна ендоскопія: практичне керівництво», 2007 (співавтор)
- «Гострий панкреатит», 2008 (співавтор)
- «Продовжена епідуральна анестезія — один із шляхів зниження операційно-анестезіологічного ризику у хворих при гострій хірургічній патології», 2009 (співавтор).
Чоловік Марини Конькової.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Наказ Міністерства охорони здоров'я України № 37-О від 5 серпня 2020 року «Про звільнення Кондратенка П. Г. [Архівовано 26 лютого 2022 у Wayback Machine.]»
- ↑ Наказ Міністерства охорони здоров'я України № 23-О від 16 червня 2021 року «Про поновлення Кондратенка П. Г. [Архівовано 28 серпня 2021 у Wayback Machine.]»
Джерела[ред. | ред. код]
- 17 грудня, у м. Маріуполі ректор ДНМУ, Петро Геннадійович Кондратенко влаштував збори зі студентами [Архівовано 27 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- База патентів [Архівовано 27 квітня 2019 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про українського науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 6 квітня
- Народились 1953
- Уродженці Донецька
- Випускники Донецького медичного університету
- Науковці ДНМУ
- Доктори медичних наук
- Лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки
- Заслужені діячі науки і техніки України
- Українські професори
- Доктори медичних наук України
- Українські винахідники
- Українські хірурги
- Ректори Донецького медичного університету