Конончук Михайло Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Конончук Михайло Іванович
Автопортрет Конончук М.jpg
Автопортрет Конончука Михайла
Народився 4 березня 1937(1937-03-04)
Домбровиця, Волинське воєводство, Польща (нині Рівненська область, Україна)
Помер 25 жовтня 1977(1977-10-25) (40 років)
Дубровиця, УРСР (нині Рівненська область, Україна)
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність художник, поет
Мова творів українська
Жанр пейзаж, портрет, вірші

Конончу́к Михайло Іванович (4 березня 1937, Домбровиця, Волинське воєводство, Польща (нині Рівненська область, Україна) — † 25 жовтня 1977, Дубровиця, УРСР (нині Рівненська область, Україна)) — український поет і художник.

Біографія[ред. | ред. код]

Михайло Конончук здобував художню освіту в Києві та Львові. Його пейзажі, монументальні розписи дивували і досі дивують шанувальників мистецтва, за що і прозвали М.Конончука  «поліським Шишкіним». Працював художником в організаціях м. Дубровиці, розписував храми на Волині. Народився  4 березня 1937 року  в простій селянській родині, обдарований талантами, кра­сивою й щедрого душею, лагідною й неспокійною вдачею, простотою й щирістю з людьми дубровичанин, талановитий поет і художник. Не так багато знайдеться в Дубровиці (й не тільки) осель, установ, де б не було його напрочуд теплих, барвистих і тихих, святкових і сумних поліських пейзажів, портретів, прекрасних копій класичних полотен. Старше покоління приучалися  в «свій час» до  наснажливого джерела поезії  Михайла Конончука — справжнього поліського майстра пензля, художника, поета. Щедрий душею, лагідний вдачею — таким його пам'ятають рідні, близькі і ті, хто з ним просто спілкувався. Безмежна любов до природи, до рідного краю окриляла його, з-під пера виходили вірші про ліс, рідну річку Горинь. А що вже казати про його картини? На полотнах відображались пейзажі нашого Полісся, околиці Дубровиці. В багатьох оселях і установах нашої області є його полотна, портрети та копії картин видатних художників. Милують око теплі, барвисті тони цих чудових творів.

За життя  Михайла Івановича неодноразово в Рівному, в Будинку народної творчості, діяли виставки його робіт, а по їх завершенні одразу знаходилися покупці робіт талановитого дубровиччанина. В одному зі своїх віршів Михайло Іванович пише:

Нехай не радощами — болем

Душа стискалася б — жила,

'Аби лиш неродючим полем'

Вона ніколи не була!

Так, душа і серце Михайла Івановича не були «неродючим полем», а щедрим на любов, доброту і ласку.

Як художник Михайло Конончук не шукає разючих ефектів у природі, а черпає натхнення в овіяних подихом життя скромних куточках околиці міста чи села, у жовтневих барвах осені, у величі берегів річок. Намагається надати всьому зворушливої краси, поетичного одухотворення. Найбільше його приваблюють різноманітні за настроєм зворушливі пейзажі зими, мрійливі й барвисті весни, багаті на щедрість осені. Твори Михайла Конончука — повне віддзеркалення його душі, бо створює образи, враховуючи насамперед свої риси характеру, звичайно, виходячи на це інтуїтивно. Нелегко працювати в техніці акварелі, щоб бути самим собою, щоб бути не подібним до інших. Виваженість кольорової плями — це постійна робота інтелекту художника. Також Михайло Іванович писав чудову поезію. Бог подарував художнику разом з дру­жиною двох доньок. Дуже любив порибалити. З життя пішов рано, сорокалітнім, залишив­ши по собі яскравий творчий слід на небосхилі рідного поліського краю  «Для мене день почнеться на зорі…» так писав в одному з віршів Михайло Іванович Конончук. Помер Михайло Іванович 25 жовтня 1977 року.

Посилання[ред. | ред. код]