Концентрація міри

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Концентрація міри — принцип, за яким за певних досить загальних і не дуже обтяжливих обмежень значення функції великої кількості змінних майже стале[1]. Наприклад, більшість пар точок на одиничній сфері великої розмірності розташовані на відстані, близькій до один від одного.

Принцип концентрації міри ґрунтується на ідеї Поля Леві. На початку 1970-х років його дослідив Віталій Мільман у його роботах з локальної теорії банахових просторів. Цей принцип набув подальшого розвитку в роботах Мільмана та Громова, Море, Пізьє[en], Шехтмана, Талаграна, Леду[en] та інших.

Основні визначення[ред. | ред. код]

Нехай  — метричний простір з імовірнісною мірою . Нехай

де

є - околом множини .

Функцію називають профілем простору .

Неформально кажучи, простір задовольняє принципу концентрації міри, якщо його профіль швидко зменшується при зростанні .

Формальніше, сімейство метричних просторів із мірами називають сімейством Леві, якщо для відповідних профілів виконується таке

Якщо понад це

для деяких констант , то послідовність називають нормальним сімейством Леві.

Зауваження[ред. | ред. код]

  • Таке визначення профілю еквівалентне:
де точна верхня грань за всіма 1-ліпшицевими функціями і медіана , визначена такою парою нерівностей

Концентрація міри на сфері[ред. | ред. код]

Перший приклад запропонував Поль Леві. Відповідно до сферичної ізопериметричної нерівності, серед усіх підмножин сфери із заданою сферичною мірою сферичний сегмент

для будь-якого має найменший -окіл для будь-якого фіксованого .

Застосовуючи це спостереження для однорідної імовірнісної міри на і множини такої, що , отримуємо таку нерівність:

де  — універсальні константи. Тому послідовність є нормальним сімейством Леві, і принцип концентрації міри виконується для цієї послідовності просторів.

Застосування[ред. | ред. код]

  • Припустимо, позначає множину всіх опуклих многокутників у одиничному квадраті з вершинами в -ґратці . Тоді за малих більшість многокутників з лежать близько до деякої опуклої множини .
    • Точніше, описується нерівністю[2]
  • Лема про мале спотворення
  • Теорема Дворецького

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Michel Talagrand, A New Look at Independence, The Annals of Probability, 1996, Vol. 24, No.1, 1-34
  2. Bárány, Imre. «The limit shape of convex lattice polygons.» Discrete & Computational Geometry 13.1 (1995): 279—295.

Література[ред. | ред. код]