Теорема Дворецького

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Теоре́ма Дворе́цького — стверджує, що кожна центрально-симетрична опукла множина досить високої розмірності має перетин, близький до еліпсоїда.

Довів на початку 1960-х років Ар'я Дворецький[1] як відповідь на питання Александра Гротендіка. У 1970-х роках Віталій Мільман знайшов альтернативне доведення[2], яке стало однією з початкових точок для розвитку принципу концентрації міри та асимптотичного геометричного аналізу[3] .

Формулювання[ред. | ред. код]

Для будь-якого натурального числа і кожного існує таке натуральне число , що якщо  — нормований простір розмірності , то існує підпростір розмірності та додатна квадратична форма на , така, що:

для будь-якого .

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Dvoretzky, A. Some results on convex bodies and Banach spaces // Proc. Internat. Sympos. Linear Spaces (Jerusalem, 1960). — Jerusalem : Jerusalem Academic Press, 1961. — С. 123—160.
  2. В. Д. Мильман. Новое доказательство теоремы А. Дворецкого о сечениях выпуклых тел // Функциональный анализ и его приложения. — 1971. — Т. 5, № 4.
  3. Gowers, W. T. The two cultures of mathematics // Mathematics: frontiers and perspectives. — Providence, RI : Amer. Math. Soc, 2000. — С. 65—78. — ISBN 0-8218-2070-2.