Користувачка:Ровенська Світлана Миколаївна/Чернетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Воскресенська церква (м.Лебедин, Сумська обл.)

Найстаровинніший храм сучасного Лебедина– дерев’яна Воскресенська церква[1].

Розташування[ред. | ред. код]

Знаходиться вона в центрі вулиці Кобижча,121. Цей цінний пам’ятник архітектури має довгу й цікаву історію, охороняється державою (охоронний номер 631). Найстаріша церква Слобожанщини, єдина на Лівобережжі побудована з дерева без жодного цвяха. Церква складена з соснового брусу. Під центральним зрубом частково збереглися дубові стояни. Зруби, зведені в 1867 р. - на цегляних підмурках. Первісними є центральний восьмигранний зруб та п'ятистінний вівтар.

Найстаровинніший храм сучасного Лебедина
Фото церкви

Історія[ред. | ред. код]

Відомо, що перший священник цього храму Іоан був посвячений ще в 1701 році. Інший воскресенський священник Стефан помер у 1709 році . Площа під тогочасною спорудою досягала 590 кв. сажнів. Пожежа кінця 18 століття знищила церкву. Найдавніший вцілілий запис в її метриці був зроблений в 1742 р. священиком Іоаном Івановичем Шкуркою. Як свідчить документ за 1783 р., церква "починки не требует". Отже, згоріла вона між 1783 і 1789 рр.. Після того, як царські власті прийняли у 1788 році рішення про закриття монастиря Предтеченська пустинь, михайлівські поміщики генерал – майор А.Г. Іваненко і майор І.С. Міклашевський віддали одну з монастирських церков – трапезну церкву « Введення Богоматері у храм» на відбудову знищеної вогнем Воскресенської церкви в Лебедині. Будівництво її завершилося в 1789 році у значній мірі завдяки старанням священника Григорія Шкурського. В церковній метриці читаємо: "На""место погорелой вновь построена Воскресенская церковь при священнике Григории Шкурском. Оная Воскресенская церковь построена деревянная при ней колокольня особо срубленная деревянная". Збудована церква в 1789 р. "тщанием прихожан" і "старанием священника Григория Шкурского". В документі Сумського обласного архіву читаємо, що церква спочатку була однопрестольна, "деревянная, в трех главах, в одном престоле, главы покрыты белым железом, окрашены зеленою краскою, окон больших і малых 24, дверей четыре, колокольня деревянная, особо от церкви построенная в одну главу". В рапорті єпископа Слобідсько-Українського і Харківського в 1816 р. про неї сказано: "крепкая, под новой крышей".

Пізніше церква стала трьохпрестольною: Воскресіння, Преображіння та Василя Великого. В 1867 р. її реконструювали - "исправлена й расширена устройством приделов", в 1880 р. в приді-дах поставлені, а в 1881 р. посвячені вівтарі. Тоді ж була з'єднана з церквою дзвіниця. Вона була на залізному фундаменті, із залізною покрівлею, з дзвіницею. В 1906 р. побудована "ограда каменная с железною решоткою". Капітал церкви в 1904 році становив 614 крб. У 1913 році храм застрахували на 14,5 тис. крб.

Прихожани[ред. | ред. код]

Зростала чисельність прихожан. У 1790 р. їх було – 1170. у 1868р. – 1572, у 1904р. – 2324. За довідниковою книгою Харківської єпархії 1904 року священником тут служив 26 – річний Іоан Олексійович Ісиченко, псаломщиком – Георгій Любарський, церковним старостою – селянин Олексій Власенко. В 1913 році священником залишився Ісиченко, псаломщиком став Феодосій Володимирович Матвіїв. В 1929 році один із тодішніх керівників ''СРСР Л, М. Каганович підписав циркуляр « О мерах об усилении антирелигиозной работы»

Закриття[ред. | ред. код]

Після цього в Лебедині були закриті всі храми, в тому числі й Воскресенську церкву. В 1937 – 1939 роках половину церкви розібрали, а матеріал використали на спорудження свинарника в місцевому колгоспі імені Сталіна. Тоді ж знесли тут дзвінницю. Знищили огорожу. Церква частково збереглася тільки тому, що під час руйнування чоловік, котрий збив хреста з центральної бані, привселюдно упав і вбився.

Фото церкви

Спогади[ред. | ред. код]

Старожили згадують, що видовище понівеченого тіла було настільки жахливим, що більше ніхто не погодився знищувати церкву. Це було сприйнято, як кара Божа, і припинило руйнацію. Але дзвіниця, бабинець і огорожа церкви були розібрані весною 1941 р. До початку війни церкву використовували як колгоспну комору. Під час німецької окупації парафіяни відремонтували храм, виготовили новий іконостас і розпочали богослужіння. Продовжувалась божа служба і після війни. В 50-60-х рр. церкву знову закривали, розганяли "двадцятку" і тільки завдяки наполегливості парафіян визначну пам'ятку архітектури вдалось зберегти від цілковитого зруйнування.

Післявоєнні часи[ред. | ред. код]

Протягом багатьох післявоєнних років священником у Воскресенській церкві служив Іван Дмитрович Приходько. В період сталінського правління він відбув 25 років каторги в Сибіру за віру в Бога й релігійне подвижництво. Своїми коштами і зусиллями прихожан отець Іван відбудував і відновив діяльність 12 церков на Сумщині. Життя цього мученика і правдолюбця тривало 97 літ. Помер він 31 грудня 1997 року. Поховали його у дворі Воскресенської церкви, праворуч від входу в храм.


В 1993 році настоятелем церкви був Михайло Андрійович Кудлай. Отець Михайло доклав немало зусиль для ремонтних робіт у храмі. Тут встановили газове опалення, спорудили нову дерев’яну огорожу. Із церковних стародруків у храмі були: "Псалтир" - 1749 р., "Акафіст" - 1737 р., "Служебник" -1747 р. Дві останні книги - Чернігівської друкарні. Ще й сьогодні в церкві зберігаються хоругви XVIII ст. - взірець металопластики тих часів. Зберіг їх від знищення прихожанин Олексій Зелений. Кожного ранку нинішній настоятель храму отець Миколай приходить до могили отця Івана, вітається зі своїм попередником і духовним наставником, просить у нього підтримки та помочі. Отець Миколай розгорнув надзвичайно активну діяльність зі спасіння унікальної церкви. Чи варто казати, що буквально всі невеликі пожертви прихожан витрачаються на ремонт храму. Але цього мало - потрібно негайно провести реставраційні роботи. Інакше ця унікальна для Слобожанщини дерев'яна церква буде втрачена назавжди. "Абсурдна ситуація: старовинна дерев'яна церква врятувалася в страшні часи руйнування храмів, але зараз знаходиться під загрозою повного знищення, — розповідає отець Миколай та додає: - На реставрацію потрібні чималі кошти. Але зараз просто необхідно хоча б зупинити руйнацію. Боюся, що одного дня храм просто рухне..."

Пам’ятка архітектури[ред. | ред. код]

Воскресенська церква - характерний і на сьогодні унікальний витвір останнього етапу розви¬тку Слобожанської школи народної дерев'яної архітектури. Чудова краса пам’ятника старовинної архітектури приваблює жителів нашого міста та його гостей, численних туристів. Церква зображена на полотнах майстрів пензля – лебединського живописця В.Й..Корнієнка, сумських митців І.І. Гапоченка, С.І. Побожія.

Фото церкви





Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://derev.org.ua/inshi/lebedyn.htm

Посилання[ред. | ред. код]