Користувач:Artem Tsvik/Теорема Гассе про еліптичні криві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Теорема Гассе про еліптичні криві (рамки Гассе) дає верхню та нижню оцінки кількості точок на еліптичній кривій над скінченним полем.

Нехай  – кількість точок на еліптичній кривій над скінченним полем з елементів, Гельмут Гассе показав, що

В якості гіпотези цю оцінку висунув Еміль Артін в 1924 році.[1] Вона була доведена Гассе в 1933 році, доведення було опубліковано в серії статей у 1936 році.[2]

Теорема Гассе еквівалентна визначенню абсолютного значення коренів локальної дзета-функції Е. У цьому вигляді її можна розглядати як аналог гіпотези Рімана для поля функцій[en], асоційованого з еліптичною кривою.

Рамки Гассе-Вейля

[ред. | ред. код]

Узагальненням рамок Хассе для алгебраїчних кривих вищого роду є рамки Гассе-Вейля. Вони встановлюють обмеження на кількість точок кривої над скінченним полем. Нехай  – кількість точок кривої роду над скінченним полем , тоді

Цей результат також еквівалентний визначенню абсолютного значення коренів локальної дзета-функції , і є аналогом гіпотези Рімана для поля функцій, асоційованого з кривою.

Рамки Гассе-Вейля зводяться до звичайних рамок Гассе при застосуванні до еліптичних кривих, бо вони мають рід .

Рамки Гассе-Вейля є наслідком гіпотез Вейля, висунутих Андре Вейльом у 1949 році.[3] Ці гіпотези були доведені в 1974 році П'єром Деліньом.[4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Artin, Emil (1924), Quadratische Körper im Gebiete der höheren Kongruenzen. II. Analytischer Teil, Mathematische Zeitschrift, 19 (1): 207—246, doi:10.1007/BF01181075, ISSN 0025-5874, JFM 51.0144.05, MR 1544652
  2. Hasse, Helmut (1936), Zur Theorie der abstrakten elliptischen Funktionenkörper. I, II & III, Crelle's Journal, 1936 (175), doi:10.1515/crll.1936.175.193, ISSN 0075-4102, Zbl 0014.14903
  3. Weil, André (1949), Numbers of solutions of equations in finite fields, Bulletin of the American Mathematical Society (journal), 55, no. 5: 497—508, doi:10.1090/S0002-9904-1949-09219-4, ISSN 0002-9904 — MR 0029393.
  4. Deligne, Pierre (1974), La Conjecture de Weil: I, Publications Mathématiques de l'IHÉS, 43: 273—307, doi:10.1007/BF02684373, ISSN 0073-8301, Zbl 0287.14001 — MR 340258.

Джерела

[ред. | ред. код]