Еміль Артін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Еміль Артін
EmilArtin.jpg
Народився 3 березня 1898(1898-03-03)
Відень, Австро-Угорщина
Помер 20 грудня 1962(1962-12-20) (64 роки)
Гамбург, ФРН
Alma mater Віденський університет,
Лейпцизький університет [1]
Галузь наукових інтересів математика
Заклад Гамбурзький університет,
Університет Нотр-Дам,
Індіанський університет у Блумінгтоні[en],
Принстонський університет
Науковий керівник Густав Герглоц[en],
Отто Людвиг Гьольдер[en]
Відомі учні Серж Ленг,
Джон Тейт[en],
Макс Цорн[en]
Відомий завдяки: Кільце Артіна,
Модуль Артіна[en],
Теорія полів класів[en],
Закон взаємності Артіна[en],
Сімнадцята проблема Гільберта

Еміль Артін (нім. Emil Artin) (3 березня 1898 Відень, Австро-Угорщина20 грудня 1962 Гамбург, ФРН) — видатний математик. Народився в Австро-Угорщині, університетську освіту отримав у Німеччині, науковою діяльністю займався в університетських центрах Німеччини та США.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у Відні, виріс в Райхенберг (нині Ліберець в Чехії). Батьки майбутнього математика — Еміль Артін, торговець предметами мистецтва (помер в 1906 році), і Емма Лаура-Артін, до свого другого заміжжя - співачка в опереті. Прізвище Еміль Артін успадкував від діда-вірменина, торговця килимами.

1916 року Еміль вступив до Віденського університету (тут він провчився лише один семестр, після чого був призваний до армії), а в 1919 продовжив навчання в Лейпцигу (Німеччина). Після закінчення викладав в німецьких університетах, переважно в Гамбурзі. У 1929 році одружився на своїй студентці, нім. Natalie (Natascha) Jasny, яку батьки після революції вивезли з Росії. Вона була наполовину єврейкою, і після приходу нацистів до влади і прийняття антиєврейських законів Артін в 1937 році був звільнений з Гамбурзького університету та емігрував в США, де працював в Індіанському (1938-1946) і Принстонському університеті (1946 - 1958), після чого знову повернувся до Гамбурга.

Артін працював в багатьох галузях математики: аксіоматичне визначення Γ-функції, проективна геометрія, теорія кіс[en], пов'язана з топологією, — але головним його інтересом була алгебра. Спільно з Е. Нетер Артін створив сучасну загальну алгебру. Його роботи складають значну частину знаменитої «Алгебри» ван дер Вардена. Особливо важливий його внесок в теорію полів, де він спільно з Отто Шраєром[en] створив теорію дійсних замкнутих полів[en], а потім вирішив знамениту 17-у проблему Гільберта. Не менш важливі його роботи в алгебраїчній теорії чисел[en], головним чином в теорії полів класів[en], де він застосував апарат когомологій Галуа[en]. Сформулював закон взаємності Артіна[en]. Серед учнів Еміля Артіна - Серж Ленг та Джон Тейт[en]; його син Майкл Артін[en] — також відомий математик.

Див. також[ред.ред. код]

  • 15378 Артін — астероїд, названий на честь математика.

Книги[ред.ред. код]

Українською[ред.ред. код]

Іншими мовами[ред.ред. код]

  • Artin, Emil (1998) [1944]. Galois Theory. Dover Publications, Inc. ISBN 0-486-62342-4.  (англ.)
  • Artin, Emil (2006) [1967]. Algebraic numbers and algebraic functions. Providence, RI: AMS Chelsea Publishing. ISBN 0-8218-4075-4.  (англ.)
  • Artin, Emil (1988) [1957]. Geometric algebra. Wiley Classics Library. New York: John Wiley & Sons Inc. с. x+214. ISBN 0-471-60839-4.  (англ.)
  • Artin, Emil (1958). A Freshman Honors Course in Calculus and Analytic Geometry. University of Buffalo. ISBN 0-923891-52-8.  (англ.)
  • Artin, Emil (1982) [1965]. У Lang, Serge; Tate, John T. Collected papers. New York-Berlin: Springer-Verlag. ISBN 0-387-90686-X.  (англ.)
  • Артин Э. Введение в теорию гамма-функций. — М.: ГТТИ, 1934. (рос.)
  • Артин Э. Геометрическая алгебра. — М.: Наука, 1969. (рос.)

Статті[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Австрія Це незавершена стаття про особу Австрії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Ейлер Це незавершена стаття про математика.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.