Користувач:Hour/Adeline Yen Mah
| Hour/Adeline Yen Mah | |
|---|---|
| Псевдо | Adeline Mah, Adeline Yen, Adeline Yen Mah |
| Народився | 30 листопада 1937 (86 років) |
| Місце проживання | London, UK California, USA |
| Діти | 2 |
Аделін Єн Ма ( simplified Chinese ) - китайсько-американський автор і лікар. Вона виросла в Тяньцзіні, Шанхаї та Гонконзі, відома своєю автобіографією « Опале листя» . Вона одружена з професором Робертом А. Махом, з яким у неї є дочка, та син із попереднього шлюбу.
Аделін Єн Мах народилася в Тяньцзіні, Китайська Республіка 30 років Листопад 1937 р. - бізнесмен Джозеф Йен (Єн Цзе-Рунг) та бухгалтер Рен Юн-пінг. У неї була старша сестра на ім’я Лідія (Джун-пей) та троє старших братів - Григорій (Зі-джи), Едгар (Зі-Лін) та Джеймс (Зі-джун). У " Листопадах" вона заявила, що не використовувала справжні імена своїх братів і сестер та їх подружжя для захисту своєї ідентичності, але, проте, використовувала справжні імена свого батька, мачухи, тітки і чоловіка, посилаючись на своїх батьківських бабусь і дідусів тільки за китайськими термінами "Ye Ye" і "Nai Nai".
Єн Ма також пише про свою молодшу сестру Є Йе (Ян Шучжень) [1] яку вона називає або "Великою тіткою", або "Великим дядьком Гонг Гонг", і називає засновником і президентом Шанхайського жіночого комерційного і ощадного банку. [2]
Коли Єн Ма було 1938 року, Джозеф Йен одружився з напів французькою, напівкитайською ( євразійською ) 17-річною дівчиною на ім'я Жанна Віргіні Проспері. Діти називають її як Ньянг (娘Ньянг, інший китайський термін для матері), і називається вона так на протязі всієї книги. У них було двоє дітей, Франклін та Сьюзен (Джун-Цин).
Її законний день народження - 30 листопада, оскільки її батько не записував її дату народження, а натомість він дав їй своє (звичайна практика до створення КНР у 1949 році). Через два тижні після її народження її мати померла від післяродової лихоманки, і згідно з традиційними китайськими повір’ями, решта її сім'ї Єна Маха називали «невдачею», і через це жорстоко поводилися з дитинства.
Після смерті Най Най, батько Єн Ма (Йосип) та мачуха (Ніанг) переїхали з Тяньцзіня до Шанхая до будинку вздовж авеню Джоффре ; Після цього в будинку приєдналися Єна Мах та її повні брати і сестри. Через два місяці приїхали її тітка Є, Є та Сьюзен (колишні двоє затягнулися з переїздом, щоб спостерігати за стоденним траурним періодом за Най Най). Коли Сьюзен приїхала, вона була занадто молода і занадто близька до тітки Баби, щоб впізнати і сподобатися її матері Проспері, яка таким чином її розчарувала в сильному розчаруванні. Єн Мах втрутився, змусивши Ніанг заявити, що вона ніколи її не пробачить.
Пізніше сім'я Єна переїхала до Гонконгу, коли Єну Маху було одинадцять, і вона перейшла до школи сакральних сердець та дитячого будинку ( коледж священного серця ). У віці чотирнадцяти років, як стверджує її автобіографія, Єн Мах виграла конкурс написання вистави за свою роботу " Зніс із сарани", а її батько дозволив їй вчитися в Англії разом з Джеймсом.
Єн Мах виїхав до Сполученого Королівства в серпні 1952 року і вивчав медицину в Медичній школі лікарні Лондона, врешті встановивши медичну практику в Каліфорнії. Перед початком своєї кар'єри в США вона мала короткі стосунки з чоловіком на ім'я Карл і займалася медициною в гонконгській лікарні за бажанням свого батька, який відмовився надавати вартість проїзду, коли вона висловила плани переїхати. до Америки. Вона заявила в інтерв'ю South China Morning Post, що її батько хотів, щоб вона стала акушером, вважаючи, що жінки хочуть лікування тільки від лікаря-жінки, але, як вона ненавиділа акушерство, замість цього вона стала анестезіологом . [3]
Її автобіографія « Падіння листя» була опублікована в 1997 році, незабаром після спогаду Юнга Чанга « Дикі лебеді» . Він склав список бестселерів New York Times, продаючи понад мільйон примірників по всьому світу та перекладений на двадцять дві мови. Починаючи з її травматичного дитинства під жорстокістю мачухи, він продовжує розповідати про те, як після смерті Йосифа Проспері за два роки через те, що загинула Джозеф, завадила своїм дітям прочитати його заповіт до власної смерті. Коли заповіти були прочитані, Єн Мах, очевидно, був знезаражений. Успіх Падіння листя спонукав Єна Маха кинути медицину і присвятити свій час письму.
Falling Leaves було перекладено китайською мовою для ринку Тайваню. Вона мала назву Luoyeguigen (T: 落葉 歸 根, S: 落叶 归 根, P: Luòyèguīgēn ). На відміну від інших випадків спогадів, роман був перекладений оригінальним письменником. [4]
Її друга робота « Китайська Попелюшка» була скороченою версією її автобіографії (доки вона не виїхала до Англії) і продала понад мільйон примірників у всьому світі. Він отримав численні нагороди, включаючи Раду з дитячої літератури в Південній Каліфорнії у 2000 році за виграшну автобіографію; та нагороду Національної християнської шкільної школи за внесок у виняткову дитячу літературу в червні 2002 року.
Опублікована в 2001 році, її третя книга « Спостерігаючи за деревом» - про китайську філософію та традиційні вірування (включаючи традиційну китайську медицину ). «Тисяча штук золота» була опублікована в 2002 році і розглядає події в династіях Цинь та Хань через китайські прислів’я та їхнє походження в історії Шиджі Сіма Цяна .
Єн Ма написав ще три книги для дітей та молодих людей . Китайська Попелюшка та Товариство таємних драконов, її перший художній твір, базується на подіях Другої світової війни та вздовж річки - ще одна вигадана книга, заснована на історії Китаю . Китай, Країна драконів та імператорів - це науково-популярна книга історії для молодих людей.
У 2004 році Єн Мах був визнаний четвертим у списках бестселерів новозеландських дітей. [5]
Адлін Ен Ма є засновником і президентом Фонду «Листопад», метою якого є «сприяння взаєморозумінню між Сходом та Заходом» та забезпечує кошти для вивчення китайської історії, мови та культури. Також є веб-сайт, присвячений навчанню китайської мови в Інтернеті безкоштовно, і фонд створив поетичну премію UCLA . У 2013 році вона створила гру iPad, PinYinPal, для вивчення мандарина. [6] [7] [8]
- Листопад: Повернення до своїх коренів (1997)
- Китайська Попелюшка: Таємна історія про небажану дочку (1999)
- Спостерігаючи за деревом: китайська дочка розмірковує про щастя, традиції та духовну мудрість (2000)
- Тисяча золота: Спогад про минуле Китаю через його прислів’я (2002)
- Китайська Попелюшка та Товариство таємних драконов (2003)
- Китай, Країна драконів та імператорів (2008)
- Уздовж річки: роман китайської Попелюшки (2009); також опублікований як китайська Попелюшка: Таємниця живопису династії пісень
- ↑ [1], Yan Shuzhen and Huang Qiong-Xian founded the now-defunct Shanghai Women's Commercial and Savings Bank in 1924.
- ↑ Chinese Cinderella, photo insert p. 1.
- ↑ Archived copy. Архів оригіналу за 27 September 2011. Процитовано 18 June 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Kang, Hana. "A Discourse Analysis of Code-Switching in Falling Leaves and Luoyeguigen (落葉歸根)." (Archive) Proceedings of the 20th North American Conference on Chinese Linguistics (NACCL-20). 2008. Volume 2. Edited by Marjorie K.M. Chan and Hana Kang. Columbus, Ohio: The Ohio State University. Pages 999–1010. Available on ProQuest. "Unlike many other translated autobiographies, the writer herself translated her English work (Falling Leaves) into Chinese for Taiwanese readers."
- ↑ BBC World Service | Learning English | Moving Words.
- ↑ Letter to my subscribers. Adeline Yen Mah (амер.). Процитовано 3 січня 2016.
- ↑ Dredge, Stuart (21 January 2013). 30 best iPhone and iPad apps this week. The Guardian. Guardian Media Group.
iPad app PinYinPal looks a lot like Words With Friends (well, Scrabble, obviously) but it's actually got even-more educational ambitions. It's actually an app for learning Chinese through play, as you use letters of the alphabet to spell traditional Mandarin characters. A clever idea that looks good for anyone learning Chinese.
- ↑ Ritchie, Rene. PinYinPal makes learning Mandarin fun for kids. iMore.
[[Категорія:Народились 1937]] [[Категорія:Статті з традиційними китайськими ієрогліфами]] [[Категорія:Статті зі спрощеними китайськими ієрогліфами]] [[Категорія:Сторінки із неперевіреними перекладами]]