Користувач:Oksana Liven/Чернетка
Лівень Андрій Олексійович[ред. | ред. код]
Український художник-графік, фахівець книговидавничої справи, громадський діяч. Нар. 15 серпня 1935 р. – Пом. 29 жовтня 2002 р.
Біографія[ред. | ред. код]
Андрій Олексійович Лівень народився у с.Цівків Любачівського воєводства (нині Польща) у родині заможних селян. Він був п’ятою дитиною після Катерини, Марії, Єви та Михайла. 1947 року всю родину, так само як інші українські сім’ї, було позбавлено усього майна і вивезено з рідних місць під час операції «Вісла». Потяг, де людей везли у товарних вагонах, прямував до Казахстану, але на якійсь зупинці сім’ї з п’ятьма дітьми вдалося втекти. Вони оселилися у селі Переможне Львівської області. «У селі була єдина порожня хата, де у війну німці пекли хліб, і селяни казали, що хата і піч заміновані, тому боялися там оселятися. Проте у нас не було вибору. Батько завів усіх у хату, залишив на одній половині, а сам пішов у другу – розміновувати піч. Казав, що якщо загинемо, то краще щоб усі разом. Піч розібрав, проте жодної міни там не виявилося», - згадував Андрій. Батьки записали Андрія як 1936 року народження (17 травня), бо дітей цього віку ще не відправляли на Донбас до ФЗУ для підготовки майбутніх шахтарів. Свою справжню дату народження (15 серпня 1935 р.) Андрій з’ясував лише тоді, коли у 1970-х роках з’їздив на свою історичну батьківщину Польщу і подивився записи у церковній книзі.
У с.Переможне Андрій навчався у школі. Потім вступив до Львівського поліграфічного інституту імені Івана Федорова (нині – Українська академія друкарства), який закінчив з дипломом художника-графіка та інженера-технолога.
Потім у житті молодого художника-графіка постав Київ на все життя. Андрій працював у журналах «Ранок», «Наука і культура», видавництвах «Політвидав України», «Мистецтво», «Юніверс», «Твім Інтер», «Акцент», «Сучасність», «Просвіта», «Дніпро», «Веселка». Саме з «Веселкою» були пов’язані останні роки його життя – з 1981 р. і до 29.10.2002 р.
Андрій брав активну участь у роботі київського відділення товариства «Просвіта». Товаришував з такими відомими діячами культури, як Іван Марчук, Борис Олійник, Євген Сверстюк та ін.
Творчість[ред. | ред. код]
Книги видавництва «Веселка», відзначені дипломами на Всеукраїнських конкурсах «Мистецтво книги», над якими працював Андрій Лівень (художнє оформлення та оригінал-макет):
- Яценко Б. Слово про Ігорів похід (2000)
- Гоян Я. Воскреснемо! (2000)
- Гоян Я. Присвята (2001)
- Міфи Давньої Індії (2001)
- Історія русів (2002)
- Повість минулих літ (2002)
- Серія «Шкільна бібліотека» (2000-2002)
Інші книги видавництва «Веселка», над якими працював А.Лівень - книги із серії «Лауреати Міжнародної премії імені Г.-К. Андерсена»; Богдан-Ігор Антонич «Велика гармонія» (2002) та ін.
На IV Міжнародному книжковому ярмарку в Києві у серпні 2002 р. книга шевченкознавця Валерія Шевчука «Personae verbum (Слово іпостасне)» посіла перше місце в номінації «Краща наукова книга». Дизайн і художнє оформлення цієї книги про Тараса Шевченка виконав Андрій Лівень.
Книги інших видавництв: «Живиця». Хрестоматія української літератури ХХ століття. – Київ, «Твім інтер»(1998); Юрій Завгородній «На зламі часів». Поезії та поетичні переклади. – Київ, «Твім інтер» (1998); Євген Сверстюк «На святі надій» - Київ, «Наша віра» (1999); «Розстріляне відродження». Антологія 1917-1933 (упорядник Юрій Лавріненко). – Київ, «Смолоскип» (2002); Степан Петелицький «До Освенціму за Україну». – Суспільна Служба України. Ванкувер – Торонто – Київ (2000).
У видавництві «Юніверс» з художнім оформленням і дизайном Андрія Лівня вийшли, зокрема, такі книги: Франц Кафка «Процес» (1998); Ганс-Георг Гадамер «Істина і метод» (2000); Іммануїл Кант «Критика чистого розуму» (2000); Клод Сімон «Дорога Фландрії. Зоосад» (2002); Олександр Сугоняко «Україна: повернення до себе» (2000).
І останньою книжкою для Андрія Лівня став збірник літературної творчості ліцеїстів «Спалахнути веселкою в небі» (Видавничий центр «Просвіта», Київ, 2002). 29 жовтня 2002 року його серце зупинилося від інфаркту. Поховали А.Лівня на Лісовому кладовищі у Києві.
«Ти йшов стежками свого краю
З Карпатських гір до берегів Дніпра,
До міста, що його уславив
Андрій-Апостол – посланець Христа.
Ти тут творив… Веселкові дива
У тебе птицями ставали
На крилах їх твоя душа
Тепер у вирій відлітає…»
(Богдан Сусь, Прощальне слово на тризні)
Діти[ред. | ред. код]
Лівень Оксана Андріївна – нар. 5.05.1962 р.
Лівень Максим Андрійович – нар. 5.08.1969 р.
Джерела[ред. | ред. код]
1. Літературна Україна. – 3 липня 2003 р. №26(5019).
2. “Веселочка”. Всеукраїнський журнал. - №1, 2003 р.
3. Сімейний архів.