Користувач:Rozumna Anna/Чернетка
Ельза Ласкер-Шюлер[ред. | ред. код]
Ельза Ласкер-Шюлер (нім. Else Lasker-Schüler, повне ім’я нім. Elisabeth Lasker-Schüler; 11 лютого 1869, Ельберфельд, зараз Вупперталь — 22 січня 1945, Єрусалим, Палестина) ― німецька поетеса та письменниця єврейського походження, одна із представниць експресіонізму.
| Ельза Ласкер-Шюлер | |
|---|---|
| Else Lasker-Schüler | |
 Фото 1890 року, відповідно до інших даних, судячи з обручки та троянди - 1894 року. | |
| Народилася |
11 лютого 1896 Ельберфельд, Прусія |
| Померла |
22.01.1945 (75 років) Єрусалим, Палестина |
| Поховання | Оливкова гора |
| Громадянство | Німеччина, апатрид |
| Нагороди | Премія Генріха Клейста (1932) |
Біографія[ред. | ред. код]
Ельза Ласкер-Шюлер народилася 11 лютого 1869 року в місті Ельберфельд (зараз один із районів Вупперталю). Була молодшою із шістьох доньок. Дитинство провела в ельберфельдському кварталі Брилль. Мати ― Жанетта Шюлер, яка стала героїнею багатьох віршів своєї доньки. Батько ― єврейський банкір Аарон Шюлер. Ельзу в родині вважали вундеркіндом, бо вже у чотири роки вона вміла читати та писати. У 1880 році вона вступила до ліцею «West An der Aue». Коли Ельзі було 13, помер її улюблений брат Пауль, а після цього втрати йшли одна за одною: у 1890 році не стало її матері, а в 1897 пішов із життя батько. Поетеса зізналась, що смерть матері вона сприйняла як “вигнання з раю”.
Після закінчення навчання вона вийшла заміж за лікаря Йонатана Бертольда Ласкера, старшого брата відомого шахматиста. Подружжя переїхало у Берлін. Там у 1899 році Ельза Ласкер-Шюлер написала свої перші вірші, а у 1902 році вийшла збірка “Стікс” (нім. «Styx»). У 1903 році вони з Бертольдом розлучились і Ельза вийшла заміж за письменника Георга Левіна, чиї твори публікувалися під псевдонімом Герварт Вальден.
У столиці Ельза завела численні літературні знайомства, відвідуючи кафе і клуби, де збирались берлінські інтелектуали. “Романське кафе”, “Новий клуб” і багато інших. У 1906-07 роках вийшли її перші прозові публікації: книга, присвячена пам’яті її померлого друга письменника Пітера Хілле (нім. «Das Peter-Hille-Buch»), і збірка прози “Ночі Тіно в Багдаді” (нім. «Die Nächte der Tino von Bagdad»). У 1909 році було опубліковано п’єсу “Вуппер” (нім. «Die Wupper»), а через два роки — збірку віршів “Мої дива” (нім. «Meine Wunder»), після якої про Ельзу Ласкер-Шюлер почали говорити як про першу поетесу, що почала писати у стилі експресіонізм. У 1910 році в берлінському “Неопатетичному кабаре” відбувся музично-поетичний вечір з її участю. У той же вечір на сцені зі своїми віршами дебютував поет Ґеорґ Гейм.
Після розлучення з Вальденом у 1912 році Ельза опинилась у тяжкому матеріальному становищі й трималася тільки завдяки підтримці друзів, особливо літератора Карла Крауса, який друкував її у своєму журналі “Факел”. Того ж року мисткиня зустріла поета Ґотфріда Бенна, який став одним із найкращих її друзів. Він присвятив Ельзі безліч своїх віршів.
Попри те, що в 1932 році поетеса отримала престижну літературну Клейстовську премію і набула широкої популярності в Німеччині, це не захистило її від нацистів. 19 квітня 1933 року вона зазнала нападу штурмовиків і після цього, боячись за власне життя, емігрувала в Цюрих, звідки двічі (у 1934 і 1937 роках) їздила в Палестину. Початок війни застав її у дорозі. У 1944 році Ельза Ласкер-Шюлер важко захворіла та 22 січня 1945 року померла в Палестині. ЇЇ прах похований на Оливковій горі в Єрусалимі.[1][2][3]
Основні твори[ред. | ред. код]
- Styx (1902)
- Der siebente Tag (1905)
- Meine Wunder (1911)
- Hebräische Balladen (1913)
- Gesammelte Gedichte (1917)
- Mein blaues Klavier (1943)
Визнання і пам'ять[ред. | ред. код]
_Else_Lasker-Sch%C3%BCler.jpg)
- Лауреат престижної премії Генріха Клейста (1932).
- У Берліні зараз встановлено 2 пам’ятні дошки. Перша — на будинку, де у 1909–1911 роках жила Ельза Ласкер-Шюлер (Катариненштрассе, буд. 5) і де вони разом із чоловіком Гервартом Вальденом видавали журнал з експресіонізму «Der Sturm». Друга — на будинку, де жила поетеса з 1924 по 1933 рік (Моцштрассе, буд. 7).
- У 1990 році в Вупперталі було створено політично-літературну “Спілку Ельзи Ласкер-Шюлер") (нім. «Else-Lasker-Schüler-Gesellschaft»[4]).
- Засновано Драматичну Премію ім. Ельзи Ласкер-Шюлер (нім. Else-Lasker-Schüler-Dramatikerpreis).
Галерея[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Else Lasker-Schüler. Jewish Women's Archive (англ.). Процитовано 12 березня 2023.
- ↑ Вийшла книга про 113 неймовірних письменниць. Ось 7 із них – Pryvit. pryvit.media (укр.). 12 червня 2020. Процитовано 12 березня 2023.
- ↑ День народження Ельзи Ласкер-Шулер. www.google.com (укр.). Процитовано 12 березня 2023.
- ↑ Drei Buchkritiken zu Hajo Jahns "Die Facetten..." 1600682797s Webseite! (de-DE) . Процитовано 12 березня 2023.
- ↑ Else Lasker-Schüler. www.laskerschuelerarchives.org. Процитовано 12 березня 2023.