Емануїл Ласкер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Емануїл Ласкер
Emanuel Lasker
Bundesarchiv Bild 102-00457, Emanuel Lasker.jpg
Народився 24 грудня 1868(1868-12-24)
Берлінхен
Помер 11 січня 1941(1941-01-11) (72 роки)
Нью-Йорк
Громадянство Flag of Germany.svg Німеччина
Діяльність філософ, шахіст, математик
Відомий Шахіст
Другий чемпіон світу з шахів
Alma mater Гейдельберзький університет Рупрехта-Карла
Титул Чемпіон світу з шахів
Гросмейстер
Заклад Університет Тулейн
Брати, сестри  • Berthold Lasker[d]
Нагороди

Емануї́л Ла́скер (також Емануель Ласкер, нім. Emanuel Lasker; 24 грудня 1868, Берлінхен — 11 січня 1941, Нью-Йорк) — німецький шахіст, математик і філософ. Другий чемпіон світу з шахів. Володів титулом 27 років — від 1894 до 1921 року, що є досі непобитим рекордом.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в містечку Берлінхен біля Бранденбурга, в родині кантора місцевої синагоги. Емануеля навчив грати в шахи його старший брат. Коли Ласкер став студентом Берлінського університету, він почав брати участь у шахових турнірах.

1894 року він став другим чемпіоном світу з шахів, перемігши Вільгельма Стейніца в матчі за звання чемпіона світу з десятьма перемогами, чотирма нічиїми й п'ятьма поразками. Ласкер залишив Пруссію 1889 року.

Він утримував титул чемпіона 27 років поспіль, що стало досягненням, яке досі ніхто не перевершив. Німецький майстер захищав свій титул шість разів: раз у матчі-реванші проти Вільгельма Стейніца, двічі проти Давида Яновського, проти Зігберта Тарраша, одного з найсильніших тоді претендентів на світове чемпіонство, Френка Маршалла, безперечно найсильнішого американського шахіста початку двадцятого століття, і зіграв матч унічию проти Карла Шлехтера. У цей час він також приголомшливо виграв турніри в Санкт-Петербурзі, Нюрнбернзі, Лондоні та Парижі.

1902 р. Ласкер здобув докторський ступінь з математики та філософії в Нюрнберзькому університеті. Досліджував і грав, зокрема в покер і ґо, а також вигадав власну гру — «ласка» (різновид шашок).

У першій половині 1920 року почалися виснажливі переговори про зустріч між Ласкером та Хосе Раулем Капабланкою. Врешті вони зійшлися на 11 000 доларів, що на той час було значною сумою. Матч проходив на батьківщині претендента — у Гавані (Куба) із лімітом 24 партії. Змагання почалося 15 березня 1921 року. Досить було 14 партій, щоб визначити переможця. 27 квітня Ласкер через фізичну та психологічну перевтому здався, не вигравши жодної партії в молодшого суперника (+0 -4 =10).

1933 року, коли до влади в Німеччині прийшли нацисти, Ласкер, єврей за походженням, змушений був покинути країну. Він виїхав спочатку до Англії, потім у СРСР і, зрештою, до США. Шахіст виступав у турнірах найвищого рівня аж до 1940 року, ставши взірцем спортивного довголіття.

Емануель Ласкер прославився так званим «психологічним» підходом до шахів: «Ласкер був першим в історії світових шахів, хто став свідомо боротися не тільки з фігурами й пішаками на шахівниці, але й з партнером» — Давид Бронштейн. «Багато ідей шахового мистецтва були б немислимими без Ласкера… Ласкер повинен служити прикладом для всіх шахістів як нинішнього, так і майбутнього поколінь» — Олександр Алехін.

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Ласкер Э. Учебник шахматной игры. (Lehrbuch des Schachspiels) Издание четвертое исправленное и дополненное. Автор: Ласкер Эмануэль (Emanuel Lasker). Авторизованный перевод с немецкого (с рукописи) И.Л. Майзелиса. Москва: Издательство «Физкультура и туризм», 1937. [1] (рос.)
  • Ласкер Э. Учебник шахматной игры. (Lehrbuch des Schachspiels) 7-е издание. Автор: Ласкер Эмануэль (Emanuel Lasker). Перевод с немецкого. Под специальной редакцией и с комментариями Я.И. Нейштадта и с предисловием М.М. Ботвинника. Учебное издание. Москва: Издательство «Терра-Спорт», 2001. [2] (рос.)

Джерела[ред.ред. код]

  • Шахматы: Энциклопедический словарь / Гл. ред. А. Е. Карпов. — М. : Сов. энциклопедия, 1990. — С. 194. — ISBN 5-85 270-005-3. (рос.)
  • Каспаров Г. К. Мои великие предшественники. Т. 1. От Стейница до Алехина. Москва, 2003. (рос.)


Попередник:
Вільгельм Стейніц
Чемпіон світу з шахів
1894 — 1921
Наступник:
Хосе Рауль Капабланка


Чемпіони світу з шахів
До 1993
Шаховий король
Шаховий король
Вільгельм Стейніц | Емануїл Ласкер | Хосе Рауль Капабланка | Олександр Алехін | Макс Ейве | Михайло Ботвинник | Василь Смислов | Михайло Таль | Тигран Петросян | Борис Спаський | Роберт Фішер | Анатолій Карпов | Гаррі Каспаров
19932006
За версією ФІДЕ За версією ПША
Анатолій Карпов | Олександр Халіфман | Вішванатан Ананд | Руслан Пономарьов | Рустам Касимджанов | Веселин Топалов Гаррі Каспаров | Володимир Крамник
Після 2006
Володимир Крамник | Вішванатан Ананд | Магнус Карлсен