Користувач:ShykulaMaxym/Статистичне спостереження

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Статистичне спостереження — це масове, планомірне, систематичне науково організоване спостереження за явищами соціального і економічного життя, яке полягає в реєстрації ознак, відібраних у кожної одиниці сукупності.

Статистичне спостереження може проводитися органами державної статистики, науково-дослідними інститутами, економічними службами банків, бірж, фірм.

Планомірність статистичного спостереження полягає в тому, що воно готується і проводиться за розробленим планом, який входить в план всього статистичного дослідження і включає питання методології, організації, техніки збору інформації, контролю її достовірності та оформлення підсумкових результатів.

Масовий характер статистичного спостереження передбачає, що воно охоплює велику кількість випадків прояву досліджуваного явища або процесу, достатня для отримання правдивих статистичних даних.

Систематичність статистичного спостереження визначається тим, що воно повинно проводитися або систематично, або безперервно, або регулярно. Тільки такий підхід дозволяє вивчити тенденції та закономірності соціально-економічних процесів, що характеризуються кількісними і якісними змінами.

За видами статистичні спостереження розподіляються на суцільні та несуцільні.

Суцільне статистичне спостереження — спостереження щодо всіх без винятку одиниць сукупності, яка вивчається.

Несуцільне статистичне спостереження — спостереження за окремими одиницями сукупності, яка вивчається.

Статистичні спостереження розподіляються також на державні та інші статистичні спостереження.

Державні статистичні спостереження проводяться органами державної статистики відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України плану державних статистичних спостережень або за окремими рішеннями Кабінету Міністрів України. Державні статистичні спостереження, які проводяться органами державної статистики із залученням тимчасових працівників, здійснюються за рішеннями Кабінету Міністрів України.

Етапи

[ред. | ред. код]

Проведення статистичного спостереження включає наступні етапи:

  1. Підготовка спостереження включає в себе постановку мети спостереження, визначення його об'єкта, а також визначення методів і засобів збору інформації, складання календарного плану робіт з підготовки, проведення та обробки матеріалів спостереження; тиражування документів для збору даних.
  2. Проведення масового збору первинних даних включає роботи, пов'язані безпосередньо з заповненням статистичних формулярів. Збір даних починається з розсилки переписних листів, анкет, бланків, форм статистичної звітності і після заповнення закінчується їх здачею в органи, які проводять спостереження.
  3. Зведення і групування отриманих даних включає розподіл вихідних даних по групам, якісно однорідним по одному або декільком ознаками, і отримання групових підсумків. Результати статистичного зведення та угруповання викладаються у вигляді статистичних таблиць і графіків.
  4. Аналіз отриманих результатів, а також причин, які привели до неправильного заповнення статистичних бланків, і розробка пропозицій щодо вдосконалення спостереження.

Результати

[ред. | ред. код]

Результати всього економіко-статистичного дослідження багато в чому залежать від достовірності первинних даних статистичного спостереження, яка залежить від багатьох причин: професійної підготовки самого статистика, програми спостереження, змісту анкет, якості підготовки інструкцій щодо їх заповнення і т. д. Крім того, дані окремих одиниць спостереження (людей, підприємств і т. д.) повинні бути порівняні один з одним, інакше неможливо їх подальше узагальнення. Порівнянність даних забезпечується єдністю термінів спостереження (наприклад, чисельність студентів інституту визначається на початок навчального року), його програми, методів реєстрації даних.

В результаті статистичного спостереження повинна бути отримана тільки об'єктивна, порівнянна і досить повна інформація, що дозволяє на наступних етапах дослідження забезпечити науково обґрунтовані висновки про характер і закономірності розвитку досліджуваного явища.