Користувач:Taromsky/Чернетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Середньокам'яна доба Кавказу - археологічна культура за середньокам'яної доби на Кавказі. Культура на Кавказі за пізнього палеоліту та мезоліту розвивалася послідовно й генетично пов'язано; критерії її розчленування нечіткі; нижня межа мезоліту умовна. За кам'яної доби Кавказ був культурним і людським мостом між Близьким Сходом і східноєвропейськими степами з великою природною і кліматичною різноманітністю.

Тут виявлено понад 20 стоянок з пізньо-палеолітичним і мезолітичним шарами.

Датування

[ред. | ред. код]

Часові межі середньокам'яної доби Кавказу визначені приблизно.

Пізньопалеолітичний шар Апіанчі датовано радіовуглецевим методом часом 17300±500 років (ГІН-2565)[1]. Шар з одиничними знахідками знарядь самого кінця пізнього палеоліту з Малої Воронцовської печери датована 14100±140 років назад (ЛЕ-700)[2].Відносне датування середньокам'яних пам'яток Кавказу дають близькі ним пам'яти Близького Сходу: мезолітичні шари Палігаври і Шанідару Загросу визначається XIII-IX тисячоліттями до Р.Х.[3].

Енеолітичні телі Східного Закавказзя датуються серединою V тисячоліття до Р.Х.[4]. Ранньонеолітичні печерні стоянки кавказького Надорномор'я відносяться до IX тисячоріччя до Р.Х. та не пізніше VI тисячоріччям до Р.Х.. На Передкавказзі мезолітичні шари Чоха датуються за пилкою VIII-VII тисячоріччями до Р.Х., і неолітичний шар відноситься до початку VI тисячоріччя до Р.Х..

Дослідження

[ред. | ред. код]

У польових роботах по вивченню мезоліту на Кавказі взяли участь Борис Куфтін, Сергій Замятнін, Л. Н. Соловйов, Дмитро Крайнов, Леван Маруашвілі, Ніко Бердзенішвілі, А. Н. Каландадзе, Л. Д. Церетелі, І. Н. Сагінадзе, Г. К. Григолія, Л. Д. Небієридзе, Л. М. Челідзе, М. К. Габунія, Мамедалі Гусейнов, П. У. Акритас, Олександр Формозов, Пшимаф Аутлєв, Василь Любін, В. Г. Котович, Xізри Амірханов.

Досліджені важливі пам'ятки: Едзані[5][6], Даркветі[7], Холодний Грот[8][9][10], Апіанча[11][12], Ацинська печера[13], Зуртакеті[14], Сагварджиле[15], Джермух, Село[16], Кударо I[17], Кнеді, Цона[18], Чахаті[19], Енцері[20], Гудалеті[21], Квачара, Яштхва, Джампала[22][23][24][25][26], Баврські печери та навіси, наскальний живопис в Кобистані[27][28][29], стоянки Джамделі[30][31], Сосруко, Алебастровий Навіс[32], Сатанай[33][34][35], Явора[36], Пічиджин, Джиджойті[37], Чох, Козьма-Нохо, Мекегі[38][39].

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Археология СССР в 20-ти тт., том 2, Мезолит, Мезолит Кавказа; стр. 93—105

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Церетели Л. Д., Клопотовская Н. Б., Куренкова Е.  И., 1982. Многослойный памятник Апианча (Абхазия) // Четвертич­ная система: К XI международному конгрессу по изучению четвертичного периода (ИНКВА). М.: Тбилиси - с. 203
  2. ↑ Любин В. Я., Соловьев Л. Я., 1971. Исследования Малой Воронцовской пещеры на Черноморском побережье Кав­каза // МИА. М. 173. с. 39
  3. ↑ Mellart J., 1975. The neolithic of the Near East. L. page 283
  4. ↑ Кігурадзе Т. В., 1976. Періодизація ранньоземлеробської культури Східного Закавказзя. Тбілісі. Грузинською мовою. з  рос.  резюме. с. 168
  5. ↑ Куфтин Б. А., 1941. Археологические раскопки в Триалети. Тбилиси.
  6. ↑ Габуния М. К., 1976. Триалетская  мезолитическая культура. Тбилиси. Грузинською мовою з  рос.  резюме.
  7. ↑ Небиеридзе Я. Д., 1978. Даркветский многослойный навес. Тбилиси. грузинською мовою з рос. резюме
  8. ↑ Береговая Я. А., 1960. Палеолитические местонахождения СССР // МИА. М. 81. стр. 157
  9. ↑ Соловьев Л. Я., Орелкин В.С., 1961. Находки костей человека в гроте Хупынипшахва в Абхазии // Вопр. антропогии. М. 6.
  10. ↑ Бердзенишвили Я. 3., Габуния М. К., Церетели Л.Д., Хубутия Г. Л., 1976. Итоги полевых работ Причерноморской археологической экспедиции АН ГрузССР Ин-т истории, археологии и этнографии АН ГрузССР // Полевые археологические исследования в 1974 г. Тбилиси.
  11. ↑ Соловьев Л. Я., 1956. Значение археологического метода для изучения карста  северной  части  Черноморского побережья Кавказа // Вопр. карста на Юге Европейской части СССР. Киев.
  12. ↑ Церетели Л. Д., Клопотовская Я. Б., Майсурадзе Г. М., 1978. Пещерная стоянка Апианча (Кей-Богаз) // Археология и палеогеография раннего палеолита Крыма и Кавказа. М.
  13. ↑ Крайнов Д. А., 1947. Новые мустьерские стоянки Крыма и Кавказа // БКИЧП. М.; Л. 9.
  14. ↑ Маруашвили Л, Я., 1946. Зуртагетская палеолитическая стоянка в Южной Грузии и ее геологическое значение // Природа. 12.
  15. ↑ Киладзе Я. 3., 1953. Многослойный археологический памятник Сагварджиле // Сообщ. АН ГССР. Тбилиси. 14, № 9.
  16. ↑ Каландадзе А. Я., 1953. Археологическая экспедиция Юго-Осетии 1952 г. // Науч. сессия, посвященная итогам полевых археологических исследований 1952 г. Тбилиси. 1. Груз. мовою з рос. резюме.
  17. ↑ Любин В. Я., 1959. Высокогорная пещерная стоянка Кударо I (Юго-Осетия) // Изв. ВГО. М. 91.
  18. ↑ Каландадзе А. Я., Церетели Л. Д., 1976. Некоторые  мезолитические памятники среднегорья Грузии // Сборник, посвященный 100-летию И. А. Джавахишвили. Тбилиси. Груз. мовою з рос. резюме.
  19. ↑ Бердзенишвили Я. 3., 1964. Новый памятник каменного века в ущелье Цхалцитела. Тбилиси. Грузинською мовою з рос. резюме.
  20. ↑ Григолия Г. К., Церетели Л. Д., 1967. Мезолитическая стоянка у с. Энцери // Изв. АН ГССР. Тбилиси. 3. грузинською мовою з рос. резюме.
  21. ↑ Челидзе Л. М., 1976. Новые находки каменного века в Шира-Картли // Полевые археолог, исслед. Ин-та истории, археологии и этнографии АН Грузинской ССР в 1974 г. Тбилиси.
  22. ↑ Бердзенишвили Я. 3., 1960. Новые данные о палеолите Абхазии // Тр. Абхазского ИЯЛИ. Сухуми. 30.
  23. ↑ Бердзенишвили Я. 3., 1960. Палеолитические памятники Черноморского побережья Грузии // Науч. сессия, посвященная итогам полевых археологических исследований 1959 г. Тбилиси.
  24. ↑ Бердзенишвили Я. 3., 1971. Изучение памятников каменного века в прибрежной полосе Грузии: (Итоги полевых работ 1969 г.) // Археологические исследования в Грузии в 1969 г. Тбилиси. Груз. мовою з рос. резюме.
  25. ↑ Бердзенишвили Я. 3., 1973. Основные итоги полевых работ Причерноморской археологической экспедиции Института истории, археологии и этнографии АН ГрузССР // Полевые археологические исследования в 1972 г. Тбилиси. Груз. мовою з рос. резюме.
  26. ↑ Церетели Л. Д., 1973. Мезолитическая культура Причерноморья Кавказа. Тбилиси.  груз. мова з рос. резюме.
  27. ↑ Джафарзаде И. М. 1958. Наскальные изображения Кобустана  //  Тр. Ин-та истории АН АзССР. Баку. 13.
  28. ↑ Формозов А. А., 1969. Очерки по первобытному искусству. М.
  29. ↑ Рустамов Д. Я., Мурадов Ф. М., 1975. Полевые работы в Гобустане // Археоло. и этнограф. изыскания в Азербайджане (1974). Баку.
  30. ↑ Замятнин С. Я., 1958. Разведки по каменному веку в Азербайджане осенью 1953 г. // Тр. Ин-та истории АН АзССР. Баку. 13.
  31. ↑ Гусейнов М. М.у 1959. Пещера каменного века на Авейдаге // Докл. АН АзССР. Баку. Т. 15, № 11. Азерб. мовою з рос. резюме.
  32. ↑ Замятнин С. Я., Акритас Я. Г., 1957. Раскопки грота Сосруко в 1955 г. // Учен. зап. Кабард.-Балкар. НИИ. Нальчик. 13.
  33. ↑ Формозов А. А., 1964. Палеолитические стоянки в пещерах Прикубанья // КСИА. 98.
  34. ↑ Любин В. П., Аутлев П. У., Александрова М. В., Амирханов X. А., Борзияк И. А., 1976. Исследования палеолита Прикубанья // АО 1975 г.
  35. ↑ Любин В. Я., Аутлев Я. У., Амирханов X. А., 1977. Раскопки палеолитических стоянок в каньоне р Губе в Прикубанье // АО 1976 г.
  36. ↑ Любин В. Я., 1961. Мезолитическая стоянка Явора // КСИА. 84.
  37. ↑ Любин В. Я., 1966. Первые сведения о мезолите горного Кавказа (Осетия): У истоков древних культур // МИА. М.; Л. 126.
  38. ↑ Котович В. Г., 1964. Каменный век Дагестана. Махачкала.
  39. ↑ Амирханов X. А ., 1975. Новые исследования Чохской стоянки // АО 1974 г.

Соборний район

[ред. | ред. код]

Каміння і центр Половиці

[ред. | ред. код]

Гора (Нагірний)

[ред. | ред. код]

Табірний

[ред. | ред. код]

Мандриківка та мандриківські житлові масиви

[ред. | ред. код]

Лоцкам'янка та лоцкам'янські житлові масиви

[ред. | ред. код]

Сокіл

[ред. | ред. код]

Шевченківський район

[ред. | ред. код]

Половиця (Центр)

[ред. | ред. код]

Схід Верхньої Половиці (Схід Млинів)

[ред. | ред. код]

Підстанція

[ред. | ред. код]

12 квартал, Будівельник, Корея

[ред. | ред. код]

Тополя

[ред. | ред. код]

Схід Великого Лісу

[ред. | ред. код]

Мирне

[ред. | ред. код]

Центральний район

[ред. | ред. код]

Фабрика

[ред. | ред. код]

захід Верхньої Половиці (Захід Млинів)

[ред. | ред. код]

мікрорайон Верхній (Верх проспекту Поля)

[ред. | ред. код]

схід Нижнього мікрорайону

[ред. | ред. код]

Чечелівський район

[ред. | ред. код]

Солдатська і Підгірна слободи

[ред. | ред. код]

мікрорайон Нижній

[ред. | ред. код]

Верхній (мікрорайон вулиці Титова)

[ред. | ред. код]

Чечелівка

[ред. | ред. код]

Шляхівка

[ред. | ред. код]

Краснопілля (Великий Ліс)

[ред. | ред. код]

Новокодацький район

[ред. | ред. код]

мікрорайон проспекту Мазепи

[ред. | ред. код]

Західна Шляхівка

[ред. | ред. код]

Нове

[ред. | ред. код]

Брянська колонія

[ред. | ред. код]

мікрорайон Західний

[ред. | ред. код]

Нові Кодаки

[ред. | ред. код]

мікрорайон Червоний Камінь

[ред. | ред. код]

мікрорайон Покровський

[ред. | ред. код]

мікрорайон Парус (Вітрило)

[ред. | ред. код]

Діївка

[ред. | ред. код]

Сухачівка

[ред. | ред. код]

Ясне

[ред. | ред. код]

Таромське

[ред. | ред. код]

Амур-Нижньодніпровський район

[ред. | ред. код]

Мануйлівка

[ред. | ред. код]

Сахалин

[ред. | ред. код]

Амур

[ред. | ред. код]

Кирилівка

[ред. | ред. код]

Султанівка

[ред. | ред. код]

Ломівка і ломівські житлові масиви

[ред. | ред. код]

схід Лівобережного (мікрорайони 1 і 2, Березинка)

[ред. | ред. код]

Кам'янка

[ред. | ред. код]

Березанівка

[ред. | ред. код]

Індустріальний район

[ред. | ред. код]

Калиновське (Нова Султанівка)

[ред. | ред. код]

Кучугури

[ред. | ред. код]

Самарівка

[ред. | ред. код]

Березинка

[ред. | ред. код]

захід Лівобережного (мікрорайони 3 і 4)

[ред. | ред. код]

Самарський район

[ред. | ред. код]

Південний Вузол

[ред. | ред. код]

Північний Вузол

[ред. | ред. код]

Шевченко (Самарь)

[ред. | ред. код]

Рибальське

[ред. | ред. код]

Ігрень

[ред. | ред. код]

Одинківка

[ред. | ред. код]

Старі (західні) Чаплі і Придніпровськ

[ред. | ред. код]

Нові (східні) Чаплі

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:Taromsky/Чернетка&oldid=30798399