Користувач:Viki kbrnk/Чернетка
Буросумаб (англ. Burosumab або Burosumab-twza), або KRN23, або Крисвіта (англ. Crysvita) - це рекомбінантне людське моноклональне антитіло lgG1, яке зв'язується та інгібує надлишок біологічно активного FGH23 (англ. Fibroblast growth factor 23).[1] Це перше і на сьогоднішній день єдине лікування хвороби у людей, що викликана XLH ( X-зв’язана гіпофосфатемія, англ. X-linked hypophosphatemia), призначене для дітей віком від 1 року та старших людей, в яких триває розвиток скелета. [2]
Буросумаб був винайдений в квітні 2018 року компанією Kyowa Kirin у співпраці із Ultragenyx Pharmaceutical.
У 2018 році Європейська Комісія надала умовний дозвіл на маркування CRYSVITA для лікування XLH з радіофрафічними ознаками захворювання кісток у дітей віком 1 року та підлітків.[3]
У листопаді 2019 року Європейське агентство з лікарських засобів (англ. the European Medicines Agency (EMA)) прийняло заявку на розширене використання буросумабу для лікування XLH у дорослих пацієнтів. Згідно з умовами чинного умовного дозволу на продаж, немає схвалення застосування буросумабу для лікування дорослих Європейським економічним простором (англ. European Economic Area (EEA)). [3]
Буросумаб, що являє собою людське моноклональне антитіло, призначається для лікування генетичного захворювання Х-зв’язаної гіпофосфатемії (XLН). У пацієнтів з XLН відбувається мутація гену РНЕХ, який являє собою фосфат-регулюючий ген з гомологією до ендопептидаз на Х-хромосомі. У цих пацієнтів змінена система контролю за фосфатом, що призводить до підвищення екскреції фосфатів та хронічного виснаження рівня фосфату нирки, гіпофосфатемії та дефекту кісткової мінералізації, яка викликає рахіт, остеомаляція. Моноклональні антитіла препарату буросумабу впливають на фактор росту фібробластів 23 (FGF-23), що знижує рівень фосфатів в нирці шляхом ниркової екскреції. Інгібування надмірної активності FGF23 сприяє збільшенню тубулярної реабсорбції фосфатів та підвищенню концентрації 1,25- гідроксивітаміну D в сироватці. При захворюваннях нирок, які виникають у хворих з ревматоїдним артритом, що пов’язані з вторинним амілоїдозом, гломерулонефритом, васкулітом ниркових судин або ускладненнями лікарської терапії, призначають антагоністи фактору некрозу пухлин альфа (TNFα).[4]
Х-зв'язана гіпофосфатемія (XLH) - це спадкове порушення, яке характеризується низьким рівнем фосфатів в крові. Рівень фосфатів низький, оскільки фосфат аномально переробляється в нирках, що спричиняє втрату фосфату в сечі (витрата фосфатів) і призводить до м’якості, слабкості кісток (рахіту). XLH зазвичай діагностують у дитячому віці. Особливості: нахилені або зігнуті ноги, низький зріст, біль у кістках та сильний зубний біль. XLH викликана мутацією гена PHEX на Х-хромосомі, а спадкування відбувається на X-зв'язаній домінанті. Лікування, як правило, включає приймання фосфату та кальцитріолу у високій дозі (активна форма вітаміну D), а також може включати гормони росту, корекційну хірургію та стоматологічне лікування. Довгостроковий прогноз залежить від ступеня тяжкості та виникнення ускладнень. Хоча деякі дорослі з XLH можуть мати мінімальні медичні проблеми, інші можуть відчувати постійний дискомфорт або ускладнення. [5] Стоматологічні відхилення (абсцеси, порожнини, аномальна емалія) спостерігаються у дітей та дорослих. Краніальні аномалії також спостерігаються на тім’яних і лобових кістках. У дорослих часто спостерігаються остеоартрит нижніх кінцівок, мінералізація ентесопатії та утворення остеофітів, а в деяких рідкісних випадках спостерігається зниження слуху. М’язова слабкість і гіпотонія відсутні.[6]
FGF23 розташований на хромосомі 12 і складається з трьох екзонів. Мутації в FGF23, які роблять білок стійким до протеолітичного розщеплення, призводять до підвищеної активності FGF23 і ниркової недостатності фосфату, виявленої у людей, які хворіють на аутосомно-домінантний гіпофосфатемічний рахіт. FGF23 також надмірно продукується деякими типами пухлин, викликаючи пухлинну остеомаляцію. Вважають, що втрата активності FGF23 призводить до збільшення рівня фосфатів і клінічного синдрому кальцинозу в нирках. Цей ген був ідентифікований його мутаціями, пов'язаними з аутосомно-домінантним гіпофосфатемічним рахітом. До відкриття FGF23 в 2000 році було висунуто припущення, що існує білок, який виконує функцію FGF23. Цей передбачуваний білок був відомий як фосфатонін.[7]
Фактор росту фібробластів 23 (FGF 23) виробляється в основному в кістках і при секреції утворює комплекс з рецептором FGF і ядерним рецептором αKlotho. FGF 23 може виконувати кілька ендокринних функцій, таких як інгібування реабсорбції ниркового фосфату та вироблення 1,25-дигідроксивітаміну D3. Крім того, він має паракринні дії на декілька типів клітин, наприклад, нейтрофіли та гепатоцити. Зміна рівня FGF 23 також викликає у плазмі пацієнтів низку порушень, захворювання нирок або серцево-судинної системи. [8]
Буросумаб має легкі побічні дії в дитячому на юнацькому віці, тому цей препарат рекомендовано призначати дітям та юнакам. В дорослому віці можуть бути такі наслідки, як головний біль (60% пацієнтів), місцеві реакції на місці ін’єкції (ІРС; еритема, висип, синці, біль , свербіж, набряк, знебарвлення, гематома, крововилив, макула, кропив’янка та інші реакції на місці уколу; 59%), блювота та пірексія (кожні 48%), біль у кінцівках (42%), будь-який тип висипів (23%), зубний біль (22%), міалгія (15%), зубний абсцес (17%) та запаморочення (12%). Відомі випадки гіперфосфатемії, реакції гіперчутливості, спинального стенозу.[9]
Добре переноситься дітьми та дорослими з XLH, при цьому більшість TEAE (англ. treatment-emergent adverse events - побічні явища, що виникають при лікуванні) мають легкий та середній ступінь тяжкості. Деякі побічні явища можуть потребувати корегування дози, переривання лікування або припинення лікування, проте більшість випадків не потребують втручання.[9]
- ↑ Crysvita-INN: burosumab (англійською) . 14.12.2017.
- ↑ Crysvita-INN: burosumab. Crysvita epar prodauct information (PDF).
- ↑ а б Kiowa Kirin (February 2020). News Releases (PDF) (англійська) .
- ↑ Зайченко Г. В., Горчакова Н. О., Шумейко О. В., Клименко О. В., Ходаківська О. В. (10.06.2019). CПЕКТР ФАРМАКОЛОГІЧНОЇ АКТИВНОСТІ МОНОКЛОНАЛЬНИХ АНТИТІЛ (PDF) (українською) .
- ↑ X-linked hypophosphatemia | Genetic and Rare Diseases Information Center (GARD) – an NCATS Program. rarediseases.info.nih.gov. Процитовано 20 червня 2020.
- ↑ Orphanet: X linked hypophosphatemia. www.orpha.net. Процитовано 20 червня 2020.
- ↑ Fibroblast Growth Factor 23 (FGF23) — Фактор роста фибробластов 23. xn--80aabqbqbnift4db.xn--p1ai. Процитовано 20 червня 2020.
- ↑ Bär, Ludmilla; Stournaras, Christos; Lang, Florian; Föller, Michael (2019). Regulation of fibroblast growth factor 23 (FGF23) in health and disease. FEBS Letters (англ.). Т. 593, № 15. с. 1879—1900. doi:10.1002/1873-3468.13494. ISSN 1873-3468. Процитовано 20 червня 2020.
- ↑ а б Lyseng-Williamson, Katherine A. (2018). Burosumab in X-linked hypophosphatemia: a profile of its use in the USA. Drugs & Therapy Perspectives. Т. 34, № 11. с. 497—506. doi:10.1007/s40267-018-0560-9. ISSN 1172-0360. PMC 6223702. PMID 30459508. Процитовано 20 червня 2020.