Користувач:Yakudza/Чесько-українська практична транскрипція
Для передачі чеських власних імен та географічних назв в українській Вікіпедії використовуються уніфіковані правила практичної транскрипції. Зазвичай прийнято вважати, що в чеській мові наголос падає на перший склад, проте в словниках та реальному вимові відзначаються відхилення від цього нормативу[1][2].
Буква/буквосполучення | Примітка | Передача | Приклади | |
---|---|---|---|---|
a, á | Крім випадків після ď, ň або ť | а | Majerová Маєрова | |
Після ď, ň, ť | я | Kňažek Княжек | ||
b | б | |||
c | ц | Hornictví Горніцтві | ||
č | ч | Čaloud Чалоуд | ||
d | д | |||
ď | У кінці слова або перед приголосними | дь | Šeďkova Шедькова | |
Перед голосними | д | Ďubinka Дюбінка | ||
e, é | е | Sládek Сладек | ||
Emanuel Емануель | ||||
ě | е | Anděl Андель | ||
f | ф | Grafek Графек | ||
g | г | |||
h | г | Praha Прага; Flajšhans Флайшганс | ||
ch | х | Pichlík Піхлик | ||
i, í | (крім прізвищ на -ší, -čí тощо) | и | ||
í | у прізвищах на -ší, -čí та ін. | ий | Krejčí Крейчий, Dolejší Долейший | |
ia | у закінченнях жіночих імен | ія | Amália Амалія | |
j | у кінці слова та перед приголосними | й | Balajka Балайка, Ondřej Ондржей | |
ja | На початку слова та після голосних | я | Janeček Янечек, Svojanov Своянов | |
Після приголосних | ья | Kavuljak Кавульяк | ||
je | На початку слова та після голосних | є | Jelínková Єлінкова | |
Після приголосних | ьє (е) ? | |||
ji | На початку слова та після голосних | ї | Jirák Їрак, Zajíc Заїц | |
Після приголосних | ьї (і) ??? | Ljikar Лікар (Льїкар), Kušljič Кушлич (Кульїч) | ||
jo | йо | Jovsa Йовса | ||
ju, jů | В начале слова и после гласных | ю | Jůza Юза | |
Після приголосних | ью | |||
k | к | |||
l | В конце слова и перед согласными | ль или л[3] | Havel Гавел, Bohumil Богумил (Бугоміл), Palkosková Палькоскова | |
Перед голосними | л | Lucký Луцкий (Луцький) | ||
m | м | |||
n | н | |||
ň | У кінці слова і перед приголосними | нь | Kostroň Костронь | |
Перед голосними | н | Vodňany Водняни (Водняні) | ||
o, ó | Крім випадків після ď, ň або ť | о | Netoušek Нетоушек | |
Після ď, ň, ť | ьо | Ťopan Тьопан | ||
p | п | |||
qu | ку, кв | |||
r | р | Dobroslav Доброслав | ||
ř | Після дзвінких приголосних | рж | Bedřich Бедржих | |
Після глухих приголосних | рш | Třeblícký Тршеблицкий | ||
s | с | Кобус | ||
š | ш | Netoušek Нетоушек | ||
t | т | |||
th | т | Mathesius Матесіус, Thůnová Тунова | ||
ť | У кінці слова і перед приголосними | ть | Baťha Батьга | |
Перед голосними | т | Ťopan Тьопан | ||
u, ú, ů | Крім випадків після ď, ň або ť | у | Ulehlová Улеглова | |
Після ď, ň, ť | ю | |||
v | в | Vitězslav Вітезслав | ||
w | в | Weber Вебер | ||
x | кс | Xaverová Ксаверова | ||
y, ý | Для географічних назв | и (завжди ?) | Mlyňany Млиняни | |
После г, к, х, ц, ч, ш; в основах личных имён неславянского происхождения; в окончаниях уменьшительных имён | и (і) ??? | Chýlková Хилкова, Hykeš Гикеш, Kristýna Кристина, Bety Бети | ||
Перед приголосними | ий | Heyrovský Гейровський | ||
В інших випадках як правило | и | Rybák Рибак, Poděbrady Подебради (Подєбради) | ||
ý | у закінченнях прізвищ-прикметників | ий | Třeblícký Тршеблицький, Kozuský Козуський, Zrzavý Зрзавий, Važný Важний | |
z | з | Jůza Юза | ||
ž | ж | Žižka Жижка |
Необхідно відзначити, що чесько-українська практична транскрипція далеко не завжди збігається з реальною чеською вимовою. Так, чеське L звучить твердіше української ль, і якщо дослівно слідувати деяким джерелам по транскрипції, імена на кшталт «Pavel» або «Bohumil» транскрибувались б «Павель» та «Богуміль». Тому існує чимало винятків, коли вищенаведені правила не застосовуються. Відомими винятками є: «Влтава» (чеськ. VltavaVltava) замість «Вльтава» (але «Пльзень» — чеськ. PlzeňPlzeň), «Любомир Штроугал» (чеськ. Lubomír ŠtrougalLubomír Štrougal) замість «Лубомир Штроугаль».
Чеська буква h позначає звук [ɦ], який звучить як українська літера г. Літера g у чеській мові вживається в словах і імена іноземного походження.
- Словацько-українська практична транскрипція
- ↑ Академия наук СССР. Комиссия по упорядочению написания и произношения иноязычных собственных личных имен и географических названий. Топономастика и транскрипция / С. Г. Бархударов. — М. : Наука, 1964.
- ↑ lingvisto.org Ударение в чешском языке
- ↑ Ермолович рекомендует использовать л как основной вариант, ль — как допустимый в некоторых случаях. Другие источники рекомендуют вариант ль как основной.
- Д. И. Ермолович. Правила практической транскрипции имён и названий с 29 западных и восточных языков на русский и с русского языка на английский. — М.: Аудитория, 2016. — С. 86—90. — ISBN 978-5-9907943-1-3.
- Инструкция по русской передаче географических названий Чехословакии / Сост. А. 3. Скрипниченко; Ред. И. П. Литвин. — М.: Наука, 1977. — 42 с. — 400 экз.
[[Категорія:Чеська мова]]