Вацлав Гавел

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вацлав Гавел
Václav Havel
Вацлав Гавел
Вацлав Гавел
Прапор
10-й Президент Чехословаччини
29 грудня 1989 — 20 липня 1992
Попередник: Густав Гусак
Маріан Чалфа (в.о.)
Спадкоємець: Ян Страський (в.о.)
Прапор
1-й президент Чехії
2 лютого 1993 — 2 лютого 2003
Попередник: посада запроваджена
Спадкоємець: Вацлав Клаус
 
Партія: Громадянський форум, безпартійний
Освіта: Чеський технічний університет і Faculty of Theatre[d]
Рід занять: політик, громадський діяч, письменник
Народження: 5 жовтня 1936(1936-10-05)
Прага, Чехословаччина
Смерть: 18 грудня 2011(2011-12-18) (75 років)
Градечек, район Трутнов, Краловеградецький край, Чехія


Дихальна недостатність

Національність: чех
Громадянство: Чехія Чехія
Віросповідання: Католицизм
Батько: Вацлав Гавел (1897—1979)
Мати: Божена Гавлова (Вавречкова) (1913—1970)
Дружина: 1964-96) Ольга Гавлова (Шпліхалова) (1933—1996);
2-я: (1997—2011) Дагмар Гавлова (Вешкрнова) (1949)
Діти: немає
 
Сайт: vaclavhavel.cz
Автограф: Vaclav Havel Signature.svg
Нагороди:
Кавалер Великого Хреста ордена Білого лева
Кавалер Великого Хреста ордена Томаша Гарріга Масарика
Орден Князя Ярослава Мудрого ІІІ ступеня
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Орден Мистецтв та літератури
Кавалер ордена Лазні
Компаньйон ордену Канади
Президентська медаль Свободи
Кавалер ордена Хреста землі Марії на ланцюгу
Орден Трьох зірок
Орден Вітовта Великого
Орден Білого Орла (Польща)
Орден Заслуг (Угорщина)
Великий хрест зі стрічкою Ордена За заслуги перед Італійською Республікою
Орден Свободи (Португалія)
Великий хрест ордена Визволителя Сан-Мартіна
Кавалер Великого Хреста особливого ступеня ордена За заслуги перед ФРН
Орден Подвійного білого хреста
Орден Ізабелли Католички (Іспанія)
Орден Ecce Homo defaultОрден Ecce Homo

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Wikisource-logo.svg Роботи у  Вікіджерелах

Вацлав Гавел (чеськ. Václav Havel; 5 жовтня 1936, Прага, Чехословаччина — 18 грудня 2011, Градечек, район Трутнов, Краловеградецький край, Чехія) — чеський політик та громадський діяч, дисидент, критик комуністичного режиму, драматург та есеїст. Був дев'ятим та останнім президентом Чехословаччини (1989—1992), а також першим президентом Чехії (1993—2003).

Вацлав Гавел працював у 1960-х роках в театрі Divadlo Na zábradlí (театр «На поручнях»), де став відомим завдяки п'єсам Святкування у садочку (1963) та «Зауваження» (1965).

У часі Празької весни був залучений до політичних дебатів і закликав введення демократичного суспільства. Ще 1965 року чеська цензура починає забороняти його твори. Після жорстокого придушення реформ військовим вторгненням країнами Варшавського договору 1968 року був покараний забороною на публікацію і став одним із найвідоміших дисидентів, критиків наступного режиму нормалізації.

Він захищав права політичних в'язнів і став співзасновником і одним з перших спікерів громадянської ініціативи із захисту прав людини Хартії 77. Тим він зміцнив свій міжнародний престиж, але це йому принесло також близько п'яти років позбавлення волі. У цей час, серед інших п'єс, була також написані впливові есеї, такі як «Сила безсилих»(чеськ. Moc bezmocných)(1978).

Після початку Оксамитової революції в листопаді 1989 Вацлав Гавел став одним із засновників антикомуністичного руху Громадянський форум і як його кандидат, був 29 грудня 1989 обраний президентом Чехословаччини. Підтримував спрямовування країни до парламентської демократії і політичних структур західної цивілізації, в 1992, однак, він не зміг запобігти розпаду Чехословаччини. З 1993-го був два терміни президентом Чеської Республіки, яку вивів з членства у Варшавськім договорі та привів до НАТО. Наполягав на вступі Чеської Республіки до Європейського Союзу.

Як письменник Вацлав Гавел всесвітньо відомий за його драми в дусі театру абсурду, де крім усього іншого, цікавився такими темами як влада, бюрократія та мова, а також своїми есеями. У нарисах і листах з в'язниці, поряд з політичним аналізом, цікавився філософськими питанням свободи, влади, моралі і трансцендентністю. Вацлав Гавел також присвятив себе експериментальній поезії; Збірник «Anticodes» містить вірші, написані в основному в 60 років.

Біографія[ред.ред. код]

Походження та ранні роки[ред.ред. код]

Вацлав Гавел народився 5 жовтня 1936 року у місті Прага. Його дідусь, Вацлав Гавел був відомим підприємцем в області будівництва. Також він побудував Люцерну на Вацлавській площі і заснував кінокомпанію «Люцернафільм» . Продовжувачем його справи стали сини Вацлав (батько майбутнього президента) та Мілош.

До початку Другої світової війни у 1939 році у власності сім'ї перебували кіностудія «Barrandov Studio», ресторани фірми «Люцерна», мисливський будиночок, а при ньому 1400 гектарів лісу, який щорічно здавався в оренду, також їм належали будинки на набережній Влтави .

Мама Вацлава, Божена Гавлова з дому Вавречкових (1913—1970), походила з сім'ї Гуго Вавречки, редактора «Народної газети», а також посла довоєнної Чехословаччини. З 1932 року він був директором взуттєвої фабрики Томаша Баті, а також недовгий час був міністром пропаганди.

Батьки Вацлава Гавела побралися влітку 1935 року. Через рік у подружжя народився старший син — Вацлав, а ще через рік народився молодший син — Іван.

2 вересня 1942 року Вацлав пішов до школи. Коли йому було 8 років під натиском Червоної Армії Вермахт покинув Чехословаччину.

У 1947 році Вацлав Гавел закінчив середню школу. Одразу після того його відправили в школу-інтернат в місті Подєбради. А у 1948 році його виключили зі школи, як «противника комуністичного режиму».

У 1950 році майбутній президент почав працювати лаборантом в хімічній лабораторії, а також одночасно навчався у вечірній гімназії у Празі. У 1954 році Гавел закінчив гімназію в Празі.

Початок письменницької діяльності[ред.ред. код]

У 1955 Вацлав Гавел вперше виступив як літературний критик. І найближчим часом став доволі відомим в літературних колах.

З 1957 до 1959 року проходив військову службу.

В 1960 році він почав працювати у театрі Na zábradlí. спочатку він був техніком, а вже потім він став драматургом. В цьому театрі в грудні 1963 року була поставлена перша п'єса Гавела — «Святкування у садочку». Через рік цей спектакль був поставлений в Західному Берліні, в театрі Шиллера.

У 1966 році Гавел здобув омріяну гуманітарну освіту на Театральному факультеті в Празькій Академії Мистецтв.

В 1965 році він увійшов у редакцію газети «Тварж». У цей період до нього прийшла слава закордоном, але на Батьківщині його твори були заборонені.

Дисидентство[ред.ред. код]

Після поразки Празької весни 1968 (в якій брав активну участь) та заборони публікацій став одним з найвідоміших дисидентів і критиків системи. Був одним із засновників ініціативи на захист громадянських прав «Хартія 77». Наслідком такої діяльності було 5 років позбавлення волі.

Активний учасник Оксамитової революції 1989.

19891992 — президент Чехословаччини, у 19932003 — Чехії.

Під час свого офіційного візиту в Україну 2 липня 1997 відввідав село Калинівка Зборівського району Тернопільської області, де поклав вінок до могили чехословацьких легіонерів, полеглих влітку 1917.

Почесний доктор Київського університету (4 квітня 1996).

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

Твори[ред.ред. код]

П'єси[ред.ред. код]

  • П'єси у стилі театру абсурду, зокрема одноактні Аудієнція, Вернісаж

Есеї, критика, листи та промови[ред.ред. код]

  • Політичні есе, Листи до Ольги.

Нагороди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]