Королькова Ганна Миколаївна
| Королькова Ганна Миколаївна | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | Анна Николаевна Глазкова |
| Народилася |
3 лютого 1892 Стара Тойда, Аннинський район, Воронезька округаd, Центрально-Чорноземна область, РСФРР |
| Померла |
2 січня 1984 (91 рік) Воронеж, РРФСР, СРСР |
| Громадянство |
 СРСР |
| Національність | росіянка |
| Діяльність | оповідання казок |
| Батько | Николай Устинович Глазков[1] |
| У шлюбі з | Ефим Ферапонтович Корольков[1] |
| Нагороди |
 Медалі |
Га́нна Микола́ївна Королько́ва (уроджена Глазкова; рос. Анна Николаевна Королькова; *3 лютого 1892, с. Стара Тойда, Бобровський повіт, Воронезька губернія, Російська імперія — 2 січня 1984, м. Воронеж, РСФСР, СРСР) — радянська російська письменниця-казкарка, член Спілки письменників СРСР (1957).
Її казки видавали як у СРСР, так і за рубежем, зокрема німецькою (1970) та японською мовами (1976).
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася 3 лютого 1892 року у селі Стара Тойда (нині — Аннинського району) Воронезької області в селянській сім'ї.
З 9 років працювала нянькою, батрачкою, прислугою. У 20-річному віці дівчину видали заміж у велику родину, де вона стала десятою за ліком невісткою. Жили в скруті, бідували, надто тяжкий час випав під час голоду 1920—1921 років. Ганна займалась селянською працею і виховувала своїх дітей, яких у неї було шестеро.
У 1933 році сім'я Ганни Королькової переїхала до Воронежа, де її чоловік працював на заводі, а вона займалась вихованням дітей.[2]
Починаючи з 1937 року вона стала складати власні казки. У 1941 році у Воронежі вийшов друком перший збірник казок Королькової. Пізніше її книги багаторазово видавали у Воронежі та Москві, а в підготовці видань творів Королькової брали участь письменники та фольклористи В. О. Тонков, О. І. Шубін, М. М. Сергеєнко, Г. Г. Воловик. Видання казок Королькової було здійснене також відомою московською фольклористкою Е. В. Померанцевою (Москва, видавництво Академії наук СРСР, 1969).
У 1957 році Королькову прийняли у Спілку письменників СРСР.
Померла Ганна Королькова 2 січня 1984 року у Воронежі.
Нагороди та пам'ять[ред. | ред. код]
Ганна Миколаївна Королькова удостоїлась таких відзнак:
- Орден Трудового Червоного Прапора (18 лютого 1972);
- медалі.
Її ім'я вшановано на рідній Воронежчені (Росія);
- Одна з вулиць села Стара Тойда носить ім'я Королькової. Також її ім'ям названо вулиця в Лівобережному районі міста Воронежа (1997).
- У Старотойденській середній школі Аннинського району зібрали матеріал й відкрили музей Г. М. Королькової.
- Її ім'я носить також воронезька бібліотека сімейного читання № 39 (вул. Цимлянська, 6), а на домі, де жила Ганна Миколаївна (Ленінський проспект, 12) у рік століття казкарки було встановлено меморіальну дошку, так само відмічено ще один, будинок, пов'язаний з ім'ям Королькової — в перевулку Прохладному, 14.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Королькова Анна Николаевна (1892-1984)
- ↑ Были и сказки Анны Корольковой. К 120-летнему юбилею знаменитой сказительницы. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 3 березня 2020.
Джерела, посилання та література[ред. | ред. код]
- А. Н. Королькова, Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969—1978. [Архівовано 3 березня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Анна Николаевна Королькова — о себе [Архівовано 3 березня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Королькова Анна Николаевна [Архівовано 3 березня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Юбилейная дата. Имена Воронежа
- Легенды Воронежа. Фотоальбом, Воронеж, 1999. (рос.)
- Новичихин Е. Г. Добрым молодцам урок: Документальное повествование // Подъём. — 2014. — № 1. — С. 56-126. (рос.)
- Кононов В. Воронеж. История города в памятниках и мемориальных досках. — Воронеж: Центр духовного возрожд. Черноземн. края, 2005. — С. 229—230. (рос.)
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |