Король Анатолій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анатолій Миколайович Король
Народився 3 травня 1977(1977-05-03)
Колодіївка
Помер 29 серпня 2015(2015-08-29) (38 років)
Кастелло-ді-Чистерна
·загинув стримуючи грабіжників супермаркету в Неаполі
Національність українець
Діяльність будівництво
Відомий завдяки герой Італії
Конфесія християнин
Нагороди
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Золота медаль «За громадянську доблесть»

Король Анатолій Миколайович (3 травня 1977, Колодіївка — 29 серпня 2015, Кастелло-ді-Чистерна) — українець, будівельник, який загинув в передмісті Неаполя, стримуючи грабіжників супермаркету[1]. Жертовна смерть українця набула сильного розголосу в Італії та за її межами[2].

Дитинство і родина[ред. | ред. код]

Анатолій Король народився в селянській родині на Поділлі у 1977 році. Батько, Микола, працював шофером в колгоспі села Колодіїівка, а згодом й на господарстві, а мати вела домашнє господарство та доглядала за дітьми.

Пішовши у сільську школу Анатолій вирізнявся спокійною вдачею та принциповістю.[3] Після школи був призваний до лав української армії. Відслуживши він повернувся в рідне село.

Виїзд до Італії і праця там[ред. | ред. код]

Вечір в супермаркеті[ред. | ред. код]

Виходячи з супермаркету, розташованого недалеко від його будинку, чоловік помітив злочинців, які приїхали на чорному мотоциклі, і, залишивши свої покупки і коляску з дитиною біля входу, повернувся в магазин, щоб спробувати запобігти пограбуванню.

Українець кинувся на одного з озброєних грабіжників. У цей момент інший злочинець кілька разів вистрілив чоловікові в груди на очах його дочки і клієнтів магазину, в основному, жінок і дітей.

Арешт грабіжників[ред. | ред. код]

Розголос про вчинок українця[ред. | ред. код]

Про вчинок українця вперше повідав спільноті італійський письменник та журналіст Роберто Савіано, якого зворушила історія жертовності Анатолія, і збурило те, як її, наче рядову кримінальну хроніку, подала місцева преса.[4] Невдовзі на цей пост відгукнулося багато італійців та довідалася українська громада, одна з найчисленніших в Неаполі, і карабінерам та урядникам довелося розповісти про цю подію детальніше й запевнити громадськість, що злочин буде розкрито.

Довідавшись про трагедію, українське консульство в Неаполі одразуж долучилося, щоби підтримати українську сім'ю. Поруч із розрадою, Надію Король було запевнено в підтримці і в найкоротші терміни підготували документи для перевезення тіла Анатолія в Україну для його поховання на батьківщині в селі Колодіїівка, що на Хмельниччині. Поруч із консульством свою громадську позицію підкреслила українська громада: розраджуючи дружину Надію, збираючи кошти для родини Королів та опікуючись ними.

Чимало італійців відгукнулося на трагедію, зі співчуттям та підтримкою. Власник мережі, тієї ж днини приніс символічну суму, яка була тоді в касі 1400 Євро, і запевнив в подальшій підтримці родини Король.[5]

Вшанування Анатолія Короля[ред. | ред. код]

Українці та італійці передмістя Неаполя, комуни Кастелло-ді-Чистерна, розчулені вчинком Анатолія Короля вшановували його квітами на порозі супермаркету[6] та співчували в засобах інформації. Мерія комуни організувала 6 вересня[7], недільну церковну поминальну месу, в пам'ять про Анатолія Короля[8]. Поминальне слово провадив єпископ Ноланськомий, монсеньйор Беньямоні де Пальма, наприкінці він закликав прихожан надати допомогу сім'ї покійного.

Після урочистої частини та поминальної служби громада комуни, разом із гостями, пройшлася центральною частиною містечка смолоскипною ходою[9].

30 вересня 2015 року стало відомо, що українець посмертно отримав найвищу цивільну нагороду Італії — Золоту медаль «За громадянську доблесть».[10]

19 листопада 2015 року Президент України Порошенко Петро Олексійович під час офіційного візиту до Італії нагородив Анатолія Короля посмертно орденом «За мужність» III ступеня. Нагорода була передана вдові Анатолія Короля Надії.[11]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Anatoliy Korol, che tutti conoscevano come Antonio, il muratore, viene ucciso davanti alla figlioletta in una rapina al supermercato. www.tropeaedintorni.it. Архів оригіналу за 26 жовтня 2015. Процитовано 08.08.2015. (італ.)
  2. В Італії пройшла хода пам’яті українця Анатолія Короля. Архів оригіналу за 6 квітня 2016. Процитовано 08.08.2015. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  3. Розповідь про учня, класного керівника Ніни Миколаївни. Знаючи його, я не дивуюся цьому вчинку. Він би не зміг пройти повз, бачачи, що хтось в небезпеці. Його з дитинства вчили допомагати людям. У селі їх сім'ю завжди поважали. Це прості працьовиті люди.У них в сім'ї вірять в Бога, співають українські пісні. Не п'ють і не курять. Діти поважають старших, самі скромні і виховані. Ще коли Толік учився в школі, я знала, що на нього завжди можна розраховувати. Він ніколи не підводив, сумлінно виконував всі доручення. А якщо треба було комусь допомогти, будь то вчитель або однокласник, Толік був у перших рядах. fakty.ua. Архів оригіналу за 7 вересня 2015. Процитовано 08.08.2015.
  4. цитата з допису в Facebook, письменника та журналіста Роберто Савіано. Це не потрапило в новини. Хіба що короткий заголовок на телебаченні чи кілька рядків у газеті, однак жодного серйозного коментаря. Анатолію Каролю було 38 років, в суботу ввечері він зі своєю маленькою донькою купував продукти в супермаркеті міста Кастелло ді Чістерна, у провінції Неаполя. Раптом двоє зловмисників увірвалися в приміщення з метою пограбування. Анатолій намагався перешкодити їм, однак у нього вистрелили на очах у доньки. Він помер майже відразу. Анатолій був українцем. Якби було навпаки, якби українцем був нападник, до цієї історії було б значно більше уваги, збір підписів, вуличні марші. wz.lviv.ua. Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 08.08.2015.
  5. Faremo tutto il possibile per aiutare la moglie di questo ragazzo che ha compiuto un vero atto di coraggio ed è morto da eroe — dice Michele Piccolo, titolare della catena di omonimi supermercati nella provincia di Napoli – siamo a disposizione della signora, per sostenere lei e i suoi figli in tutte le maniere che vorrà. Ми зробимо все можливе, щоб допомогти згорьованій дружині цього хлопця, який зробив цей акт мужності і помер героєм, щоб підтримати її і її дітей. www.tropeaedintorni.it. говорив Michele Piccolo, власник мережі супермаркетів з провінції Неаполь. Архів оригіналу за 26 жовтня 2015. Процитовано 08.08.2015. (італ.)
  6. Фотографія з пошануванням героя на вході до супермаркету. www.gazetaukrainska.com. Архів оригіналу за 10.03.2016. Процитовано 08.08.2015.(укр.)
  7. Італійці та українці збираються на поминальну месу (фотографія). www.gazetaukrainska.com. Архів оригіналу за 07.03.2016. Процитовано 08.08.2015.(укр.)
  8. L'Amministrazione Comunale di Castello di Cisterna comunica che in data 6 settembre 2015 è proclamato il lutto cittadino. In tale data alle ore 19:00 sarà celebrata la Santa Messa dal Vescovo di Nola, Monsignor Beniamino Depalma presso la Chiesa Parrocchiale San Nicola di Bari, sita al C.so V Emanuele (PDF). www.comune.castellammare-di-stabia.napoli.it. Архів оригіналу (PDF) за 6 березня 2016. Процитовано 08.08.2015.(італ.)
  9. Хода пам'яті на честь Анатолія Короля. www.gazetaukrainska.com. Процитовано 08.08.2015.
  10. Українець посмертно отримав найвищу цивільну нагороду Італії. Архів оригіналу за 1 жовтня 2015. Процитовано 30 вересня 2015.
  11. Президент нагородив посмертно орденом «За мужність» українця Анатолія Короля, який загинув у Італії, стримуючи грабіжників. Архів оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 19 листопада 2015.

Посилання[ред. | ред. код]