Порошенко Петро Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Петро Олексійович Порошенко
Петро Олексійович Порошенко

Нині на посаді
На посаді з 7 червня 2014
Прем'єр-міністр   Арсеній Яценюк
Володимир Гройсман
Попередник Олександр Турчинов (в.о.)

Час на посаді:
23 березня 2012 — 24 грудня 2012
Президент Віктор Янукович
Прем'єр-міністр   Микола Азаров
Попередник Андрій Клюєв
Наступник Ігор Прасолов

Час на посаді:
9 жовтня 2009 — 11 березня 2010
Президент Віктор Ющенко
Прем'єр-міністр   Юлія Тимошенко
Попередник Володимир Хандогій (в.о.)
Наступник Костянтин Грищенко

Час на посаді:
8 лютого 2005 — 8 вересня 2005
Попередник Володимир Радченко
Наступник Анатолій Кінах

Народився 26 вересня 1965(1965-09-26) (51 рік)
Болград, Одеська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Політична партія Безпартійний
Дружина Марина Анатоліївна
Діти два сини та дві доньки
Професія економіст-міжнародник
Релігія УПЦ КП[1]
Особистий підпис Petro Poroshenko Signature 2014.png
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден Республіки
Орден Громадянських заслуг ступеню Великого Хреста
Орден Білого Орла (Польща)
Кавалер Ордена «Стара Планина»
Заслужений економіст України
Державна премія України в галузі науки і техніки

Wikisource-logo.svg Роботи у Вікіджерелах

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Україна Народний депутат України
3-го скликання
Безпартійний 12 травня 1998 14 травня 2002
4-го скликання
«Солідарність» 14 травня 2002 8 вересня 2005
5-го скликання
Наша Україна 25 травня 2006 15 червня 2007
7-го скликання
Безпартійний 12 грудня 2012 3 червня 2014

Петро́ Олексі́йович Пороше́нко (нар. 26 вересня 1965, Болград, Одеська область, Українська РСР, СРСР) — український політик, державний діяч та підприємець, п'ятий Президент України7 червня 2014 року).

Обирався народним депутатом України III, IV, V та VII скликань, працював міністром економічного розвитку та торгівлі України, міністром закордонних справ України (9 жовтня 2009 року — 11 березня 2010 року), членом Ради Національного банку України (20072014 роки).

Підприємець: власник кондитерської корпорації «Рошен», кількох автомобільних і автобусних заводів, «П'ятого каналу» та інших активів. Видання «Forbes Украина» оцінює статок Петра Порошенка у 750 млн доларів, ставлячи його на восьме місце в списку найбагатших людей України, олігарх[2][3]. Лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки, заслужений економіст України. Кандидат юридичних наук.

Життєпис

Народження і дитинство

Школа у Болграді, в якій навчався Порошенко

Народився 26 вересня 1965 року в Болграді, Одеська область. Батько, Олексій Порошенко (1936 р.н., зараз керівник ПАТ ЗНКІФ «Прайм Ессетс Кепітал») — на той час працював управляючим міською сільгосптехнікою. Мати Порошенко Євгенія Сергіївна (1937—2004 рр.) — головним бухгалтером в управлінні сільського господарства[4].

Пізніше родина переїхала до молдовського міста Бендери. У школі Петро Порошенко займався дзюдо, отримував нагороди на змаганнях з цього виду спорту. Саме в Бендерах закінчив школу.[5]

З 1984 по 1986 рік служив у Радянській армії.[6]

Освіта

У 1989, після семи років навчання, з відзнакою закінчив факультет міжнародних відносин та міжнародного права Київського університету імені Т. Шевченка за спеціальністю «міжнародні економічні відносини», після чого продовжив навчання в аспірантурі. До 1992 навчався в аспірантурі та працював асистентом кафедри міжнародних економічних відносин Київського університету.[6]

У 2002 захистив кандидатську дисертацію на тему «Правове регулювання управління державними корпоративними правами в Україні».[7][8][9] Автор монографій «Державне управління корпоративними правами в Україні. Теорія формування правовідносин» та низки наукових публікацій. Співавтор підручника «Сучасні міжнародні економічні відносини».

Володіє українською, російською, англійською і румунською (молдовською)[10] мовами.

Підприємництво

У 1990—1991 почав працювати в приватному секторі, зокрема заступником генерального директора Об'єднання малих підприємств та підприємців «Республіка». Згодом, він очолив АТ «Біржовий дім „Україна“», яким керував до 1993.

Здобувши вищу освіту, Порошенко розпочав власний бізнес з продажу какао-бобів. У 1990-ті роки він придбав кілька кондитерських підприємств. Згодом об'єднав їх у групу «Рошен», що стала найбільшим виробником кондитерських виробів в Україні. В групу «Рошен» входять фабрики і комбінати в Україні, Литві і Росії. Створені ним підприємства кондитерської промисловості принесли йому великі прибутки і прізвисько «шоколадний король»[11][12].

У 1993—1998 працював генеральним директором ЗАТ «Український промислово-інвестиційний концерн»[6].

Був власником ліквідованого в 2012 році концерну «Укрпромінвест».[13]

Бізнес Порошенка також включає в себе верф «Ленінська кузня», ТОВ «Укрпромінвест-Агро», телеканал «5 канал» і ряд інших підприємств. Раніше важливою складовою бізнесу Порошенка була також автомобільна корпорація «Богдан», але 2009 року контрольну частку корпорації придбав його тодішній партнер Свинарчук Олег[14]. Петру Порошенку також належать підприємства з виробництва скла та крохмалю, страхова компаніі та Міжнародний інвестиційний банк[15].

Під час передвиборчої президентської кампанії Петро Порошенко обіцяв, що як тільки він стане президентом, то зразу продасть групу «Рошен», ПАТ «Міжнародний інвестиційний банк» (9,92 % особисто і 50,08 % через повністю належний йому ПАТ ЗНКІФ «Прайм Ессетс Кепітал»)[16], активи якого з початку 2014 року виросли майже на 50 % до 2,5 млрд грн.[17][18].

Перед виборами Петро Порошенко обіцяв продати всі свої активи, крім 5 каналу[19]. Після виборів Президента за даними деяких ЗМІ він передав весь свій бізнес в управління інвестиційного фонду ПАТ ЗНКІФ «Прайм Ессетс Кепітал», який йому ж належить, а управляє ним його батько.[20] Після чого вказаний фонд купив ПАТ «Київський завод експериментальних конструкцій».[21]

13 березня 2015 року Порошенко під час інтерв'ю заявив про залучення до продажу активів компанії Rothschild з якою було укладено угоду, згідно з якою він не має права втручатися в процес продажу, бо вони отримали усі повноваження[22]. Він висловив думку, що інвестори прийдуть, коли стабілізується ситуація в країні.

За твердженням компанії «Рошен», 24 квітня 2015 року слідчий комітет РФ наклав арешт на майно ВАТ «Липецька кондитерська фабрика „Рошен“». Компанію позбавили права розпоряджатися цим майном до 13 вересня 2015 року.[23] Компанія «Рошен» стверджує, що через це Петро Порошенко так і не продав вказану фабрику[24].

3 серпня Порошенко заявив, що його бізнесом керують західні інвестиційні компанії, але він також сказав, що це цілком нормально, коли заможні люди займаються політикою[25].

14 січня 2016 року Президент Порошенко заявив, що передав свою частку в кондитерській корпорації «Рошен» в незалежний сліпий траст і не має можливості контролювати актив на весь період президентської каденції, а наступним пообіцяв передати трасту «Міжнародний інвестиційний банк»[26]. Наступного дня посол США в Україні Джеффрі Пайєтт коментуючи рішення Порошенка сказав, що він зробив важливий та необхідний крок, який означає, що «культура відносин між бізнесом і політикою в Україні змінюється»[27].

Політична кар'єра

У 1998 році Порошенко став членом об'єднаної Соціал-демократичної партії України. Партію якраз тоді очолив Віктор Медведчук.[28]

На виборах 1998 був 11-й у партійному списку СДПУ(О). Однак мандат здобув у мажоритарному окрузі № 12. Входив у парламентську фракцію об'єднаних соціал-демократів, був обраний членом Політбюро СДПУ(О).

На початку 2000 залишив СДПУ(О) і створив фракцію «Солідарність», згодом — партію «Солідарність». Остання восени того року ввійшла до Партії регіонального відродження «Трудова солідарність України» (згодом — Партія регіонів). Порошенко став співголовою утвореної партії, у березні 2001 року — заступником голови. Через півроку Порошенко залишив лави партії.

У грудні 2001 партія «Солідарність» увійшла до виборчого блоку Віктора Ющенка «Наша Україна», а Порошенко став керівником виборчого штабу блоку. Після парламентських виборів 2002 року опозиційний блок Віктора Ющенка «Наша Україна» вперше одержав понад 25 % голосів виборців. За списком «Нашої України» Порошенко у 2002 і 2006 роках обирався народним депутатом. Очолював парламентські комітети з питань бюджету (20022005) та фінансів (20062007).

З липня 2004 — заступник керівника штабу коаліції «Сила народу», з моменту створення партії Наша Україна — в її керівництві.

8 лютого 2005 призначений на посаду секретаря Ради національної безпеки і оборони України. 5 вересня 2005 року після висунення проти нього звинувачень з боку колишнього Державного секретаря Олександра Зінченка подав заяву про відставку.

З 22 лютого 2007 Порошенко — голова Ради Національного банку України.

Петро Порошенко у Сенаті Польщі. Листопад 2009

9 жовтня 2009 Верховна рада підтримала подану президентом кандидатуру Петра Порошенка на посаду міністра закордонних справ, за це проголосували 240 депутатів. На цій посаді Петро Порошенко працював до 11 березня 2010 року, коли був звільнений разом з іншими міністрами, президентом Януковичем.

23 грудня 2009 обраний почесним професором Університету банківської справи Національного банку України.

23 березня 2012 Президент Віктор Янукович призначив Петра Порошенка міністром економічного розвитку і торгівлі України.[29] На цій посаді працював до 3 грудня 2012, звільнений указом Президента України № 679/2012[30].

На виборах до Верховної Ради 2012 року був кандидатом у народні депутати в окрузі № 12[31]. З грудня 2012 року — народний депутат України 7-го скликання, до парламенту пройшов самовисуванцем. Був позафракційним членом Комітету з питань європейської інтеграції.

Під час сутичок на Банковій 1 грудня 2013 року Порошенко разом з сином вийшов на захист мирних демонстрантів від міліції та провокаторів[32].

Підтримка Петра Порошенка на виборах Президента України 2014.

Після лютневих подій 2014 року (усунення від влади Януковича) відмовився ввійти до уряду Арсенія Яценюка. У контексті Кримської кризи здійснив поїздку до Криму[33][34].

Президентство

Петро Порошенко у Верховній Раді України
Зустріч з віце-президентом США Джо Байденом у день інавгурації Президента України
Петро Порошенко і Голова АП Борис Ложкін

Взяв участь у президентських виборах 2014 року; за їхніми результатами отримав більше ніж половину (54,7 %) голосів виборців, здобувши перемогу в першому турі й уникнувши другого. Таким чином, Порошенко став наймолодшим президентом України[35]. На виборах виступав в альянсі з Віталієм Кличком (про це було проголошено 29 березня 2014 — на з'їзді «УДАРу»). Слоган передвиборчої кампанії Порошенка — «Жити по-новому».

Petro Poroshenko 2014-06-26.jpg Ця стаття є частиною
серії статей про

Петра Порошенка

Посади


Вибори



Бізнес


Сім'я


Petro Poroshenko Signature 2014.png


Flag of the President of Ukraine.svg

Приведений до присяги 7 червня 2014 року[36]. Того ж дня взяв на себе повноваження Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України[37].

Під час інаугураційної промови Порошенко заявив, що використає весь свій дипломатичний досвід для підписання міжнародного договору, який прийшов би на зміну Будапештського меморандуму і зміг би надати надійні гарантії миру і безпеки, аж до військової підтримки у разі загрозі територіальній цілісності[38][39].

Війна на сході України

20 червня 2014 року Президент Порошенко під свого першого робочого візиту на Донбас оголосив перемир'я з 18:30 до 27 червня. Він заявив, що це робиться для того, щоб терористи могли скласти зброю, а ті, хто цього не зроблять, будуть знищені[40]. Під час поїздки він представив свій мирний план з врегулювання конфлікту у Донецьку та Луганську, який передбачає децентралізацію й дострокові вибори на Донбасі[41]. Але перемир'я було лише одностороннім, оскільки бойовики його не дотримувалися й постійно обстрілювали позиції сил АТО[42]. Під час перемир'я мав декілька телефонних розмов у нормандському форманті з В. Путіним, А. Меркель та Ф. Олландом[43]. 27 червня в день підписання Угоди про асоціацію з ЄС, перемир'я було продовжено ще на 72 години[44].

1 липня під час свого звернення до українців Порошенко заявив, що о 22:00 на понеділок 30 червня закінчився термін дії одностороннього припинення вогню. «Ми будемо наступати і звільняти нашу землю» — йшлося у заяві Президента[45]. Станом на 27 липня в Донецькій та Луганській областях українською армією було визволено понад 60 міст та сіл[46]. 27 серпня на територію України були введені регулярні російські війська[47], внаслідок чого Україна втратила значні території і 7 вересня була змушена підписати Мінський протокол[48]. Проте, напруження на Сході зберігалось.

12 лютого 2015 року у Мінську Порошенко, Путін, Меркель та Олланд підписали Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод[49].

2 жовтня на зустрічі лідерів країн «нормандської четвірки» було досягнуто домовленостей про відведення легкого озброєння калібром менше 100 міліметрів, а також танків й мінометів. Згідно з домовленостями, представники ОБСЄ мали отримати доступ до всіх окупованих територій, включно з українсько-російським кордоном[50][51]. 8 жовтня Порошенко заявив, що вибори на окупованому Донбасі можуть відбутися лише після виведення російських військ[52].

Внутрішня політика

Розпуск парламенту

Однією з передвиборчих обіцянок Порошенка було розпуск Верховної Ради. 24 липня 2014 року розпалася парламентська коаліція «Європейський вибір», з неї вийшли: «УДАР», «Свобода» та «Батьківщина», що надало Президенту право через два місяці розпустити Раду.

Увечері 25 серпня 2014 року Президент Порошенко оголосив про розпуск Верховної Ради України й оголосив про проведення 26 жовтня дострокових виборів до парламенту. Під час виступу він заявив, що вибори допоможуть позбутися п'ятої колони й симпатиків бойовиків-сепаратистів у Верховній Раді[53].

На парламентських виборах Блок Петра Порошенка, до складу якого увійшла партія «УДАР» Віталія Кличка, набрав 21,81 % голосів та виборов більшість місць у Верховній Раді (132 депутати). 27 листопада Блок Петра Порошенка увійшов до складу коаліції «Європейська Україна».[54]

Люстрація

9 жовтня Порошенко підписав Закон України «Про люстрацію», який був ухвалений Верховною Радою 16 вересня. Фінальна версія закону обмежує право для високопосадовців режиму Януковича займати посади в органах влади на 10 років, іншим — на 5[55].

Станом на 3 листопада 2014 року в Україні було звільнено 347 чиновників, а станом на середину листопада 132 працівника прокуратури.

Станом на 19 вересня 2015 року було пролюстровано 760 чиновників, близько 80 чиновників ще проходили перевірку[56], а вже станом на середину липня 2016 року згідно з інформацією Єдиного державного реєстру осіб було звільнено 923 особи.

Стратегія розвитку «Україна-2020»

12 січня 2015 року Порошенко підписав Указ "Про Стратегії надійного розвитку «Україна-2020», яка включає у себе 62 реформи. З них пріоритетними є 8 реформ та 2 програми. Метою реформ є досягнення європейських стандартів життя[57].

7 квітня 2015 року Порошенко підписав закон «Про суспільне телебачення та радіомовлення»[58].

Антикорупційне бюро

14 жовтня Порошенко підписав указ про створення Національної ради з питань антикорупційної політики, як консультативно-дорадчого органу при президенті.[59]. Також, Рада прийняла Закон про прокуратуру, який забороняє прокуратурі право втручатися в цивільне життя, чинити вплив на громадян та бізнес[60].

Того ж дня, Верховна Рада підтримала створення Антикорупційного бюро, після чого Президент Порошенко своїм указом призначив членами конституційної комісії Національного Антикорупційного бюро Рефата Чубарова, Євгена Захарова та Ярослава Грицака[61]. Сам Порошенко спочатку підтримував ідею, щоб Антикорупційне бюро очолив іноземець. Розглядалися кандидатури американських, грузинських фахівців, проте вони не пройшли конкурс і 16 квітня 2015 року Петро Порошенко оголосив директором Антикорупційного бюро екс-прокурора Артема Ситника[62].

Деоалігархізація

19 березня 2015 року Верховна Рада України прийняла зміни до закону про акціонерні товариства, яким знизила кворум для проведення загальних зборів аукціонерів для усіх акціонерних товариств незалежно від їх виду власності до 50%+1 акція в 2015 році [63]. Однією з головних цілей законопроекту було повернення державі контролю над «Укрнафтою», близько 43% акцій якої контролював менеджмент Коломойського та 50%+1 - держави [64]

25 березня Порошенко підписав закон «Про внесення змін до закону України «Про акціонерні товариства». Коментуючи конфліктну ситуацію навколо «Укрнафти» й подальшу відставку Ігоря Коломойського, Порошенко заявив, що це — початок деолігархізації країни[65][66].

Внаслідок деоалігархізації найбільше постраждав Дмитро Фірташ, який втратив контроль над значною частиною активів та І. Коломойський. Найменше постраждав Р. Ахметов [67] [68].

Декомунізація

22 липня 2014 року Верховною Радою було прийнято закон, який дав дозвіл на розпуск фракції комуністів[69].

15 травня 2015 року Президент Порошенко підписав чотири «декомунізаційні» закони, зокрема «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки[70].» Документами заборонялася радянська символіка, засуджувався комуністичний режим, відкривалися архіви радянських спецслужб та визнавалися борцями за незалежність України УПА та інші організації. Виступаючи 17 травня з нагоди Дня пам'яті жертв політичних репресій в Національному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили», Петро Порошенко заявив, що, підписавши ці закони, він «зробив те, що мусив» і закликав ніколи не допустити нового червоного чи коричневого геноциду супроти українського народу[71].

24 липня 2015 р. в ході декомунізації Міністерство юстиції заборонило Комуністичній партії брати участь у місцевих, парламентських та президентських виборах, як такій, що порушує українське законодавство[72][73][74]. Таким чином, з 24 липня КПУ та інші комуністичні партії було позбавлено статусу політичної партії.

17 грудня 2015 року окружний адміністративний суд Києва заборонив діяльність Комуністичної партії України[75].

Децентралізація

Децентралізація влади була однією з головних передвиборчих обіцянок Петра Порошенка. Він не раз заявляв, що це не матиме нічого спільного з федералізацією.

3 березня Порошенко підписав указ про створення Конституційної комісії, задача якої полягає в розробці змін до Основного закону, що стало початком нового етапу конституційної реформи[76][77][78][79].

24 червня зміни до Конституції України були схвалені Венеціанською комісією[80].

1 липня Порошенко заявив, що децентралізація не означатиме послаблення центральної влади в таких питаннях, як оборона, зовнішня політика, національна безпека, верховенство права, дотримання громадянських свобод[81]. Він підкреслив, що Президент матиме право розпустити органи місцевого самоврядування у випадку, якщо ті порушуватимуть суверенітет і територіальну цілісність України, а особливого статусу Донбасу проект змін до Конституції не передбачає. Проект передбачає можливість специфічного порядку здійснення місцевого самоврядування в окремих адміністративно-територіальних одиницях Донецької та Луганської областей[82][83]. Водночас, Порошенко заявив, що для нагляду за додержанням Конституції та законів України будуть призначатися префекти, які не матимуть повноважень втручатися в управління й фінансові потоки[84].

В першому читанні зміни до Конституції підтримали 265 депутатів[85]. 9 вересня на засіданні Ради регіонів Порошенко заявив, що внесення змін до Конституції залежатимуть від виконання мінських угод і у випадку введення воєнного стану Конституція не змінюватиметься[86].

Реформування армії

Однією з передвиборчих обіцянок Порошенко було реформування оборонного сектору й поступовий перехід армії на стандарти НАТО[87]. Реформування армії було одним з головних пунктів варіанту коаліційної угоди — 2014 від Блоку Порошенка[88].

БТО, які за словами Порошенка, губернатори вважали своїми «кишеньковими збройними силами»[89], були вертикально інтегровані в структуру Збройних Сил України.

27 липня 2015 року Президент Порошенко заявив, що «Україні потрібно відходити від стандартів радянської армії» і запроваджувати нові українські традиції, тому в українській армії з'являться звання хорунжий — замість молодшого лейтенанта й бригадний генерал — молодше генеральське звання. Порошенко заявив, що заміна звання молодшого лейтенанта на хорунжого повністю відповідає українським традиціям і стандартам НАТО. Того ж дня було представлено нову форму ЗСУ[90][91][92] .

2 вересня РНБО схвалила проект нової редакції Воєнної доктрини України й запропонувала на затвердження президенту. За новою доктриною Російська Федерація визнається головним противником України, а також затверджується відмову від політики позаблоковості та затверджує стратегічний курс на євроантлантичну інтеграцію[93]. 3 вересня Порошенко заявив, що до 2020 року українська армія має перейти на стандарти НАТО[94]. 24 вересня Порошенко підписав указ «Про нову редакцію Воєнної доктрини України[95]

6 червня 2016 року Петро Порошенко підписав указ про введення в дію рішення РНБО «Про стратегічний оборонний бюлетень України» — Державну програму розвитку ЗСУ, дорожню карту оборонної реформи з визначенням шляхів її впровадження на засадах і принципах НАТО[96].

Судова реформа

5 лютого 2015 року Верховна Рада проголосувала за направлення до Конституційного суду законопроекту про скасування недоторканності народних депутатів та суддів, внесеного до парламенту Петром Порошенком[97].

24 лютого Порошенко підписав закон «Про забезпечення права на справедливий суд», який закладає правові основи для проведення судової реформи. Закон передбачає конкурсний вибір суддів, тотальну переатестацію чинних суддів, чіткий перелік можливостей відсторонення суддів та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності[98][99].

2 червня 2016 року Рада 335-ма голосами підтримала Закон «Про внесення змін до Конституції» щодо правосуддя. Згідно із законом кандидатуру на посаду судді подається президенту Вищою радою правосуддя. Призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом. Голову Верховного Суду обирає та звільнює Пленум Верховного Суду[100].

13 липня Президент Порошенко підписав закон «Про судоустрій і статус суддів», який передбачає проведення кваліфікаційних іспитів, перевірку кандидатів у судді в рамках законодавства з протидії корупції та конкурс на заміщення посад. Після цього Рада правосуддя вносить кандидатуру президенту України[101].

Запуск електронних декларацій

Одним з останніх законів, необхідних для надання Україні безвізового режиму з ЄС є закон про введення електронних декларацій чиновниками. 16 березня Президент Порошенко підписав закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей подання посадовими особами декларацій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру в 2016 році»[102]. Спочатку планувалося, що електронне декларування має бути запущено з 2017 року[103]. 11 серпня 2016 року Петро Порошенко пообіцяв, що електронне декларування активів посадовців почнеться з 15 серпня[104], але тоді воно не отримало необхідної атестації і розпочала свою роботу вже з опівночі 1 вересня, однак з технічними проблемами[105].

Станом на кінець 30 жовтня в системі електронного декларування було зареєстровано 112 419 документів [106]. Про своє майно не відзвітували сім депутатів [107].

Зовнішня політика

Зоанішня політика президента Петра Порошенка була спрямована на поглиблення співпраці з НАТО, ЄС та США, досягненні газової незалежності від Росії, а також створення міжнародної коаліції на підтримку України проти російської агресії. В перший рік свого правління Порошенко вів активну дипломатичну політику і більше приділяв увагу зовнішній політиці, ніж внутрішній.

Порошенко, Путін та Меркель на святкуванні 70-тої річниці висадки союзників в Нормандії

27 червня 2014 року Президент Порошенко в Брюсселі підписав Угоду про асоціацію з Європейським союзом, чого в 2013 році не зробив Віктор Янукович, що призвело до початку Євромайдану[108][109] .

Петро Порошенко та Барак Обама, червень 2014.

18 вересня під час виступу в Конгресі США Порошенко закликав надати Україні більше політичної підтримки та надання нелетального та летального військового обладнання, а також статус союзника поза НАТО[110][111].

29 грудня Порошенко підписав прийнятий Верховною Радою 23 грудня внесений ним законопроект про відмову від позаблокового статусу[112][113][114].

Під час виступу в Університеті Цюриху 19 січня 2015 року Порошенко заявив, що через два роки Україні не буде потрібен російський газ[115].

За перші десять місяців свого президентства мав близько 60 розмов та 11 зустрічей з канцлером Німеччини Ангелою Меркель[116]. У лютому під час телефонної розмови Порошенко посварився з президентом Росії В. Путіним через бої під Дебальцевим[117].

Закордонні візити

Станом на вересень 2015 року, з початку свого президентства Петро Порошенко відвідав 17 країн світу. Крім цього, він здійснив дві подорожі як лідер президентських перегонів, до своєї офіційної інавгурації на посаду Президента України. Зокрема, Петро Порошенко подорожував до Варшави 4 червня 2014 року на заходи з нагоди 25-річчя початку демократичних перетворень в Польщі. 6 червня 2014 року Петро Порошенко здійснив подорож до Бенувіля (Франція) як персональний гість Президента Франції Франсуа Олланда на заходах, присвячених 70-ій річниці висадки союзницьких військ у Нормандії.

Критика

Попри передвиборчі обіцянки продати свої активи у разі обрання президентом, Порошенко за рік не продав жодного активу.[118]. В листопаді 2016 Міхеїл Саакашвілі, який подав у відставку з посади голови Одеської ОДА, ствердив, що Порошенко в Одеській області реально підтримує кримінальний клан убивць Труханова та корупційний ізмаїльський клан Урбанського.[119] Також Порошенко відмовився від реформ і взяв курс на побудову гібридного авторитарного режиму.[120]

Зволікання із введенням воєнного стану

Під час своїх виступів Президент Порошенко не раз називав війну на сході України, «вітчизняною війною»[121][122][123] проте не ініціював введення воєнного стану, за що неодноразово піддавався критиці, як політиків[124] так і громадськості[125]. Сам Порошенко відповідаючи на критику пояснив, що ті, хто закликають вводити воєнний стан повинні усвідомлювати наслідки такого рішення для країни. Він додав, що введення воєнного стану заборонить поставки зброї та продукції подвійного призначення. Крім того Порошенко зазначив, що МВФ не дає гроші країнам, які перебувають у стані війни[126].

5 лютого 2015 року Порошенко заявив, що запровадить воєнний стан по всій Україні у випадку загострення ситуації на Донбасі, але зазначив, що це рішення означатиме обмеження демократії і свободи й загрожуватиме розвитку економіки[127][128].

Енергетика

4 листопада 2014 року президент Порошенко доручив правоохоронним органам перевірити прозорість закупівлі вугілля в ПАР[129]. Після втручання Генеральної Прокуратури України виконання імпортного контракту з ПАР було заблоковане, а українські ТЕС у зимовий період лишилися без вугілля.[130]. На фоні російської воєнної агресії проти України, після масових відключень електроенергії[131] було укладено контракт з Росією на постачання електроенергії в Україну. 29 грудня 2014 року на прес-конференції за підсумками року стосовно закупівлі енергоносіїв у Росії заявив:[132]:

« Вчора було не просто моє доручення міністру енергетики забезпечити укладання прямих договорів без будь-яких посередників. Можу сказати, що вчора ця угода була укладена. І з 0:00 годин, як мені сьогодні доповіли, іде уже приток... Думаю, що найближчими днями має бути укладена угода з державною компанією, між двома державними компаніями Росії та України.  »

Також закликав журналістів розслідувати постачання африканського вугілля:

« Моя адміністрація точно була не причетна до цього — єдине, що я публічно висловив на засіданні РНБО — звернути увагу на ситуацію в енергетиці. Коли прийшов новий уряд, виявилося, що нема вугілля, виявилося, що нема запасів, виявилося, що те, що закуплено, не горить і закуплено за надвисокою ціною, але я не буду втручатися у хід слідства.  »

Сайт «Наші гроші» надав інформацію, що є підозра, що зиск від цього контракту отримають Порошенко і російський бізнесмен Костянтин Григоришин[133]. Підписання контракту з Росією спричинило конфлікт в уряді України, прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк попросив роз'яснень від міністра енергетики Володимира Демчишина, щодо невигідних для України умов і згадки в документі Криму, як частини Росії.[134]

Річниці Євромайдану

21 листопада 2014 року у День Гідності та Свободи Петро Порошенко в оточенні охорони прибув покласти квіти до хреста «Небесної сотні». Родичі загиблих на майдані кричали Порошенку ганьба!, звинувачуючи останнього в обмані, оскільки попри обіцянки не покарано жодного винного в розстрілі майдану, не надано звання Героя України загиблим на майдані.[135] У той же день Президент присвоїв більшості загиблим на майдані звання Герой України.

21 листопада 2015 року підхід до пам'ятного хреста на алеї Небесної сотні було завбачило заблоковано працівниками правоохоронних органів. Це викликало обурення громадян, що прийшли вшанувати пам'ять загиблих, проте запобігло прямому діалогу Президента з громадянами[136][137]. В подібний спосіб 28 листопада 2015 Порошенко не допустив громадян, що не мали спеціальних перепусток і до участі в меморіальних заходах до 81-ї річниці голодомору.[138]

Зв'язок з Дмитром Фірташем

У квітні 2015 року олігарх Дмитро Фірташ на судовому засіданні в справі про його екстрадицію до США заявив, що на виборах президента України він підтримував Петра Порошенка, а на виборах київського міського голови — Віталія Кличка[139]. Підтримка за його словами полягала в наданні коштів[140]. В березні 2014 року у Відні відбулась таємна зустріч Фірташа, Кличка та Порошенка.[141] Сам Порошенко ще 12 травня 2014 року в ефірі «Свобода слова» підтвердив, що між ним та Фірташем зустріч дійсно була, проте олігархові вона за його словами не сподобалась. Також він заявив, що бачив Фірташа лише двічі у житті[142].

Офшорний скандал

В серпні 2014 року, довірені люди відкрили в офшорній зоні декілька компаній на ім'я Петра Порошенка. Широкій громадськості це стало відомо в березні 2016 року, після того, як відбувся публічний витік конфіденційної інформації юридичної фірми Mossack Fonseca, так званий Panama Papers.

Також з'ясувалося, що Порошенко причетний до офшору, що під час російсько-української війни торгує з російським «Газпромом».[143]

3 червня 2016 року під час прес-конференції Президент Порошенко заявив, що офшорного скандалу не було, а компанія створювалася з метою продажі «Roshen», «рахунки не відкривалися, гроші не виводилися…і всі податки будуть сплачені в Україні» — пояснював Порошенко[144].

У фірмі «Авеллум», яка виступала юридичним радником Порошенка заявили, що створення компанії в іноземній юрисдикції було єдиним можливим шляхом для передання активів Порошенка в управління міжнародної трастової структури [145] Також передачу «Рошену» в сліпий-траст підтвердила компанія «Rotshild Trust», зазначивши, що відповідна угода була підписана 14 січня 2016 року після 12-ти місячних переговорів [146].

Після подання Порошенком декларації за 2015 рік журналіст Дмитро Гнап відмітив невідповідності між його заявами щодо мети створення офшорної компанії.[147]

Статки

У 2014 році займав 6 місце в рейтингу найзаможніших українців, його статки налічували 1,3 млрд $.

Загальна сума доходів Порошенка за 2014 рік складала 368 943 679 гривень. Також прес-служба Президента повідомила, що загальна сума благодійних пожертвувань, зроблених 2014 року за сприянням Порошенка, складала 123 166 037 гривень. Зазначалося, що Порошенко за свій рахунок самостійно профінансував свою президентську компанію[148].

У 2015 видання «Forbes Украина» оцінює статок Петра Порошенка у 750 млн доларів, ставлячи його на восьме місце у списку найбагатших людей України.[149]

За версією журналу «Новое время» та інвесткомпанії Dragon Capital, у 2015 році президент Порошенко виявився єдиним у першій десятці найбагатших українських бізнесменів, чиї статки зросли у доларовому еквіваленті. Станом на кінець року його прибутки оцінювали в 970 мільйонів доларів.[150]

Згiдно постанови № 493 Кабiнета Мiнiстрiв України вiд 27 липня 2016 року размiр зарабiтної плати президента України становить 28000 грн..[151]

Порошенко подав свою багатомільйонну декларацію до Єдиного Державного Реєстру Декларацій за одну годину до кінця передбаченого законом терміну.[152]

Благодійність

1 червня 2008 року благодійний фонд Петра Порошенка подарував багатодітній родині, яка має десять дітей, будинок за $120 тис. у мікрорайоні Малі Хутори на Вінничині[153]. У червні 2009 року подарував багатодітній родині дім у селі Сальник Калинівського району Вінничини[154].

За інформацією Юрія Бірюкова, який є радником Порошенка, той у 2014—2015 роках пожертвував біля 350 млн гривень на потреби української армії[155].

Сам Порошенко у фейсбук-пості з нагоди подання декларації за 2015 рік зазначив, що ним та підприємствами, де він виступає кінцевим бенефіціаром, на благодійність та підтримку армії у 2014-2016 роках перераховано близько 400 мільйонів гривень.[152]

Родина

У Петра Порошенка був старший брат Михайло, старший за нього на 8 років. Михайло загинув у 1997 році в автокатастрофі[4].

Дружина Марина Анатоліївна (1962 р. н.) — лікар-кардіолог; сини Олексій (1985 р. н.) — народний депутат і Михайло (2001 р. н.); доньки Євгенія (2000 р. н.) та Олександра (2000 р.н.); онук Петро (2014 р.н.), онучка Єлізавета (2016 р. н.).

Звання і нагороди

Петро Порошенко на Мюнхенській конференції з безпеки, 2010 рік

Випадки з життя

  • 20 лютого 2015 р. під час інтерв'ю Ю. Макарову французький філософ Бернар-Анрі Леві сказав, що у Франції існує вираз: «Порошенко нас всіх скорив[167]»
  • Під час свого виступу в березні 2015 р. замість «цинічні бандити», Порошенко обмовився й помилково сказав «цинічні бандери». Потім, жартуючи Порошенко приміряв камуфляж з надписом «Цинічний бандера». На сторінці у Фейсбуці прес-секретар Порошенка С. Цеголко написав: «Людям властиво помилятися і обмовлятися. Головне мати достатньо сил і почуття гумору, щоб це визнати.»[168]
  • 29 вересня 2015 року під час виступу на засідання Генасамблеї ООН не згадав Путіна по імені і говорячи про заклики російського президента до створення антитерористичної коаліції для боротьби з радикалами в Сирії, сказав фразу: «Cool story, but really hard to believe», що означає «Цікава історія, в яку важко повірити» .[169][170]

Див. також

Примітки

  1. Порошенко: на шляху від Московського патріархату
  2. Ukraine's oligarchs: who are they — and which side are they on? | World news | The Guardian
  3. OLIGARCHS WIELD POWER IN UKRAINIAN POLITICS | The Jamestown Foundation
  4. а б Порошенко в детстве напоминал Пьеро и любил конфеты
  5. Сюжет ТСН про ранні роки Порошенка
  6. а б в Біографія Петра Порошенка. Офіційний сайт Президента України. 
  7. Порошенко, Петро Олексійович (2002). Правове регулювання управління державними корпоративними правами в Україні [автореф. дис. ... канд. юрид. наук]. eNUOLAIR-репозитарій (архів) Національного університету "Одеська юридична академія". Одеса: Національний університет «Одеська юридична академія». Процитовано 2015-11-09. 
  8. Порошенко, Петро Олексійович (2001). Правове регулювання управління державними корпоративними правами в Україні [дис. ... канд. юрид. наук] (PDF). Київ: Одеська національна юридична академія. Процитовано 2015-11-09 — через Андрій ПОРТНОВ | офіційний сайт. 
  9. Портнов, Андрей (2015-09-08). [По следам президентских инициатив...]. Facebook (ru). Процитовано 2015-11-09. 
  10. http://vinnitsaok.com.ua/2014/05/19/183889
  11. С. Рахманин, Ю. Мостовая (16 февраля 2002). Украина партийная. Часть II. «Наша Україна». Зеркало недели. Архів оригіналу за 2012-06-02. Процитовано 2011-11-27. 
  12. The Times: Горький привкус «оранжевой революции»: «шоколадного короля» обвиняют в коррупции. 7 сентября 2005. Архів оригіналу за 2012-06-02. Процитовано 2011-11-27. 
  13. Что построил Порошенко (рос.)
  14. Порошенко більше не власник «Богдана», але Roshen поки продавати не збирається. Finance.ua
  15. Рік бізнесу президента Порошенка
  16. Банк Порошенко растет в 10 раз быстрее (рос.)
  17. Банк Порошенко с начала года увеличил активы почти на 50 % (рос.)
  18. Банк Порошенко демонстрирует рост почти на 50 % (рос.)
  19. Порошенко розширює бізнес, який обіцяв продати
  20. Бізнес нового президента
  21. Порошенку дозволили купити київський завод конструкцій
  22. Порошенко звинуватив російську владу в тому, що досі не продав Roshen
  23. У Росії заарештували майно Липецької фабрики Roshen
  24. «Рошен» пояснив, що заважає продати Липецьку фабрику
  25. Порошенко рассказал, кто управляет его бизнесом
  26. Порошенко каже, що більше не контролює свою частку в Roshen
  27. Пайетт дал оценку решению Порошенко о передаче своей доли Roshen
  28. Соратник Віктора Медведчука.
  29. BBC Ukrainian — Політика — Порошенко призначений міністром економічного розвитку та торгівлі
  30. Президент України підписав указ № 679/2012 про звільнення П.Порошенка з посади Міністра економічного розвитку і торгівлі України — Zakonoproekt.Org.UA
  31. http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2012/WP033?PT001F01=900&pf7331=12
  32. Петр Порошенко: «Евромайдан — это не движение от России, это движение от совка»
  33. Для вирішення конфлікту в Криму парламент делегував Петра Порошенка для врегулювання кризи на півострові.
  34. Олександр Кузьмук: Вводити надзвичайний стан недоцільно
  35. Порошенко — наймолодший президент України
  36. Україна має 5-го президента і головнокомандувача: Порошенко склав присягу
  37. Указ Президента України № 507/2014 від 7 червня 2014 року «Про прийняття повноважень Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України»
  38. Порошенко хоче замінити Будапештський меморандум новим договором
  39. Замість Будапештського меморандуму буде підписано нову угоду — Порошенко
  40. Президент Порошенко оголосив на Сході перемир'я
  41. Петро Порошенко представив в Донбасі мирний план з врегулювання ситуації на сході України
  42. Терористи продовжують ігнорувати перемир'я — обстріляли сім блокпостів
  43. Порошенко, Путин, Меркель и Олланд обсудили возможность продолжить перемирие
  44. Порошенко продовжив перемир'я на 72 години
  45. Порошенко оголосив про припинення перемир'я на Донбасі
  46. У зоні АТО вже звільнено більше 60 населених пунктів
  47. Кремль атакує. Як світ відреагував на вторгнення армії Путіна в Україну
  48. Оприлюднено Мінський протокол про перемир'я на Донбасі
  49. Жестами, мімікою Порошенко і Путін у Мінську не приховували зневаги один до одного
  50. Порошенко розповів, скільки триватиме відведення легкого озброєння на Донбасі
  51. ОБСЄ повинно мати безперешкодний доступ до всіх окупованих територій, включно з українсько-російським кордоном — Президент України про Паризькі домовленості
  52. Для проведення виборів на Донбасі Росія має вивести війська, — Порошенко
  53. Порошенко оголосив про розпуск Верховної Ради
  54. До складу коаліції «Європейська Україна» увійшло 302 депутати // NEWSru.ua, 27.11.2014.
  55. Опубліковано фінальний текст закону про люстрацію
  56. В Україні люстрували 760 чиновників, майже 80 тисяч досі перевіряють
  57. Порошенко утвердил стратегию развития Украины из 62 реформ
  58. Порошенко підписав закон про суспільне телебачення
  59. Порошенко створив антикорупційну Нацраду
  60. Рада прийняла закон про прокуратуру
  61. Порошенко призначив членів конкурсної комісії Антикорупційного бюро
  62. Порошенко оголосив директора Антикорупційного бюро
  63. Рада остаточно позбавила Коломойського контролю над "Укрнафтою"
  64. Президент підписав "закон про Укрнафту"
  65. Порошенко виступає за деолігархізацію України
  66. Порошенко вважає відставку Коломойського частиною процесу деолігархізації влади
  67. «Деолігархізація» по-українськи: найбільше постраждав Фірташ
  68. Операція "деолігархізація". Як Порошенко виконав найгучнішу обіцянку 2015
  69. Верховна Рада прийняла закон, який дозволить розпустити фракцію КПУ
  70. Порошенко підписав закони про декомунізацію
  71. Ніколи не допустимо нового червоного чи коричневого геноциду супроти українського народу — Глава держави Президент України Петро Порошенко. Офіційне інтернет-представництво
  72. Мін'юст заборонив комуністам брати участь у виборах
  73. Министр юстиции Петренко: Трем компартиям запрещено принимать участие в избирательном процессе
  74. Мін'юст заборонив КПУ брати участь у виборах
  75. Суд заборонив діяльність КПУ
  76. Президент створив Конституційну Комісію: Розпочинається новий, дуже важливий етап конституційної реформи
  77. Порошенко створив Конституційну комісію
  78. Порошенко створив Конституційну комісію
  79. Конституційна комісія Порошенка: по третьому колу
  80. Венеціанська комісія схвалила зміни до Конституції щодо децентралізації
  81. Порошенко подчеркивает, что децентрализация не означает ослабления центральной власти в ключевых вопросах
  82. Порошенко надеется, что не будет иметь поводов для роспуска местных советов
  83. Проект змін до Конституції не передбачає особливого статусу Донбасу — Порошенко
  84. Префекти матимуть право відміняти рішення органів самоврядування — Президент
  85. РАДА ПРИЙНЯЛА ЗМІНИ В КОНСТИТУЦІЮ У ПЕРШОМУ ЧИТАННІ
  86. Порошенко допустил пересмотр изменений в Конституцию по децентрализации при одном условии
  87. Порошенко обещает до конца года придумать, как реформировать оборонный сектор
  88. Как реформировать украинскую армию. Коалиционное соглашение от Блока Порошенко
  89. Довіра народу робить армію непереможною — Президент на зустрічі з військовими командирами.
  90. Порошенко: в армии появятся звания хорунжий и бригадный генерал
  91. Порошенко хоче нові звання в армії: хорунжий і бригадний генерал
  92. РеФОРМА армии: в ведомстве показали, в чем будут воевать украинские киборги (ФОТО)
  93. Нова воєнна доктрина РНБО: Росія — противник
  94. Порошенко: Українська армія повинна досягти рівня армій країн НАТО до 2020 року
  95. Президент затвердив нову редакцію Воєнної доктрини України
  96. Президент затвердив Стратегічний оборонний бюлетень України
  97. Народні депутати проголосували за скасування депутатської та суддівської недоторканності.
  98. Порошенко підписав закон про судову реформу
  99. Порошенко подписал судебную реформу
  100. Рада ухвалила президентський проект змін до Конституції у частині правосуддя
  101. Порошенко підписав закон про статус суддів
  102. Президент підписав «безвізовий» Закон щодо особливостей подання службовими особами декларацій про майно, доходи та витрати у 2016 році
  103. Електронне декларування, необхідне для безвізового, відклали на 2017 рік
  104. Коментар Президента: Повноцінне електронне декларування активів посадовців почнеться 15 серпня. Заднього ходу не допущу
  105. Система електронного декларування почала роботу з опівночі 1 вересня
  106. У реєстрі е-декларування вже 112419 документів, – НАЗК Читайте більше тут:
  107. Електронні декларації подали не всі: сім нардепів не відзвітували
  108. УКРАЇНА ПІДПИСАЛА УГОДУ ПРО АСОЦІАЦІЮ З ЄС
  109. УКРАЇНА ПІДПИСАЛА УГОДУ ПРО АСОЦІАЦІЮ З ЄС
  110. Порошенко у Конгресі: Простирадлами не захистити мир
  111. Порошенко попросив у США зброю та статус союзника поза НАТО
  112. УКРАЇНА ВІДМОВИЛАСЯ ВІД ПОЗАБЛОКОВОГО СТАТУСУ
  113. Рада скасувала позаблоковий статус України
  114. Порошенко подписал закон об отказе от внеблокового статуса Украины (видео)
  115. Порошенко: Россия должна быть членом ЕС
  116. Порошенко провел более 60 разговоров с Меркель с момента своей инаугурации
  117. Порошенко і Путін посварилися вночі під час телефонної розмови через Дебальцеве — ЗМІ
  118. Олександр Лємєнов, Сергій Лямець Чому за цілий рік Порошенко не продав свої активи?, Економічна правда
  119. Коваленко І. Короткозорість Саакашвілі // Експрес. - 2016. - № 86 (8952) (10—17 лист.). - С. 5.
  120. Коваленко І. Драматичний розворот Петра Порошенка // Експрес. - 2016. - № 86 (8952) (10—17 лист.). - С. 1, 3.
  121. [http://www.pravda.com.ua/news/2014/08/24/7035656/ Порошенко: Ця війна увійде в історію як вітчизняна // © 2000—2014 «Українська правда»]
  122. Сьогодні в Україні йде вітчизняна війна 2014 року, — Порошенко (відео) // © 2013 Телеканал ТВі
  123. Порошенко: вірю у перемогу у Вітчизняній війні 2014 року // Радіо Свобода © 2015 RFE/RL, Inc. | Всі права застережені.
  124. Чи треба запроваджувати воєнний стан? // Copyright © 2015 ВВС.
  125. Майдан та батальйони вимагають від Порошенка запровадити воєнний стан на Донбасі // Інформаційна агенція «Вголос»
  126. Порошенко пояснив, чому не можна вводити воєнний стан
  127. Порошенко объявит военное положение в случае эскалации конфликта
  128. Порошенко: Якщо конфлікт наростатиме, може бути воєнний стан по всій країні
  129. У Міненерго відбулися обшуки у зв'язку із закупівлями вугілля з ПАР — ЗМІ // © 2005—2014, Економічна правда
  130. «Укрінтеренерго»: вугілля з ПАР горить, але його вже майже не лишилося // © 2000—2014 «Українська правда»
  131. [http://www.pravda.com.ua/news/2014/12/2/7046158/ По всій країні почались відключення світла //«Українська правда»]
  132. Україна почала з ночі отримувати російську електроенергію // © 2015 Укрінформ
  133. Монополія Григоришина на імпорт з Росії // Copyright © 2010—2015, НАШІ ГРОШІ
  134. Підконтрольне Міненерго підприємство визнало Крим частиною РФ // © 2000—2014 «Українська правда»
  135. Порошенка засвистали родичі героїв Небесної сотні: кричали «Ганьба!»
  136. У центрі Києва перекрили вулицю біля пам'ятного хреста, люди невдоволені
  137. Друга річниця Революції Гідності: перекрита Інститутська, вигуки «ганьба», зірваний концерт на Майдані
  138. Українці обурені ситуацією довкола Меморіалу жертв Голодомору
  139. [firtash-my-poluchili-poroshenko-prezidentom-klichko-merom-kak-i-hoteli-174844_.html Фирташ: Мы получили Порошенко президентом, Кличко — мэром, как и хотели] (рос.)
  140. На суде Фирташ признался, что финансировал Кличко
  141. Порошенко подтвердил свою встречу с Фирташем в Вене (рос.)
  142. Порошенко подтвердил свою встречу с Фирташем в Вене
  143. Порошенко таки причетний до офшору, що торгує з «Газпромом», 10 травня 2016, Українська Правда
  144. Порошенко: Ніякого офшорного скандалу не було
  145. Офшорний скандал і Порошенко. Як оцінювати?.
  146. Ротшильди: Юристи Порошенка рік готували передачу "Roshen" у траст
  147. Журналіст: Порошенко забрехався з офшором, 31 жовтня 2016, Українська Правда
  148. Порошенко оприлюднив декларацію про свої доходи за минулий рік
  149. 100 богатейших — 2015, «Forbes Украина»
  150. Топ-100 найбагатших українців: Ахметов збіднів вдвічі, а Порошенко багатіє, Дзеркало Тижня, 30 жовтня, 2015
  151. http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KP160493.html
  152. а б Порошенко показав свої статки за годину до "дедлайну", 30 жовтня 2016, Українська Правда
  153. Петро Порошенко подарував будинок сім"ї Крижанівських
  154. [newspaper/_petro-poroshenko-podaruvav-budinok-rodini-kozachenkiv/297342 Петро Порошенко подарував будинок родині Козаченків
  155. Источник: Порошенко пожертвовал сотни миллионов гривен на нужды армии (рос.)
  156. Указ Президента України № 874/97 від 21 серпня 1997 року «Про відзначення нагородами України»
  157. Указ Президента України № 1342/98 від 9 грудня 1998 року «Про нагородження відзнакою Президента України — орденом „За заслуги“»
  158. Указ Президента України № 1225/99 від 24 вересня 1999 року «Про нагородження відзнакою Президента України — орденом „За заслуги“»
  159. Указ Президента України № 1513/99 від 1 грудня 1999 року «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 1999 року»
  160. Real Decreto 72/2010, de 29 de enero, por el que se concede la Gran Cruz de la Orden del Mérito Civil al señor Petro Poroshenko, Ministro de Asuntos Exteriores de Ucrania. (ісп.)
  161. Президент Польши Бронислав Коморовски и президент Украины Петро Порошенко осуществляют совместный официальный визит в Республику Молдова // Сайт Президента Молдовы (рос.)
  162. Postanowienie Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 16 grudnia 2014 r. o nadaniu orderu — M.P. 2015 poz. 198 (пол.)
  163. Філарет вручив Президентові орден святого Князя Володимира I ступеня (фото). ukranews.com. Українські новини. 2015-10-22. 
  164. Порошенко и президент Болгарии обменялись орденами // ІнА «Українські Новини», 30.06.2016(рос.)
  165. Порошенко стал почетным гражданином Вероны (ru). polytika.ru. 1 червня 2016. Архів оригіналу за 14 червня 2016. Процитовано 2016-06-14. 
  166. Президент України розпочав зустріч з Президентом Словенії // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 8 листопада 2016 р.
  167. Бернар Анрі-Леві: Україна носить ідею Європи
  168. Порошенко приміряв форму «Цинічного бандери» (ФОТОФАКТ)
  169. Cool story, bro. Порошенко тонко «затроллил» Путина, используя интернет-мем — соцсети
  170. «Cool story, bro». Порошенко «затроллил» Путина популярным интернет-мемом

Посилання

Попередник: 9-й Міністр закордонних справ України


9 жовтня 2009 — 11 березня 2010

Наступник:
Хандогій Володимир Дмитрович (в. о.) Грищенко Костянтин Іванович
Попередник: 22-й Міністр економічного розвитку і торгівлі України


23 березня 2012 — 24 грудня 2012

Наступник:
Клюєв Андрій Петрович Прасолов Ігор Миколайович
Попередник: Президент України


з 7 червня 2014

Наступник:
Олександр Турчинов (в. о.) '